
1Справа № 334/5884/21 2/335/3091/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: четверта Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
13.09.2021 з Ленінського районного суду м.Запоріжжя до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя на підставі ухвали судді від 13.08.2021 надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: четверта Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З ухвали судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2021 встановлено, що цивільну справу направлено для розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі ч.1 ст.30 ЦПК України.
Направляючи справу для розгляду до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, суддя виходив з того, що до складу спадкового майна входить нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1 , а тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: четверта Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не підсудна Ленінському районному суду м. Запоріжжя, передана за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Разом із тим, дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що справу слід повернути Ленінському районному суду м. Запоріжжя, з наступних підстав.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ст. 1272 ЦК України.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку встановленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Як вбачається із позовної заяви, позивач ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до складу якої входить три об`єкти нерухомого майна:
-частка в спільній сумісній власності подружжя на садовий будинок АДРЕСА_2 ;
-частка в спільній власності подружжя на земельну ділянку АДРЕСА_3 ;
-частка у спільній сумісній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до складу якої входить нерухоме майно. Отже, у даному випадку позов стосується нерухомого майна, а саме, спадкових прав позивача, що пов`язані із нерухомим майном.
Стаття 27ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а стаття 30ЦПК України визначає правила виключної підсудності.
Згідно частини 1 статті 30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.
Згідно роз`яснень, викладених у п.42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Таким чином, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Виходячи з вищевикладеного на вказані правовідносини положення ч.1 ст.27 ЦПК України не поширюються.
Право на спадкування є не абстрактним, а цілком конкретним і невіддільне від предмету спадкування (спадкового майна). Таким же конкретним є і питання визнання заповіту недійсним, оскільки, його кінцевими метою і результатом є реалізація (захист) права спадкоємців за законом на спадкування певного майна (частки в ньому), а відтак, набуття в порядку спадкування у власність майна чи унеможливлення такого.
Отже, з урахуванням правил виключної підсудності дана позовна заява не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, оскільки місце знаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 відповідно до адміністративно-територіального поділу міста відноситься до Олександрівського району м.Запоріжжя (юрисдикція Жовтневого районного суду м.Запоріжжя), а не Вознесенівського району м.Запоріжжя. Інше нерухоме майно згідно позову 2 об`єкта - частка в спільній сумісній власності подружжя на садовий будинок АДРЕСА_2 та частка в спільній власності подружжя на земельну ділянку № НОМЕР_1 , квартал № НОМЕР_2 в садівничому товаристві «Дніпро» м. Запоріжжя перебуває на території Дніпровського району м.Запоріжжя (юрисдикція Ленінського районного суду м.Запоріжжя).
Отже, позов стосується нерухомого майна, а саме, спадкових прав позивача, що пов`язані із нерухомим майном і жодний з об`єктів нерухомого майна не перебуває на території Вознесенівського району м.Запоріжжя, а справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.
При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, вважаю за необхідне повернути матеріали вказаної справи до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, як помилково надіслані Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 258-261 ЦПК України, -
постановив:
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: четверта Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини– повернути Ленінському районному суду м. Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена 14.09.2021 року
Суддя: Ю.В. Апаллонова
Судове рішення № 99568936, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 14.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/5884/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: