Рішення № 99555526, 23.07.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4744/19

Провадження № 2/361/203/21

23.07.2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В., Радченко К.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третя особа ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_5 , Броварська міська нотаріальна контора Київської області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування Ѕ частки квартири у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом у якому просила суд встановити факт, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 з 25 червня 2009 року по 30 грудня 2018 року, а також визнати за нею право на спадкування на Ѕ частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця першої черги за законом.

Cвій позов обґрунтовувала тим, що з 25 червня 2009 року вона і ОСОБА_6 почали проживати разом однією сім`єю, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство. Вони проживали за адресою АДРЕСА_2 з 2009 року, разом з ними проживала і донька позивача ОСОБА_7 – 2008 року народження, до якої ОСОБА_6 ставився як до рідної доньки, займався її вихованням та забезпеченням всім необхідним.

Позивач зазначає, що вони створили сім`ю із ОСОБА_6 , мали спільні моральні цінності, права та обов`язки, а також спільний сімейний побут та бюджет.

За час сумісного проживання вони разом кожного року їздили на відпочинок.

У 2013 році на відпочинок до Ялти їздили позивач зі своєю донькою, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зі своєю донькою, ОСОБА_3 .

Двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 була придбана у 2009 році.

З 25 січня 2012 року позивач і її неповнолітня донька, ОСОБА_7 , зареєстровані у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать довідки про реєстрацію місця проживання особи від 20.06.2019 року.

Позивач зазначає, що окрім побуту і відпочинку, вони із ОСОБА_6 мали спільний бюджет.Позивач мала свої власні кошти та заробітки, тому мала можливість забезпечувати сім`ю матеріально. Відповідно до довідки ПОП ”Іванківське” від 14.06.2019 р. за № 82 позивач отримала дохід за оренду земельного паю за період з 2009 р. по 2019 р. у розмірі 42187 грн. 14 коп. Окрім того, позивач працювала на роботі, де була офіційно працевлаштована та отримувала заробітну плату. У вільний час від основної роботи позивач виготовлювала ляльки, які продавала через мережу інтернет.

Окрім того, факт спільного бюджету підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_8 , де вона стверджує, що позивач сплатила їй кошти у розмірі 4000 грн. 00 коп. на ремонт автомобіля, який пошкодив ОСОБА_6 .

Кожного року, влітку, позивач із ОСОБА_6 проживали у будинку, який належить мамі позивача та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 здійснював ремонтні роботи, облагородження та окультурення прибудинкової території вказаного будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . За два роки до смерті ОСОБА_6 почав хворіти. Відповідно до історії хвороби ОСОБА_6 мав захворювання ДЕП з церебралістичним синдромом, астенічними порушеннями. Це захворювання, що прогресує повільно та характеризується поступовим багатовогнищевим порушенням мозкових функцій.Хворі на таке захворювання потребували постійного догляду.

Позивач зазначає, що вона весь час здійснювала догляд за своїм цивільним чоловіком ОСОБА_6 , оскільки окрім основної хвороби, він ще мав проблеми з тазостегновим суглобом.

Після смерті ОСОБА_6 позивач звернулася до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом за № 987/02.14 / 32/19 було проінформовано, що 24 січня 2019 року Броварською міською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу до майна ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями до майна померлого є:

1. ОСОБА_3 - дочка померлого (згідно ст.1261 Цивільного кодексу України - спадкоємець першої черги).

2. ОСОБА_1 - особа, що проживала однією сімєю зі спадкодавцем (згідно статті 1264 Цивільного кодексу України , - спадкоємець четвертої черги.

Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області позивачу запропонувала звернутися до суду із заявою про зміну черговості спадкування.

Позивач у змісті позовної заяви посилається на вимоги ст. 74 СК України, у якій зазначено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Факт, про встановлення проживання однією сім`єю надасть позивачу підстави для реалізації свого права як спадкоємця першої черги.

12 липня 2019 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 01 жовтня 2019 року.

01 жовтня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 09 грудня 2019 року.

17 травня 2021 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області до участі у справі залучено третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

01 жовтня 2019 року відповідач подала до суду відзив у якому просила суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_6 , який за життя склав на неї заповіт. Рішення призначити її спадкоємицею за заповітом її батько прийняв цілком усвідомлюючи значення цієї дії та її наслідки.

Оскільки батько був за життя дуже інтелігентною та доброю людиною, не міг нікому відмовити у допомозі, хто б не звертався до нього за цією допомогою. Досить часто виникали ситуації, за яких люди, яким допомагав батько починали зловживати його довірою та його доброю вдачею.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 скориставшись довірою батька, спочатку попросилася на кілька тижнів побути на правах орендаря квартири, обґрунтовуючи таку потребу відсутністю грошей та необхідністю проходження в Києві медичного обстеження її доньки - ОСОБА_7 , а потім вмовила батька залишитися в одній із кімнат за оплату комунальних послуг, оскільки не хотіла повертатися в село.

До квартири, яку відповідач отримала у спадок від батька, позивач не має взагалі ніякого відношення, оскільки квартира була набута у власність ОСОБА_6 задовго дотого, як позивач попросилася пожити в квартирі як квартирант за сплату комунальних послуг. Оскільки батько, фактично постійно проживав і працював в АДРЕСА_4 просто перебувала порожньою. Відповідач зазначила, що після того як вона зробила в цій квартирі оздоблення,проживала у квартирі поки не переїхала в іншу квартири, в якій почала проживати зі своїм чоловіком та сином.

Відповідач зазначає, що наведені обставини викладені у позовній заяві повністю спростовуються відповідними доказами, а саме довідкою № 483 виданою 18.09.2019 року виконкомом Канівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області і наданої на адвокатський запит, відповідно до якої згідно по господарської книги № 7 по Канівській сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області за 2011-2015 роки сім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 складалася з двох осіб: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та її доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Окрім довідки № 483 від 18.09.2019 року, спростовують обставини зазначені позивачем і нотаріально посвідчені заяви матері відповідача, та рідного брата відповідача, та ОСОБА_10 .

Так, відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_11 , чітко вбачається, що в період з 2007 року по 2017 рік, саме вона жила спільно з батьком ОСОБА_6 однією сім 'єю і не в АДРЕСА_5 , в квартирі, яка належить на праві власності братові відповідача.

Підтверджує ці пояснення у своїй нотаріально посвідченій заяві і ОСОБА_10 , а також і ОСОБА_9 , в квартирі якого і проживав до 2017 року батько ОСОБА_6 разом із матір ’ю відповідача ОСОБА_11 в місті Черкаси.

Відповідач також заперечує, що позивач і її батько ОСОБА_6 проживали однією сім`єю з 2009 року мали спільний бюджет та вели спільне господарство, купували речі для сумісного проживання, приймали гостей, так, як їй відомо, що позивач наполягаючи на тому, що їй та її дитині необхідно укласти з лікарями декларацію за місцем свого проживання, а без реєстрації місця проживання в Броварах цього зробити не можливо, а також, що їй необхідно взяти кредит в банку, а як людині яка зареєстрована в селі їй відмовляють в кредиті позивач домоглася згоди батька на проведення реєстрації її місця проживання в його квартирі.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_6 все ж таки зареєстрував у 2012 році позивачку у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач вказує на те, що ОСОБА_6 ніколи не мав спільного бюджету з позивачкою, яка тільки винаймала кімнату в квартирі за попередньою домовленістю матеріально компенсувати комунальні послуги.

В судовому засіданні позивач та її представник частково підтримали позовні вимоги, а саме в частині про встановлення факту, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 , з 25 червня 2009 року по 30 грудня 2018 року. Пояснення надали аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнати повністю пояснення надали аналогічні відзиву на позов. Просили в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надіслав письмові пояснення у яких позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Третя особа у своїх поясненнях зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, який протягом свого життя намагався створити для нього та його сестри всі умови, як в отриманні освіти, виховання так і в матеріальному плані. За свого життя батько забезпечив його власним житлом, та намагався забезпечити житлом її сестру.

Так сталося, що у ОСОБА_3 не склалося сімейне життя і вона на початку 2017 року перебувала у процесі розлучення зі своїм чоловіком. Розуміючи, що під час розлучення може виникнути питання поділу майна, батько дуже переймався цим питанням, переживав, щоб сестра не залишилася з дитиною взагалі на вулиці.

Третя особа зазначає, оскільки батько проживав постійно разом з його матір`ю у АДРЕСА_5 , та був зареєстрований по січень 2018 року за адресою: АДРЕСА_6 , фактично тільки його сестра з їх сім`ї проживала та працювала на той час у місті Бровари. У 2017 році батько вирішив подарувати квартиру АДРЕСА_7 , яка належала йому на праві особистої приватної власності та розташована у АДРЕСА_7 , оскільки зазначена квартира фактично не використовувалася батьком, а сестрі ця квартира стала б у нагоді за будь-яких обставин.

Разом з тим, з метою запобігання виникнення боргів з комунальної плати, збереження цього майна, а також з метою отримання додаткового прибутку, батько, за усної домовленості пустив в квартиру АДРЕСА_2 доньку своєї знайомої з дитинства жінки, яка мала сплачувати комунальні послуги та символічну орендну плату. Цією квартиранткою є ОСОБА_1 1973 року народження.

У 2017 батько та мати звернувшись до нотаріуса хотіли подарувати квартиру ОСОБА_3 однак нотаріус їм повідомив, що подарувати квартиру не можливо, оскільки в квартирі зареєстрована малолітня дитина та інша жінка.

Після такої розмови з нотаріусом, ОСОБА_6 звернувся до нього та почав радитися, він дуже переживав тим, що не може подарувати квартиру. ОСОБА_9 порадив батькові повідомити квартирантку про те, що їй слід шукати нове помешкання та виїжджати.

Повідомивши ОСОБА_1 про свої наміри, остання погодилася, однак попросила дати їй час на пошук квартири, який затягнувся аж до цього часу.

У січні 2018 року батько переїхав з ОСОБА_12 до міста Бровари, зареєструвався у квартирі, щоб займатися оформленням документів для підготовки у нотаріуса договору дарування квартири ОСОБА_3 .

На весні 2018 року ОСОБА_6 потрапив до лікарні, в яку його привезла ОСОБА_3 , так як вона проживала в м.Броварах, займалася всіма питаннями щодо лікування та харчування батька у лікарні.

Третя особа зазначає, що у травні 2018 року батько запропонував зробити заповіт на ім`я сестри про всяк випадок. Про свій намір він повідомив його, та зазначив, щоб якщо щось трапиться з ним, то він ОСОБА_9 прослідкував щоб сестра отримала квартиру, як він того хоче.

Восени 2018 року, батько зробив заповіт на квартиру АДРЕСА_7 на сестру ОСОБА_3 , а згодом, перед Новорічними святами помер у цьому ж році.

Після смерті батька, саме сім`я, він, його мати, сестра ОСОБА_3 займалися його похованням, організацією поминального обіду.

Після сороковин, сестра звернулася до ОСОБА_1 та запропонувала їй і надалі знімати цю квартиру, але вже за договором оренди укладеним в письмовій формі, щоб не виникло будь-яких непорозумінь.

Однак, ОСОБА_1 відмовилася укладати взагалі будь-які документи на оренду, а більше того повідомила, що сестра її тепер не вижене з квартири до досягнення її донькою повноліття оскільки батька вже немає, а вона буде стверджувати, що вони були чоловіком та жінкою і буде жити в квартирі поки йдуть суди, які вона буде затягувати у будь-який спосіб.

Третя особа зазначив, що оплату лікування, придбання ліків, додаткові послуги в лікарні, а після смерті батька у грудні 2018 року оплату похорон та поминальної вечері здійснювала ОСОБА_3 .

У 2020 році ОСОБА_3 за власні кошти встановила пам`ятник та облаштувала за власні кошті могилу батька.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 не тільки не брала участі у матеріальному забезпеченні його похорон, а навіть не брала участі в облаштуванні пам`ятника на могилі батька.

