Рішення № 99576111, 09.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 р. Справа№200/7538/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач) про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1996 року згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 24 жовтня 2014 року № 567, яка надана Державним підприємством «Шахта №13-БІС», з дати призначення 03 січня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 03 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 21.05.2020 року №79 йому було відмовлено у призначенні пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року згідно довідки від 24.10.2014 №567 за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.

Позивач з такими діями відповідача не погоджується, вважає їх протиправними, а рішення відповідача від 21.05.2020 №79 незаконним, у зв`язку з чим змушений був звернутися до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи, поновлено позивачеві строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, відстрочено сплату судового збору.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

02 серпня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позовна заява подана з порушенням вимог п. 11 ч.5 ст. 160 КАС України. Крім того позивачем не повідомлено суд про наявність судового рішення, що набрало законної сили про той самий предмет спору між тими самим учасниками справи. Таким чином, на думку представника позивача, позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату № 567 представник відповідача зазначив, що підставою для відмови у врахуванні вказаної довідки слугувало те, що зазначені у ній відомості не можуть бути підтверджені первинними документами. Первинні документи, на підставі яких видана така довідка зберігаються за адресою: вул. Чкалова, буд. 1, м. Макіївка. Водночас, місто Макіївка є тимчасово окупованою територією. Таким чином, управління з об`єктивний причин не може здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких видано довідку. На підставі наведеного, посилаючись на висновки Верхового Суду у справі №752/21038/16-а, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27 серпня 2021 року.

27 серпня 2021 року розгляд справи було відкладено до 09 вересня 2021 року.

Позивач та представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

09 вересня 2021 року представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 14 лютого 1997 року), внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 01.04.2019 №5138-5000098012 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №420/1126/20 аадміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 3 від 13.01.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, наступні періоди: з 15.01.1988 року по 09.03.1988 року підземним учнем гірника по ремонту гірних виработок з повним робочим днем в шахті - Шахта №13-бис; з 10.03.1988 року по 27.03.2000 року підземним гірником по ремонту гірних виработок з повним робочим днем в шахті - Шахта №13-бис.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 03.01.2020 року № 107, з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

В іншій частині позову – відмовлено.

Рішенням управління від 21 травня 2020 року №79, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30.06.2000 року згідно довідки від 24.10.2014 №567 за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.

Рішенням управління від 26 травня 2020 року №156050006208 позивачу призначено пенсію з 07 грудня 2019 року.

31 травня 2021 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатським запитом №01/05 щодо надання інформації про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробіток від 24.10.2014 року №567.

За результатом розгляду адвокатського запиту від 31.05.2021 року №567, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відповідь листом від 08.06.2021 року №1500-0306-8/71891 про те, що для призначення пенсії ОСОБА_1 довідка про заробітну плату від 24.10.2014 №567 не врахована, про що винесено рішення від 21 травня 2020 року №78.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі №420/6336/20 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) визнання протиправним та скасування рішення управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.05.2020 року, яким призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року № 420/1126/20; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час призначення пенсії на пільгових умовах врахувати довідки № 566, № 567 від 24.10.2014 року, видані ДП «Шахта №13-БІС» щодо розміру заробітної плати; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення, а саме з 03.01.2020 року, довічно, в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що питання щодо прийняття довідки про заробітну плату вирішено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21 травня 2020 року № 79, а не рішенням від 25 травня 2020 року.

Вважаючи рішення управління від 21 травня 2020 року №79 протиправним, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Отже, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом №1058-IV.

Відповідно до вимог статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально

Відповідно до частини 2, 4, 5 статті Закону № 1058, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38,частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону №1058 передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ.

Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058 - для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно пункту 2.1 Порядку № 22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 вищевказаного Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.

Як вбачається з рішення відповідача від 21.05.2020 року №79, позивачем при подачі заяви про призначення пенсії 03.01.2020 була надана довідка про заробіток для обчислення пенсії від 24.10.2014 №567, видана Державним підприємством «Шахта №13-БІС».

Відповідачем не взято до уваги вищевказану довідку про заробітну плату позивача, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV Про боротьбу з тероризмом (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Макіївка належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави відсутності первинних документів, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач набув трудовий стаж у період, коли населений пункт, на території якого підприємство здійснювало господарську діяльність, перебувало під контролем української влади, і таке підприємство було утворено відповідно до законодавства України.

При цьому, суд враховує висновки, викладені в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №420/1126/20 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії про те, що записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що у період з 02.09.1987 року по 27.03.2000 року позивач працював на шахті «Шахта №13-бис», водночас, згідно цих записів позивач був зайнятий на підземних роботах повний робочий день на посадах, які обіймав з 15.01.1988 року та відповідно до 27.03.2000 року.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Зазначена правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.07.2019 у справі №423/1324/17, від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а та від 25.09.2018 у справі №242/65/17.

Натомість, підстав вважати надану довідку та наведені в довідці відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем протиправно не враховано надану позивачем довідку від 24.10.2014 №567 про заробіток для обчислення пенсії видану Державним підприємством «Шахта №13-БІС» та не враховано під час розрахунку позивачу пенсії.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З метою захисту прав позивача, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем рішення від 21.05.2020 року №79 про відмову у розрахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати таке рішення відповідача, а також зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1996 року згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 24 жовтня 2014 року № 567, яка надана Державним підприємством «Шахта №13-БІС», з дати призначення пенсії.

При цьому суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію з 07 грудня 2019 року, а тому здійснення перерахунку має відбутись саме з цієї дати, а не з 03 січня 2020 року як зазначив позивач.

Посилання відповідача на наявність рішення суду, яке набрало законної сили у справі про той самий предмет спору між тими самим сторонами, судом не приймається, оскільки, підстави та предмет розгляду у вказаній справі не є тотожним із даною адміністративною справою.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. до ухвалення судового рішення.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.05.2020 року №79 про відмову ОСОБА_1 у розрахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1996 року згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 24 жовтня 2014 року № 567, яка видана Державним підприємством «Шахта №13-БІС», з 07 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 09 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко