Рішення № 99567610, 02.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11634/18

Провадження № 2/638/1433/21

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О., Кириллової К.С., Котяш Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСББ "Конкорд - 1" в особі представника Кравцова Сергія Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2018 року ОСББ «Конкорд-1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самозайнятих приміщень, в обґрунтування якого зазначило, що 27.01.2017 року приватним нотаріусом ХМНО Кєсян Каріне Суренівною було посвідчено договір дарування за яким, ОСОБА_2 передала свою квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 своїй матері ОСОБА_1 . На сьогоднішній день власником вищевказаної квартири є ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 самовільно, без отримання відповідних дозволів на переобладнання, захопила технічний поверх даного будинку та встановила там систему іонізації повітря.

23.04.2018 року загальними зборами ОСББ «Конкорд-1» та згідно протоколу було розглянуто питання щодо незаконного та самовільного захоплення приміщень технічного поверху будинку власником кв. АДРЕСА_2 і повернення самовільно захоплених приміщень в користування ОСББ «Конкорд-1», за результатами яких прийнято рішення письмово повідомити власника квартири АДРЕСА_2 про звільнення самовільно захоплених ним нежитлових приміщень технічного поверху.

ОСОБА_1 неодноразово попереджалася керівництвом ОСББ «Конкорд-1» про юридичні наслідки самовільного захоплення нею приміщень технічного поверху, проте ніяким чином не реагувала на відповідні повідомлення. Також, ОСОБА_1 направлялася вимога надати документи, які, підтверджують право власності або право оренди на технічний поверх/допоміжне приміщення будинку, який є неподільною спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку.

04.06.2018 року ВК ЖЕК «Новобуд-Комфорт» був оглянутий технічний поверх, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за скаргами мешканців даного будинку. Комісія у складі директора з виробництва ОСОБА_3 , майстра ОСОБА_4 , електромонтера ОСОБА_5 , прибувши за адресою: АДРЕСА_3 під час огляду встановила, на технічному поверсі, який розташований над квартирою АДРЕСА_2 , встановлено обладнання невідомого походження, імовірно для очищення і зволоження повітря квартири АДРЕСА_2 , а також встановлена система для очищення води. В міжповерхових плитах перекриття пробиті отвори, від яких прокладена система повітропроводів до обладнання очищення повітря. Технічного узгодження з інженерно-технічною групою ВК ЖЕК «Новобуд-Комфорт» немає. Так само немає в наявності іншої технічної документації, яка б дозволяла розміщення відповідного обладнання.

Комісією встановлено, що для монтажу даного обладнання були виконані отвори в міжповерхових плитах перекриття, що знизило рівень вогнестійкості даних конструкцій і порушило систему вентиляції даного приміщення. Комісія вважає, що перераховані вище зміни проекту житлового будинку можуть стати причино, при певних умовах, до швидкого розповсюдження пожежі і диму. У своєму висновку комісія рекомендувала звернутись до власника відповідного обладнання з вимогою надати технічну документацію узгоджену з відповідними технічними службами.

Оскільки перепланування приміщень спільної сумісної власності співвласників будинку здійснено без згоди таких співвласників, зважаючи на те, що технічний поверх є службовим приміщенням і належить членам ОСББ на праві спільної сумісної власності, позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно захоплені приміщення технічного поверху будику, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» (всіх співвласників будинку), з метою приведення них до попереднього стану, шляхом демонтажу всього незаконно встановленого обладнання, за рахунок ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечувала з тих підстав, що будинок АДРЕСА_3 введений в експлуатацію в 2005 році. Забудовником та власником якого було Товариство з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2». Як вбачається з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення юридичної особи ОСББ «Конкорд-1» внесено 17.06.2009 року. Отже, до взаємовідносин між власником будинку та власником квартири АДРЕСА_4 взагалі не має жодного відношення. 16 липня 2018 року на адресу власника квартири АДРЕСА_2 надійшло звернення від Голови правління ОСББ «Конкорд-1» ОСОБА_6 , на яке 16 серпня 2018 року була надана відповідь. 30 березня 2006 року використання технічного поверху було узгоджено з власником та забудовником будинку - АТ «Житлобуд-2» за умови невикористання приміщеній під житло та при забезпеченні безперешкодного доступу обслуговуючого персоналу. З 2006 року по теперішній час всі умови дотримуються власником квартири. Жодних нарікань та скарг ані від співвласників багатоквартирного будинку, ані від обслуговуючих компаній не було. Також під час обстеження квартири 1 серпня 2015 року під час передачі в управління ВК ЖЕД «Новобуд-Комфорт» жодних зауважень з цього приводу в акті не відображено.

