Рішення № 99560083, 10.09.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/9362/21

Провадження №2-а/592/109/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шияновської Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Сумській області Ворони Пилипа Євгеновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 20.07.2021 серії ЕАО №4514861 про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн за ч.1 ст.122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення, оскільки факт порушення нею вимог п.12.4 ПДР не підтверджується належними доказами, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови, та відомості про наявність і дослідження яких повинні бути внесені до змісту такої постанови.

Ухвалою суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником відповідача – Управління патрульної поліції в Сумській області Бардаковою Ю.В. та інспектором Управління патрульної поліції в Сумській області Вороною П.Є. було надано відзиви на позовну заяву, відповідно до яких вони вважають вимоги позивачки безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, та просять залишити без зміни постанову серії ЕАО №4514861 від 20.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №4 батальйону управління патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Вороною П.Є., а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Так, судом встановлено, що інспектором роти №4 батальйону №1 УПП в Сумській області Вороною П.Є. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАО №4514861 від 20.07.2021, відповідно до якої 20.07.2021 о 18:27:35 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Creta д/н НОМЕР_1 в населеному пункті, позначеному д.з. 5.45 «Початок населеного пункту», рухався зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год; швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості ТЗ Тrucam LTI 20/20, чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративно-правова відповідальність настає у випадках перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Пункт 1.10 ПДР визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункта".

В якості доказу вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем додано фото та відеозапис з приладу TruCAM LTI 20/20, з якого вбачається, що транспортний засіб Hyundai Creta 20.07.2021 о 18:26 рухався зі швидкістю 74 км/год.

При цьому, матеріали відео та фото фіксації не містять зображень водія під час руху транспортного засобу зі швидкістю 74 км./год. Особа позивача, як водія транспортного засобу, встановлена працівником поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу.

Разом з тим, надані відповідачем докази на підтвердження обставин вчинення позивачкою порушення п.12.4 ПДР України не містять відомостей стосовно того, що позивачка рухалась в межах населеного пункту, а в зоні фіксації вимірювачем TruCAM LTІ 20/20 швидкості руху транспортного засобу були розміщені та діяли обмеження, передбачені дорожніми знаками: 5.45 «Населений пункт»; 5.46 «Кінець населеного пункта» 5.70 «Фото, відеофіксування порушень».

Доказів розміщення вказаних дорожніх знаків та зони їх дії відповідачем суду не надано, як і не надано географічних координат фіксації швидкості руху, які вказували б на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався в межах населеного пункту.

В оскаржуваній в даному випадку постанові в порушення вимог ст.283 КУпАП не зазначено місце вчинення правопорушення, відсутнє посилання на докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що є ключовим для вирішення питання щодо порушення швидкісного режиму руху транспортних засобів, визначеного п. 12.4 ПДР України більш ніж на 20 км/год та унеможливлює встановлення фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зібраними доказами не підтверджуються обставини стосовно руху транспортного засобу під керуванням позивачки саме в зоні дії дорожнього знаку населений пункт з перевищенням швидкості понад 24 км/год.

Відтак, поліцейський який розглянув справу, не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачкою.

Щодо наданого відеозапису з нагрудної камери ходу розгляду справи про порушення правил дорожнього руху, то суд вказаній відеофіксації правової оцінки, як доказу, не надає, оскільки проведена відеофіксація та пояснення позивачки не підтверджують обставин щодо зони дії дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги, також вказаний відеозапис не було покладено в основу прийняття оскаржуваної постанови як доказ.

Окрім того, судом враховано положення ст.40 Закону № 580-VIII, якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.

Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис, суд встановив, що на рухомий автомобіль Hyundai Creta д/н НОМЕР_1 , наведено ціль та здійснювався замір швидкості. В цей момент видно певне дрибіжання приладу TruCam, що свідчить про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM LTІ 20/20 з руки (рук), та не заперечується відповідачами. Така вібрація приладу TruCam може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керувала позивачка.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM LTІ 20/20, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивачки 20.07.2021 о 18:27.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону № 580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

Водночас, суд зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону № 580-VIII, а лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за вих. № 22-38/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень ПДР.

Також судом враховано, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак « 5.70»), позаяк вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до ПДР України знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму.

Надана суду копія припису управління патрульної поліції в Сумській області ДПП від 07.06.2021 №174 начальнику Служби автомобільних доріг у Сумській області з вимогою встановлення на автодорозі Н-12 «Суми-Полтава» км 37+00 та км 45+00 дорожніх знаків 5.70 «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» в кількості 2 шт. з табличками 7.2.1 «Зона дії 8 км» в кількості 2 шт, за відсутності даних щодо виконання вказаного припису, не є беззаперечним доказом, що вказані дорожні знаки було встановлено.

За таких обставин, факт порушення позивачкою вимог 12.4 ПДР України не підтверджується належними та зібраними у справі доказами, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови, та відомості про наявність і дослідження яких повинні бути внесені до змісту такої постанови.

Відтак, в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4514861 від 20.07.2021, як така, що складена з порушенням вимог ст.ст. 251, 252, 283 КУпАП, підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі ст.62 Конституції України, п.1 ст.247 КУпАП.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278, 279, 280, 288 КУпАП, ст.ст. 5-11, 77, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Сумській області Ворони Пилипа Євгеновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4514861, винесену інспектором батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Сумській області Вороною Пилипом Євгеновичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн, а провадження у адміністративній справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Сумській області, м.Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1.

Відповідач: інспектор батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Сумській області Ворона Пилип Євгенович, м.Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1.

Суддя Т.В. Шияновська