Третя особа стверджував у своїх письмових поясненнях, що його батько ОСОБА_6 до кінця 2017 року проживав з його матір`ю у місті Сміла, а у квартирі АДРЕСА_7 зареєструвався тільки у січні 2018 року, тому всі твердження ОСОБА_1 спростовуються цією обставиною. Крім того, квартира АДРЕСА_7 була придбана задовго то того, як в ній була зареєстрована ОСОБА_1 , вона взагалі не має ніякого відношення до цього майна, не брала участі у його придбанні ні коштами, ні особистою працею, а відтак і не має права вимагати поділу цього майна або виділу частки у цьому майні.

Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, вважає, що вони підлягають задоволенню.

Представник третьої особи Броварської міської нотаріальної контори не з`явилась,про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, на адресу суду подана заява про можливість розгляду справи у відсутності представника у зв`язку із надмірним навантаженням у роботі.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_6 . Суду зазначив, що вважає, що ОСОБА_6 і ОСОБА_1 проживали однією сім`єю. Зі слів ОСОБА_6 знав, що приблизно з 2009 року (після Проводів) він почав приїжджати до с.Іванівка, щоб зустрічатися із ОСОБА_1 , яка проживала у будинку разом із своєю матір`ю ОСОБА_14 , залишався там у неї на ніч, а потім їхав по справам. Спочатку всі думали, що він приїжджав до її матері ОСОБА_15 , яка була на рік за нього молодша, але як потім з`ясувалось, він почав зустрічатися із ОСОБА_1 . Свідок зазначив, що з ОСОБА_16 він періодично зустрічався у с.Іванівка в період з 2009 року по 2018 рік, коли останні приїжджав відвідувати ОСОБА_1 і останній йому розповідав про своє життя. Так він дізнався, що ОСОБА_16 мав у Броварах дві квартири, одну подарував ОСОБА_17 (донці), інша залишилась йому. Також допоміг і з квартирою сину ОСОБА_18 у м.Сміла. Квартиру у м.Черкаси хотів подарувати сину. Зі слів ОСОБА_16 , вони із ОСОБА_1 кожного літа їздили вдвох на відпочинок у Крим, Буковель, Болгарію. У ОСОБА_6 був бізнес у м.Черкаси. Приблизно у 2011 році вони разом із сестрою, яка повернулась із Італії завітали на запрошення ОСОБА_16 до квартири у ОСОБА_12 , де ОСОБА_6 разом проживали із бувшою дружиною ОСОБА_19 . Її в той час вдома не було. На запитання свідка чи повернувся ОСОБА_6 до бувшої дружини він заперечував, вказавши, що в нього лише майновий інтерес до квартири, та він не хоче лишати її дружині, а мав намір переписати її на сина ОСОБА_18 . Також свідок зазначив, що по родинній домовленості син свідка, проживав у двокімнатній квартирі в м.Бровари, яка належить ОСОБА_6 за півроку до одруження, а одружився син у 2012 році. В цей час у квартирі ніхто не проживав, ОСОБА_20 проживала у с.Іванівці.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вони із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали у будинку по АДРЕСА_7 , в одному під`їзді. Свідок проживає у кв. АДРЕСА_8 , що коли років п`ять назад вона організовувала ОСББ, прибирання території та з цього приводу пікнік, то ОСОБА_6 та ОСОБА_1 брали у цьому активну участь, тому всі сусіди вважали їх подружжям. Суду пояснила, що приблизно знає, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_2 десять років. Із манери спілкування між собою, дитиною, доброзичливого ставлення один до одного, вона зробила висновок, що ці люди є сім`єю. ОСОБА_6 називав ОСОБА_1 дружиною. Також суду зазначила, що ОСОБА_6 пошкодив її автомобіль наприкінці 2017 року, а відшкодувала кошти за покраску бампера у розмірі 4000 грн. ОСОБА_1 , оскільки з його слів у нього не було на той час коштів. Сплату коштів ОСОБА_1 за ОСОБА_6 вона вважала, як обов`язок подружжя по відшкодуванню іншим завданих збитків. Свідок зазначила, що у 2017-2018 році вона декілька раз приходила безпосередньо до квартири ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , бачила, що вони там разом проживали у квартирі. Свідок також пояснила, що в останній рік перед смертю ОСОБА_6 , вона звернула увагу, що у нього погіршився стан здоров`я, він почав розмовляти ”заторможено”, погано став пересуватися, за допомогою палички, йому тяжко було виходити із автомобіля.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_9 , з 2009 року. Із цього періоду вона пам`ятає, що почали проживати і її сусіди у кв. АДРЕСА_7 , ОСОБА_22 та ОСОБА_6 . Свідок зазначала, що вона бачила, як вони разом приходили до квартири, їздили в село (назву не знає). На літні місяці взагалі виїжджали у село і там залишались. Особливо часто це було у 2009, 2010, 2011 роках, а потім рідше. Зважаючи, що вони ( ОСОБА_6 та ОСОБА_22 ) проживають разом із дитиною вважала, що це сім`я, хоча як потім після поховання ОСОБА_6 дізналася від консьєржки, дитина йому була не рідна. Свідок зазначила, що безпосередньо у квартирі сусідів не була, а тільки була на порозі квартири, так як вони намагались домовитись встановити вхідні двері у тамбур. Спочатку свідок звернулася до ОСОБА_6 із також пропозицією, але він сказав, щоб та зайшла до них бо потрібно порадитись із ОСОБА_20 . Також коли донька ОСОБА_1 йшла у перший клас, то ОСОБА_6 їй при зустрічі сказав, що:”Ось віддаєм доньку в школу.”

Суд вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, третю особу ОСОБА_5 , допитавши свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч .1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч. 1, 2, 3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК Україн и достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , про що свідчить відповідний актовий запис за № 06, та 02 січня 2019 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

24 січня 2019 року заведена спадкова справа за № 32/2019 року на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а.с.129)

23 січня 2019 року ОСОБА_3 видана довідка за вих. № 1-1/1138 Начальником відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування ”Прозорий офіс ” Броварської міської ради, в тім, що відповідно до інформації померлий ОСОБА_6 був зареєстрований станом на 30 грудня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.131)

08 листопада 2018 року ОСОБА_6 складений запотів, яким він на випадок своєї смерті зробив розпорядження, призначив спадкоємцем свого майна, а саме квартири, належної йому на праві власності та розташованої за адресою АДРЕСА_2 – ОСОБА_3 (а.с.131 на звороті)

ОСОБА_23 – ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною донькою ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого міськвідділом ЗАГС Мурманськ-150, 03 листопада 1986 року. У свідоцтві про народження батьком ОСОБА_24 зазначений ОСОБА_6 , а матір`ю ОСОБА_11 . (а.с. 135)

12 серпня 2007 року ОСОБА_24 зареєструвала шлюб із ОСОБА_25 , про що в Книзі реєстрації шлюбів 12 серпня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за № 3, та Гереженівською сільською радою Уманського району Черкаської області видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_26 . (а.с. 135 на звороті).

24 січня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Броварської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом складеного 08 листопада 2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 985, на її ім`я батьком ОСОБА_6 (а.с. 130)

29 травня 2019 року ОСОБА_22 звернулася до суду із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , зазначивши у заяві, що вона із померлим проживала однією сім`єю та має право на спадкування згідно ст. 1264 ЦК України, як спадкоємець 4 черги. Також у заяві зазначає, що іншим спадкоємцем, передбаченою ст.ст. 1261-1264 ЦК України є дочка померлого ОСОБА_3 (а.с. 138 на звороті-139)

29 травня 2019 року нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Рудковській Н.Г. роз`яснено, що вона відноситься до 4 черги не може бути включена до складу спадкоємців, оскільки спадщину прийняла спадкоємець 1 черги, черговість спадкування може бути змінена лише за рішенням суду, та запропоновано звернутись до Броварського міськрайонного суду із заявою про зміну черговості спадкування. (а.с. 141)

04 липня 2019 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_5 підписана ним 25 червня 2019 року та засвідчена приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Майстренко В.В., зареєстрована у реєстрі за № 1043, у якій він зазначив, що приймає спадкове майно після смерті ОСОБА_6 (а.с.141 на звороті).

