Рішення № 99568489, 13.09.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2485/21

Провадження №2/242/881/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В.І., при секретарі Носаль А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каратиш Юлія Валеріївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Селидівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каратиш Ю. В., звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 19 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинено виконавчий напис № 25329 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Платинум Банк» в сумі 17 008,55 грн. Селидівським МВ ДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Харків) 18 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64878041 на підставі зазначеного виконавчого напису. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, оскільки заборгованість, яка стягнута за даним виконавчим написом не є безспірною. Крім того, позивач зазначає, що з моменту виникнення права вимоги і до моменту звернення відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років. Просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 19 листопада 2020 року за № 25329 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 008,55 грн. таким, що не підлягає виконанню. Також просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про визнання позовних вимог в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача просив зменшити їх розмір до 1 025,00 грн., обґрунтовуючи це тим, що вартість адвокатських послуг, зазначена в позовній заяві, є завищеною, оскільки дана категорія справ відноситься до малозначних справ. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено факт укладання договору про надання правничої допомоги, відсутні документи, що підтверджують надання юридичних послуг адвокатом.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. в судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи – Селидівського МВ ДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Харків) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

19 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис , зареєстрований в реєстрі за № 25329, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому, в свою чергу , ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1/ПТБ від 15 жовтня 2020 року, якому , в свою чергу, ПАТ «Платинум Банк» відступлено право вимоги за кредитним договором № 2319/2748CLBPS від 01 липня 2013 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .

Сума заборгованості за вказаним виконавчим написом утворена за період з 21 лютого 2018 року по 19 листопада 2020 року включно, та становить:

-16 958,55 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

-50,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису.

Загальна сума заборгованості становить 17 008,55 грн.

18 березня 2021 року державним виконавцем Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відкрито виконавче провадження на підставі зазначеного виконавчого напису.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» , порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що нотаріальний напис вчинений на підставі безспірної заборгованості.

Так, за змістом виконавчого напису нотаріуса з позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2319/2748CLBPS від 01 липня 2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк».

Крім того, із зазначеного документа вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту становить 16 958,55 грн., та дана заборгованість утворена за період з 21 лютого 2018 року по 19 листопада 2020 року.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які розрахунки, на підставі яких нарахована така заборгованість. З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем зазначений у написі є безспірним.

Крім того, кредитний договір страхування життя позичальника укладався 01 липня 2013 року, згідно із графіком погашення кредиту останній платіж повинен бути сплачений до 16 липня 2016 року.

Таким чином, період, за який утворилась заборгованість за тілом кредиту, не співпадає з періодом, визначеним в кредитному договорі.

Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно з вимогами, визначеними ч.ч.6,7 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, те що існувала заборгованість взагалі і саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Крім того, як вже було зазначено, положення ст.88 Закону України «Про нотаріат» передбачають можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса виключно за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено 01 липня 2013 року.

За змістом зазначеного кредитного договору строк погашення кредиту встановлено – 16 липня 2016 року. Крім того, дана дата підтверджується графіком погашення кредиту.

Натомість виконавчий напис вчинено 19 листопада 2020 року.

Враховуючи викладене, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису, оскільки з дня виникнення права вимоги і до моменту звернення відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років.

За таких обставин наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В судовому засіданні встановлено, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Інші 50% від судового збору, сплаченого за подання даного позову, що становить 454,00 грн., слід повернути позивачу з державного бюджету.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст. 137 визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з ордером про надання правничої (правової) допомоги серії ДН №108437 від 16 квітня 2021 року, адвокатом Каратиш Ю. В. здійснено надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 26 від 16 квітня 2021 року.

Матеріали справи також містять копію договору № 26 від 16 квітня 2021 року про надання правової допомоги, укладеної між адвокатом Каратиш Ю. В. та Гавілеєм В. В.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У відповідності до п. 3.2 договору № 26 від 16 квітня 2021 року встановлено ціну за надання правової допомоги в розмірі 3 000,00 грн.

Передплату в розмірі 1 500,00 грн. було сплачено позивачем адвокату 16 квітня 2021 року, що підтверджується відповідною довідкою. Інша частина гонорару, відповідно до п. 3.4 договору про надання правової допомоги підлягає сплаті протягом 3 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Представником позивача також надано до суду копію акту приймання-передачі наданих послуг від 11 червня 2021 року, відповідно до якого адвокат надав клієнту юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги № 26 від 16 квітня 2021 року, а клієнт прийняв надані послуги. Перелік послуг, наданих адвокатом, становить: 1) усна консультація – 200,00 грн.; складання позовної заяви – 2 000,00 грн.; складання клопотання по справі - 500,00 грн.; підготовка додатків до позовної заяви - 300,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 3 000,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять довідку про сплату позивачем адвокату другої частини гонорару в розмірі 1 500,00 грн. від 11 червня 2021 року.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість представником відповідача, всупереч вищезазначених вимог, не надано жодних доказів, які підтверджують підстави для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, а доводи, викладені в його клопотанні, спростовуються наявними в справі матеріалами.

Пунктом 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на надання правничої допомоги в сумі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,258,259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каратиш Юлія Валеріївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Селидівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,– задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 19 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 25329, щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 17 008 (сімнадцять тисяч вісім) грн. 55 коп., – визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )судовий збір в сумі 454( чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що складає 454 ( чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І.Капітонов