Рішення № 99581498, 14.09.2021, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/507/21 Провадження № 2/395/270/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранному Р.А.,

при секретарі Лисенку В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 138817,96 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 09.06.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується актовим записом № 4 від 02.05.2018 року.

Спадкоємць ОСОБА_1 мав право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 02.05.2018 року по 02.11.2018 року.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач.

14.07.2020 позивачем направлена претензія кредитора до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори.

23.07.2020 позивачем було отримано відповідь від Новомиргородської районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

24.01.2021 року до спадкоємців позивачальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 09.06.2011 року становить 138817,96 грн., яка складається з наступного:

3485,20 грн. - заборгованість за тілом кредита; 7292,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 128040,50 грн. - нарахована пеня.

Ухвалою судді від 08.07.2021 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08.07.2021 року, від 26.08.2021 року будь яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України ОСОБА_1 про час та місце розгляду у справі повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає можливим розглянути без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 09.06.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, актовим записом № 4 від 02.05.2018 року, що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 17.07.2020 року.

Спадкоємць ОСОБА_1 мав право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 02.05.2018 року по 02.11.2018 року.

14.07.2020 позивачем направлена претензія кредитора до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори, що підтверджується копією претензії кредитора від 15.06.2020 року.

23.07.2020 позивачем було отримано відповідь від Новомиргородської районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк»,що підтверджується копією відповіді Новомиргородської районної державної нотаріальної контори від 17.07.2020 року.

24.01.2021 року до спадкоємців позивачальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було, що підтверджується копією листу-претензії.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 09.06.2011 року становить 138817,96 грн., яка складається з наступного:

3485,20 грн. - заборгованість за тілом кредита; 7292,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 128040,50 грн. - нарахована пеня.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що у копіях паспортів спадкодавця та спадкоємця вказана одна адреса, оскільки з копії паспорту ОСОБА_2 вбачається, що останній був зареєстрований за адресою: Кіровоградська обл., Новомиргородський район, с. Петроострів, а в копії паспорту ОСОБА_1 вказана адреса: АДРЕСА_1 , що в свою чергу не доводить той факт, що відповідач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

04.06.2020 позивачем направлена претензія кредитора до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори.

У відповідності до відповіді від Новомиргородської районної державної нотаріальної контори №228/01-16/02-14 від 17.07.2020 року, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

24.01.2021 року до спадкоємців позивачальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.

Суд, враховуючи позиції сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовомкредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Вказане узгоджується з правовими висновками, висловленими Верховним Судом 21.08.2019 в постанові по справі 320/6489/16-ц.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 81 ЦПК України).

Враховуючи недоведеність позивачем факту наявності та об`єму спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , у межах вартості якого спадкоємець останнього несе відповідальність перед кредитором, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову банку до ОСОБА_1 .

З дотриманням передбаченого законодавством порядку дослідження доказів, ухвалення судових рішень, судом було повно та всебічно з`ясовано всі обставини справи, на підставі яких, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонам суд вирішує згідно ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст. 1218, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2021 року.