Актом від 21.07.2016 р., під час обстеження власнику квартири було повідомлено про необхідність усунення аварійної ситуації, що і було зроблено власником кв. АДРЕСА_2 за власні кошти. Отже власником квартири жодним чином не порушено права ані ОСББ «Конкорд-1», ані інших мешканців будинку.

Зважаючи на вищевикладене, дозвіл на використання технічного поверху власники квартири АДРЕСА_2 отримали від власника будинку - АО «Житлобуд-2». ОСББ «Конкорд-1» є лише балансоутримувачем будинку, а не власником, тому у нього відсутні будь-які права щодо вимагання вчинення будь-яких дій. Власником будинку використання технічного поверху не оскаржено.

До того ж, використання технічного поверху не призвели до пошкодження чи послаблення конструктивних елементів будинку в цілому, не призвели до неможливості використання за цільовим призначенням технічного поверху будинку АДРЕСА_3 .

В судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та відкладення розгляду справи у зв`язку з його відрядженням.

Судом визнана неповажною причина неявки представника відповідача в судове засідання, оскільки до клопотання не додано доказів поважності неприбуття представника відповідача в судове засідання, зокрема перебування у відрядженні.

Окрім того частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші). Відповідно до ч. 2ст. 210 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення розумного строку вирішення спору по справі.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 27.01.2017 року, укладеного ОСОБА_2 , та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кєсян Каріне Суренівною, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником чотирьохкімнатної квартири загальною площею 205,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Згідно листа керуючого ТВД «Житлобуд-2» від 27.07.2018, У 2006 році ТДВ «Житлобуд-2» дозвіл власнику квартири АДРЕСА_2 (раніше квартири АДРЕСА_5 , на використання технічного поверху, розташованого над зазначеною квартирою для установки та експлуатації інженерного обладнання, необхідного для обслуговування вищезазначеної квартири за умови невикористання приміщеній під?житло та забезпечення безперешкодного доступу обслуговуючого персоналу.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 є ОСББ «Конкорд 1».

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Конкорд-1» від 23.04.2018 року було розглянуто питання щодо незаконного та самовільного захоплення приміщень технічного поверху будинку власником кв. АДРЕСА_2 і повернення самовільно захоплених приміщень в користування ОСББ «Конкорд-1». За результатами проведення загальних зборів ОСББ «Конкорд-1» прийнято рішення письмово повідомити власника квартири АДРЕСА_2 про звільнення самовільно захоплених ним нежитлових приміщень технічного поверху.

04.06.2018 року ВК ЖЕК «Новобуд-Комфорт» був оглянутий технічний поверх, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за скаргами мешканців даного будинку. Комісія у складі директора з виробництва ОСОБА_3 , майстра ОСОБА_4 , електромонтера ОСОБА_5 , за результатами огляду склала Акт від 04.06.2018, відповідно до якого встановлено, що на технічному поверсі, який розташований над квартирою АДРЕСА_2 , встановлено обладнання невідомого походження, імовірно для очищення і зволоження повітря квартири АДРЕСА_2 , а також встановлена система для очищення води. В міжповерхових плитах перекриття пробиті отвори, від яких прокладена система повітропроводів до обладнання очищення повітря. Технічного узгодження з інженерно-технічною групою ВК ЖЕК «Новобуд-Комфорт» немає. Так само немає в наявності іншої технічної документації, яка б дозволяла розміщення відповідного обладнання. Для монтажу даного обладнання були виконані отвори в міжповерхових плитах перекриття, що знизило рівень вогнестійкості даних конструкцій і порушило систему вентиляції даного приміщення. Комісія вважає, що перераховані вище зміни проекту житлового будинку можуть стати причино, при певних умовах, до швидкого розповсюдження пожежі і диму. Комісія рекомендувала звернутись до власника відповідного обладнання з вимогою надати технічну документацію узгоджену з відповідними технічними службами.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Пункт 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07,02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачає, що відповідно до положень статей 391,396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57- 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011 року по справі №1-22/2011 встановлено, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

У абз. 2 п. 4.2 рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004р. по справі №1-2/200 вказано, що допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь- яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Зокрема в статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Згідно з п.п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій; затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках, приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 цих Правил, утримання жилих будинків у допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися: справжній стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів; належний санітарний, протипожежний стан; нормативний температурно-вологісний режим.