04 липня 2019 року нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Руденко О.В. роз`яснено, що спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним або неприйняття спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті. ОСОБА_3 спадщину прийняла, подавши до Броварської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, та роз`яснено порядок звернення до суду, якщо заявник виявить таке бажання. (а.с. 143)

Як вбачається із свідоцтва про народження виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві 06 вересня 2002 року, серії НОМЕР_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_6 (а.с.145)

28 грудня 2005 року між ТОВ ”Броварський заводобудівельний комбінат” та ОСОБА_6 (який зареєстрований за адресою АДРЕСА_10 ) був укладений договір про пайову участь (інвестування) у будівництві житла, а саме квартири будівельний номер АДРЕСА_2 . (а.с.101-103)

Згідно Акту передачі квартири у багатоповерховому житловому будинку в комплексі з об`єктами громадсько-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_7 від 03 січня 2008 року передана квартира, що зазначена у договір про пайову участь (інвестування) у будівництві житла від 28 грудня 2005 року.

02 червня 2009 року виконкомом Броварської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02 червня 2009 року. (а.с.151)

Таким чином судом встановлено, що право власності ОСОБА_6 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 виникло до 25 червня 2009 року, з якою позивач пов`язує, початок спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та ведення спільного господарства, а тому відповідно вимог ст. 74 СК України не може належати їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ч.1 ст. 1217, ч.1 ст. 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно ч.1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

16 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 149 на звороті)

16 липня 2019 року на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 . (а.с. 156 на звороті).

На день видачі вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом в у встановлено порядку не скасовано.

Таким чином квартиру АДРЕСА_2 успадкувала ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом.

Як вбачається із копії паспорта на ОСОБА_1 , вона знята із реєстраційного обліку с.Іванівка Кіровоградської області 29 листопада 2011 року, та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 – 25 січня 2012 року, що також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 20 червня 2019 року.(а.с.5-8)

Із записів у трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що 20 лютого 2001 року СВК ”Іванівський” перейменовано в приватно-орендне підприємством ”Іванівське”, а ОСОБА_22 була переведена секретарем в ПОП ”Іванівське”.

05 квітня 2005 року призначена на посаду бухгалтера по зарплаті, 28 листопада 2011 року була звільнена з роботи на підставі ч.1 ст. 36 КЗпП України (угода сторін).

01 листопада 2017 року прийнята на посаду гардеробника на час опалювального сезону, наказ від 26.10.2017 року № 125 к у Палац творчості дітей та юнацтва Броварської міської ради.(а.с.86)

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_7 , про що Іванівською сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області 05 грудня 2008 року видано свідоцтво про народження. Батьком вказаний ОСОБА_27 , матір`ю ОСОБА_22 . (а.с. 18)

ОСОБА_7 25 січня 2012 року також була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 – 25 січня 2012 року. (а.с. 19)

ОСОБА_22 отримувала соціальну допомогу на дитину та перебувала на обліку в УПСЗН Броварської міської ради, згідно наданої довідки від 12 липня 2019 року за № 04-14/2761, виплати здійснювалися з січня 2016 року, за період з січня 2016 року по травень 2018 року отримала 40692 грн. 26 коп. (а.с.70-71)

Згідно довідки від 14.06.2019 року за № 82 виданої приватним-орендним підприємством ”Іванівське”, ОСОБА_22 отримала дохід за оренду земельного паю за період з 2009 року по 2019 рік у розмірі 42187 грн. 14 коп. (а.с.55)

В довідці від 07 червня 2019 року № 77 виданої приватним-орендним підприємством ”Іванівське” ОСОБА_22 згідно договору передачі в оренду земельної частки (пай) розміром 2,98 га отримала дохід із орендною платою 9694 грн. 08 коп., фактично за 2018 рік – 7803 грн. 93 коп.(а.с.16)

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_6 перебував на лікуванні з 30.04.2018 року по 07 травня 2018 року з діагнозом церебралістичний синдром. (а.с. 13-14)

Із фотозображень, на яких зображені ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , та донька ОСОБА_1 – ОСОБА_7 , які містяться на а.с.24-27, а.с. 72-73, не можливо дійти висновку про те, що зображені на них особи перебувають у сімейних відносинах, проживають однією сім`єю, на фото не міститься дати їх створення, а тому не можуть бути належними доказами у справі.

В матеріалах справи міститься довідка Іванівської сільської ради Новоархангільського району Кіровоградської області від 05 липня 2019 року за № 218/а, в тім, що ОСОБА_22 та ОСОБА_28 , дійсно часто проживали за адресою АДРЕСА_3 та вели спільне господарство з 2009 року по 2018 рік. (а.с. 68)

Суд не може прийняти до уваги вказану довідку, оскільки зазначення терміну ”часто проживали разом” не містить у собі правової визначеності, та спростовуються зібраними у справі письмовими доказами, зокрема довідкою виданої виконавчим комітетом Іванківської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року за № 483, витягом із по господарської книги, свідченнями допитаних у судовому засіданні свідків.

З довідки виданої виконавчим комітетом Іванківської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року за № 483 встановлено, що згідно з по господарської книги № 7 по Іванівській сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області за 2011 – 2015 роки сім`я ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_2 складались з двох осіб: ОСОБА_22 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.106)

Суд не може прийняти до уваги, як належний доказ письмове пояснення гр. ОСОБА_29 від 13.07.2019 року, у якому вона стверджує, що ОСОБА_6 і ОСОБА_22 проживали однією сім`єю більше десяти років та вели спільне господарство, кожного року їздили у відпустку на море і за кордон. В даному разі особа, яка підписала їх у належному порядку не встановлена, інформація зазначена у поясненні не конкретизована. (а.с. 69)

В матеріалах справи містяться нотаріально посвідчена заява ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_30 спільно проживали в період з 2007 року по 2017 рік в квартирі, яка йому належить на праві власності, за адресою АДРЕСА_5 . ОСОБА_6 працював у м.Черкаси. (а.с. 114)

Також ОСОБА_11 подана заява від 27.09.2019 року, посвідчена нотаріально, про те, що ОСОБА_6 та вона ОСОБА_11 проживали однією сім`єю та разом вели спільне господарство у період з 2007 року по 2017 рік, за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_6 працював у м.Черкаси. (а.с. 115)

ОСОБА_10 подана нотаріально посвідчена заява від 27.09.2019 року про те, що вона була близькою подругою сім”ї ОСОБА_6 та його колишньої дружини ОСОБА_11 , вони підтримували дружні стосунки, вона часто бувала в них вдома у АДРЕСА_5 , де вони проживали разом з 2007 року по 2017 рік у квартирі їхнього сина ОСОБА_9 , вели спільно господарство. (а.с.162)

В Акті опитування сусідів від 23 вересня 2019 року за № 31 зазначено, що ОСОБА_6 більше десяти років проживав за адресою АДРЕСА_5 , в квартирі сина ОСОБА_9 , із колишньою дружиною ОСОБА_11 до літа 2017 року, про що підписались і сусіди ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (а.с.117)

Під час проведення судових дебатів позивач частково підтримала позовні вимоги, а саме просила встановити факт, що позивач проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 , з 25 червня 2009 року по 30 грудня 2018 року, але заяви про відмову від частини позовних вимог, або будь яких заяв до суду не подала.

Відповідно п.1, 2 ч.1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно ч.1 ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Відповідно ч.1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на вищенаведені норми суд, розглянувши позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 , з 25 червня 2009 року по 30 грудня 2018 року, та визнання за позивачем права на спадкування на Ѕ частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця першої черги за законом, дійшов висновку, що вказані вимоги не обґрунтовані, не доведені та не підтверджені належними та достатніми доказами під час розгляду справи, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно ч.1, 2 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, судові витрати задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 76 – 84, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особа ОСОБА_5 , Броварська міська нотаріальна контора Київської області про встановлення факту, що ОСОБА_22 проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 , з 25 червня 2009 року по 30 грудня 2018 року, та визнання за ОСОБА_1 право на спадкування на Ѕ частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця першої черги за законом – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.