Рішення № 99581072, 25.08.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/458/21

Номер провадження №2/351/373/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Сегіна І.Р.

секретар - Маланчук С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання права власності на земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай). Позовні вимоги мотивувала тим, що в процесі роздержавлення земель КСП «Прут» с. Іллінці Снятинського району згідно із сертифікатом ІФ № 574 на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, який виданий на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. №8, їй було передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1.35) 35 75 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради, в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості. Вказаний документ зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 574 та підлягав заміні на державний акт.

Згідно рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. «Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність», п.3 передбачено видати громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вищевказані категорії громадян приписані і проживають на території Іллінецької сільської ради н.д., що включені до списку, сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєструвати їх в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну чаастку (пай).

Згідно із записами в Трудовій книжці виданій 10.09.1979р. на її ім`я- ОСОБА_2 , 1962 р.нар., вона працювала в соціальній сфері, вчителем І-ї категорії.

Відповідно до архівного витягу з Рішення одинадцятої сесії, другого демократичного скликання Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р., до списків громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП «Прут» на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки включена вона – ОСОБА_1 .

Однак, виділити й передати у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1.35) 35 75 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради, в межах середньої земельної частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва їй відмовлено у зв`язку з відсутністю в органі місцевого самоврядування проектної документації роздержавлення земель КСП «Прут» та державного акта на право колективної власності на землю із списком громадян.

Документом, що підтверджує право власності на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), що видавався районною державною адміністрацією та підлягав державній реєстрації у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну чаастку (пай).

Просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в розмірі (1.35) 35 75 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради, в межах середньої земельної частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до сертифіката ІФ № 574 на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, виданного на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. № 8 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю за № 574.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, згідний на заочний розгляд справи, просив позов задоволити, справу розглядати без його участі.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечив.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов частково підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно рішення Іллінецької сільської ради одинадцятої сесії другого демократичного скликання від 20.02.1996р. до списків громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП «Прут» на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки включена– ОСОБА_1 за № 572.

Відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ № 574 від 05.04.1996р. ОСОБА_1 на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. №8 отримала у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1.35) 33.75 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах земельної частки без визначення на місцевості. Даний сертифікат зареєстровано у книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за №574.

Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч.2 ст.1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.04.1985р. по 02.01.2001р. працювала на посаді вчителя Заболотівської середньої школи та Зібранівської в/ школи, що підтверджується копією трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_2 ..

У 1996 році в КСП «Прут» проводилося розпаювання відповідно до Указу Президента України від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва». Відповідно до положень цього Указу (абзац 3 п. 2), кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» - право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Як член КСП «Прут», позивач мав отримати сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай).

Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», громадянин має право на земельну частку (пай) як член колективного сільськогосподарського підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до копії списку громадян - членів КСП «Прут» по Іллінецькій сільській раді, що додається до державного акту на право колективної власності на землю серії ІФ під номером 627 значиться ОСОБА_1 ..

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року №801, якою затверджено форму сертифіката на право на середню земельну частку (пай), у сертифікаті повинна бути зазначена назва колективного сільськогосподарського підприємства, член якого мав право на середню земельну частку (пай) та вартість землі.

Згідно п. 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 05.08.1995 року, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідно районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну ділянку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити права на земельну частку.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 15,16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, представник відповідача Заболотівської селищної ради проти задоволення позовних вимог не заперечував, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись абз. 3 п. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 р., ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ч. 2 ст. 373, ст. 392 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колишнього КСП «Прут», розміром в (1.35) 35 75 умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Іллінецької сільської ради, Коломийського району Івано-Франківської області, відповідно до списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП «Прут» по Іллінецькій сільській раді, затвердженого рішенням Іллінецької сільської ради одинадцятої сесії другого демократичного скликання від 20.02.1996р., до якого за № 627 включена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: І.Р.Сегін