Підпунктом 3.1.2 пункту 3.2 Правил утримання жилих будинків передбачається, що на горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення.

Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням (п.п.3.2.4 п.3.2 Правил утримання жилих будинків).

Використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення, не допускається (п.п.3.2.7 п.3.2 Правил утримання жилих будинків).

Згідно ст. 321 ЦК України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

З указаної вище статті вбачається, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в будинку вже згаданих приміщень загального користування, опорних конструкцій та обладнання і, відповідно, співвласниками самого будинку.

Вимогами статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Положеннями ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до вимог ст. 10 Житлового Кодексу Української PCP громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Статтею 179 ЖК Української PCP передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45 власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

За правилами утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається.

Згідно із вимогами ст. 189 Житлового кодексу Української PCP, особи, винні у порушенні правил користування приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових клітин, ліфтів, під`їздів, прибудинкової території несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 3.1.13 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, використання допоміжних приміщень для розміщення майстерень, комор та інших завдань не допускається.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Умовами статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Крім того, відповідно до правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

У відповідності до п. 3, 5 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний: використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з ч. 1,2 ст. 5 вказаного Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із п. 3-7 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані: 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями, що виникли внаслідок дій уповноваженої особи (осіб) та/або управителя, вчинених з перевищенням наданих їм повноважень.

Положенням ч. 1 ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

За положеннями Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, вбачається, що до допоміжних приміщень віднесено приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); технічне обладнання багатоквартирного будинку інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, елементи благоустрою території, включаючи також і конструктивні елементи будинків (фундамент, несучі стіни та інше).

За приписами ст. 19 Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.

Право розпоряджатись допоміжними приміщеннями мають лише всі співвласники у межах, які встановлені окремим законом чи цивільним законодавством, за яким здійснення права спільної часткової власності врегульовано ст. 358 ЦК України, а спільної сумісної власності ст. 369 ЦК України.

У постанові Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року№ 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572» зазначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перепланування приміщення спільній сумісної власності може бути здійснено з дотриманням встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року № 6-530цс16.

Згідно з ч. 1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування є обов`язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Технічний поверх є службовим приміщенням, а не ізольованим нежитловим приміщенням. Там проходять труби зливових стоків з покрівлі, він виконує функцію теплоізоляції, забезпечуючи повітряний прошарок.

За частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу власникам квартир у багатоквартирному будинку належать усі комунікації та допоміжні приміщення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Таким чином саме члени об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у разі його створення, є співвласники технічних поверхів, що є допоміжним приміщенням, і виключно співвласники наділені правом розпоряджатися на власний розсуд зазначеними приміщеннями.

Доводи відповідача про те, що поверху власником будинку є АО «Житлобуд-2» є явно необґрунтованим та безпідставними з огляду на зазначені вище аргументи.

Доводи відповідача про те, що, використання технічного поверху не призвело до пошкодження чи послаблення конструктивних елементів будинку в цілому, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Актом від 04.06.2018 року.

Доводи відповідача про те, що як співвласники так і керуючі компанії мають вільний доступ до технічного поверху та їх права жодним чином не порушуються, а також те, що власником кв. АДРЕСА_2 за власні кошти усунено аварійну ситуацію відповідно акту від 21.07.2016 р, і відповідно жодним чином не порушено права ані ОСББ «Конкорд-1» не стосуються предмету доказування у справі та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, захист цивільних прав співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 та задоволення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно захоплені приміщення технічного поверху будику, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» (всіх співвласників будинку), з метою приведення них до попереднього стану, шляхом демонтажу всього незаконно встановленого обладнання, за рахунок ОСОБА_1 .

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1762 грн 00 коп.

ухвалив:

Позовні вимоги ОСББ "Конкорд - 1" в особі представника Кравцова Сергія Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6 , звільнити самовільно захоплені приміщення технічного поверху будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , які є спільною сумісною власністю ОСББ «Конкорд-1» та привести їх до попереднього стану, шляхом демонтажу всього встановленого обладнання, за рахунок ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Конкорд-1», код ЄДРПОУ 36456558, адреса: м. Харків, вул. Ромена Роллана, 15-А, судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Шишкін