Рішення № 99556813, 06.09.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3209/21

Провадження № 2/552/1351/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2021 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі Об`єднаної житлової комісії про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі Об`єднаної житлової комісії про визнання протиправним та скасування рішення посилаючись на те, що він з 1983 по 2007 рік він проходив військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР та України, перебував на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у житловій комісії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (на той час Полтавський обласний військовий комісаріат). У 1990 році його та членів його сім`ї: дружину та дочку було забезпечено житлом . У 1996 році у позивача народився син , оскільк.и площа та кількість кімнат квартири не відповідала вимогам діючого законодавства щодо повного забезпечення житлом родини , позивач продовжував перебувати на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов . Після звільнення з військової служби у січні 2007 року та отримання інвалідності 2 групи, позивача у складі 4-х осіб зараховано в позачергову та першочергову черги на отримання упродовж двох років з дня взяття на квартирний облік додаткового житла. У березні 2021 року позивач дізнався , що рішенням відповідача оформленим п. 2 протоколу № 4 від 02.04.2019 року його та членів моєї сім`ї знято з обліку осіб, що потребують. поліпшення житлових умов, нібито у зв' язку із забезпеченням житлом відповідно до норм. Позивача не запрошували на засідання комісії, комісія не перевіряла склад його сім`ї. Комісією не було встановлено склад його сім`ї та не враховано те, що його син був забезпечений житлом, однак за межами міста Полтави та не за рахунок держави, на той час залишався членом його родини, оскільки вів з ним спільне господарство. Відповідачем порушено права позивача, тому просив визнати протиправним та скасувати рішення об`єднаної житлової комісії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке оформлене протоколом № 4 від 02 квітня 2019 про зняття з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при Полтавському ОВК майора запасу ОСОБА_1 та зобов`язати об`єднану житлову комісію Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки поновити його та членів його сім`ї дочку ОСОБА_4 , онуку ОСОБА_5 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов вимоги пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просили позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем надано інформацію про зміну його сімейного стану, а саме розлучення та забезпечення сина житлом, а тому позивач та його донька є такими , що забезпечені житлом. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд,заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають: Конституція України, Житловий кодекс Української РСР (далі - ЖК УРСР), Цивільний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та інші закони, укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.

Вирішуючи спір суд зазначає, що статтею 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 39 ЖК УРСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.

Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до п.1, 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом установлено, що позивач проходив службу в Збройних силах СРСР та України, 29.03.1996 року зарахований на квартирний облік із складом сім 'ї чотири особи - він, дружина - ОСОБА_6 , донька - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_8 . Сім`я проживала у двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 26.9 кв. м . Житлове приміщення видане з фонді в Міністерства оборони. Позивачем та його донькою ОСОБА_4 дана квартира приватизована.

05.12.2006 року позивач звільнений у запас з лав Збройних Сил України за станом здоров`я, поставлений у позачергову чергу осіб що користуються правом позачергового одержання житлового приміщення за рахунок фондів Міністерства оборони та в першочергову чергу як інваліда другої групи.

Згідно протоколу № 4 засідання об`єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату від 02 квітня 2019 року вирішено: склад сім`ї ОСОБА_1 станом на 02 квітня 2019 року вважати 2 чоловіка у зв`язку із розірванням шлюбу та забезпеченням житлом сина ОСОБА_9 . У зв`язку з вищевикладеним склад сім`ї становить 2 особи, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Також, на даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками двохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 26,9 м2, загальною площею 42,1 м2. Майора запасу ОСОБА_1 зняти з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при Полтавському ОВК у зв`язку з забезпеченням житловою площею до встановлених норм в Полтавському гарнізоні. Середня норма забезпеченості громадян у м. Полтава становить 7,8 м2 на особу.

Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , яка затверджена Наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України

06 вересня 2018 р. за № 1020/32472 ( далі Інструкція, яка діяла на час прийняття протоколу від 02 квітня 2019 року) визначено зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

До членів сім`ї військовослужбовця належать особи, які внесені в особову справу військовослужбовця в порядку, визначеному Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року № 333, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року за № 611/25388.

Розділом УІ п. 21 даної Інструкції визначено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі:

поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 7 розділу 2 Інструкції передбачено, що основними завданнями житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій) є : перевірка житлових умов військовослужбовців та членів їх сімей;

Пунктом 16 Розділу УІ встановлено, що житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

Як установлено в ході судового розгляду, на час прийняття об`єднаною житловою комісією Полтавського обласного військового комісаріату протоколу від 02 квітня 2019 року, житловою комісією не перевірялися житлові умови позивача.

Також із спірного протоколу не можливо з`ясувати підстави виключення зі складу сім`ї позивача його онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 13 липня 2010 року зареєстрована разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 та дідом – позивачем по справі.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок (ст. ст. 31 ч.1, 34 ч.1 ЖК Української РСР).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам (ст. 47 ч.1, 48 ч.1, 50 ч.1 ЖК Української РСР).

Практика Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) свідчить про те, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавленні особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, зокрема взяття на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями в разі відсутності за місцем проходження служби житла для постійного проживання, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки (рішення Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v.Home office (справа 41/74).

Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення об`єднаної житлової комісії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке оформлене протоколом № 4 від 02 квітня 2019 про зняття з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при Полтавському ОВК майора запасу ОСОБА_1 та зобов`язання об`єднану житлову комісію Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки поновити майора запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї станом на 02 квітня 2019 року на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов.

Керуючись ст..ст.10,12,81,259,263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі Об`єднаної житлової комісії про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення об`єднаної житлової комісії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке оформлене протоколом № 4 від 02 квітня 2019 року про зняття з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при Полтавському ОВК майора запасу ОСОБА_1 .

Зобов`язати об`єднану житлову комісію Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки поновити майора запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї станом на 02 квітня 2019 року на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідач – Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Шевченка, 78А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07851296.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2021 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна