Рішення № 99552384, 13.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Київ № 640/18700/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Перлина» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДР: 38620155) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина» (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1, код ЄДР: 01553988), в якому просить суд:

1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина», код ЄДР: 01553988, місцезнаходження юридичної особи: вул. Б. Гмирі, 1, яке здійснює господарську діяльність: вул. Стратегічне шосе, 16 в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроживлення та накладання печаток на електрощити та вхідні двері приміщень товариства;

2) обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

3) контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.01.2019 за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби від 15.11.2018 № 152 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік», ДСНС України від 30.11.2018 № 692 «Про затвердження плану перевірок», Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 09.07.2019 № 536 «Про проведення планових перевірок».

Пояснює, що згідно наказу № 536 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 15.08.2019 по 21.08.2019 провести планову перевірку Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина», розташованого за адресою: вул. Стратегічне шосе, 16 у Голосіївському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Як зазначає заявник, в ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

1) реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт здійснена без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки), чим порушено вимоги розділу ІІ п. 22, п. 21 ППБУ;

2) протипожежні відстані допускається використовувати для стоянок транспорту, чим порушено вимоги розділу п. 22 розділу ІІ та п.1.4. розділу III ППБУ;

3) не надані акти технічного обстеження на двері з нормованими межами вогнестійкості відповідно до дод. Ж, Ж.6.4. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п. 1.4 розділу V ППБУ;

4) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будівлі через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ та п. 2.4 розділу ІІІ ППБУ;

5) на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено п. 22 розділу ІІ та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

6) ширина проходів на шляхах евакуації в коридорах при двостороньому відкриванні дверей з приміщень в коридор менше нормованої, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

7) вікна, що розміщені до 8 м. по вертикалі та/або до 4 м. по горизонталі від зовнішніх сходів типу СЗ відчиняють та мають клас вогнестійкості менше ніж Е30, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

8) висота проходів на шляхах евакуації з цокольного поверху менше 2-х метрів, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

9) між сходовими маршами відсутні проміжки не менше 75 мм у просторі, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

10) двері на шляхах евакуації з цокольного поверху, назовні відчиняються проти виходу з будівель (приміщень), чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.27 розділу ІІІ ППБУ;

11) за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів не замикаються на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.27 розділу ІІІ ППБУ;

12) ширина сходових маршів в громадській будівлі менше 1,2 метра (зменшують ширину встановлені поручні), чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.29 розділу ІІІ ППБУ;

13) не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів), з урахуванням перепланувань, чим порушено вимоги п. 2.33 розділу ІІІ ППБУ;

14) допускається: захаращувати шляхи евакуації 1-го поверху меблями, обладнанням, різними матеріалами; фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні, чим порушено вимоги п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ;

15) не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено вимоги п. 1.20 розділу IV ППБУ;

16) не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено вимоги п. 1.21 розділу IV ППБУ;

17) допускається влаштовувати незаповнені прорізи в протипожежних стінах (протипожежними дверима), які відокремлюють складські приміщення (приміщення №5), чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 розділу ІІІ та п. 1.24 розділу IV ППБУ;

18) системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) не готові до виконання покладених на них функцій, чим порушено вимоги п.1.1. розділу V ППБУ;

19) автоматична система димовидалення запускається лише ручним пуском та не готова до виконання покладених на неї функцій відповідно до вимог п. 8.1. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п.п. 1.1 та 1.2 розділу V ППБУ;

20) відсутній акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту відповідно до додатку И «ДБН В.2.5-56:2014» відповідно до вимог п. 7.3. ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п.п. 1.4 розділу V ППБУ;

21) відсутній акт технічного обстеження системи протипожежного захисту відповідно до вимог додатку Ж п. Ж.6.4. (форма Ж.5.) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п.п. 1.4 розділу V ППБУ;

22) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу не проведено після ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу, чим порушено вимоги п/п 4 п. 2.1. розділу V ППБУ;

23) у приміщенні насосної відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів не визначений інструкцією, чим порушено вимоги п/п 1 п. 2.3. розділу V ППБУ;

24) технічне обслуговування частини наявних вогнегасників не проведено відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25. «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, чим порушено вимоги п. 3.17 розділу V ППБУ;

25) допускається використання орендованих приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, чим порушено вимоги п. 2.5 ст. 52 КЦЗУ;

26) керівник не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у справному стані (на пультах керування допускається відключення насосів внутрішнього протипожежного водогону, відключення системи протидимного захисту та не проводиться технічне обслуговування), чим порушено вимоги п. 2.2 розділу ІІІ ППБУ;

27) на об`єкті не ведеться журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ. Несправності СПЗ, які приходять на приймально-контрольний прилад не усуваються негайно, чим порушено вимоги п.п. 1,1 та 1,4 ППБУ;

28) на перепадах висот шляхів евакуації цокольного та 1-го поверху не виконані пандуси з нахилом 1:6 або 3 сходини з поручнями. Влаштовано пороги що перешкоджають вільній евакуації, в порушення ДБН В. 1.1-7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23, п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ;

29) вхід на сходи що ведуть до першого поверху з приміщень цокольного поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря, в порушення ДБН В.1.1-7, чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ, п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

30) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, чим порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ;

31) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, чим порушено вимоги п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ.

Відтак, у позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, з огляду на що позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та застосувати заходи реагування.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Пояснює, що відповідач у справі є власником будинку № 16 на Стратегічному шосе у м. Києві на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу № 974-В від 23.12.2011. Право власності відповідача на будинок зареєстроване 24.02.2012 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 24.02.2012 № 33287001.

Пояснює, що будинок було збудовано у 1950-1953 роках у відповідності до встановлених на той час будівельних норм і правил та тривалий час використовувався як дитячий садок. У 1990-х роках будівлю було відселено і певний час будівля з господарською або будь-якою іншою метою не використовувалась. В подальшому, в другій половині 2000-х років, власником - ПрАТ «АК «Перлина» відповідно до належним чином розробленої проектної документації було здійснено реконструкцію Будинку, яку завершено у 2009 році.

При цьому, відповідач відзначає, що проектна документація з реконструкції будинку наявна у відповідача. Проте, надати її суду в копіях у повному обсязі технічно складно у зв`язку з її великим обсягом та нестандартним форматом більшої частини документів (графічні матеріали, розрахунки тощо), що не дозволяє зробити з неї копії у звичайних умовах офісу.

Відповідач наголошує, що у відповідності до чинних на час розробки проектної документації вимог законодавства проектна документація з реконструкції будинку пройшла, в тому числі, державну експертизу в Головному управлінні МНС України в м. Києві на предмет правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативно-правових актів.

Відтак, як наголошує відповідач, у 2007 році позивачем було проведено експертизу проектної документації з реконструкції будинку на предмет її відповідності вимогам пожежної безпеки.

При цьому додає, що у відповідності до зауважень позивача проектну документацію було відкориговано, після чого позивач підтвердив відповідність проектної документації з реконструкції Будинку вимогам пожежної безпеки.

Відповідач також зазначає, що будинок введено в експлуатацію, як закінчений будівництвом (після реконструкції) об`єкт 27.07.2009, про що складено акт готовності об`єкта до експлуатації від 27.07.2009.

Як наголошує відповідач у відзиві, факт відповідності закінченого будівництвом будинку проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил підтверджується свідоцтвом № 2600000195, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 18.08.2009.

Відтак, відповідач наголошує на тому, що проектну документацію з реконструкції будинку, в тому числі в частині заходів протипожежної безпеки, розроблено у повній відповідності до вимог законодавства, що підтверджується експертним висновком ГУ МНС України в м. Києві від 29.10.2007 № 16/5/6627вх.

Додає, що реконструкцію будинку проведено у повній відповідності до цієї проектної документації, що підтверджується Актом готовності об`єкта до експлуатації від 27.07.2009 (підписаний посадовою особою позивача) та Свідоцтвом про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 2600000195 від 18.08.2009.

Позивач також зазначає, що відповідно до п. 12 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення до адміністративного суду з позовом про повне або часткове зупинення об`єкта можливе виключно у випадку якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За твердженням відповідача, з положень частина 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» випливає, що позивач, як суб`єкт владних повноважень та орган державного нагляду (контролю), за результатами проведеної перевірки був уповноважений обрати лише одне з двох повноважень:

- або звернутися до адміністративного суду з позовом до зупинення експлуатації Будинку (за наявності достатніх для цього підстав, а саме - загрози життю та/або здоров`ю людей, чого в даному випадку не було);

- або видати припис, як розпорядчий документ, спрямований на усунення порушень, які не дають підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Натомість, позивач, провівши перевірку з 20 по 21 серпня 2019 р., лише 28.08.2019, в порушення п`ятиденного строку встановленого у ч, 7 ст. 7 Закону, видано припис про усунення порушень.

Тобто, за висновком відповідача, позивач станом на 28.08.2019 дав оцінку порушенням, зазначеним в акті перевірки від 21.08.2019, і відніс їх до інших випадків, які потребують інших заходів реагування, а не зупинення експлуатації будинку, тоді як в подальшому, позивач всупереч положенням ст.ст. 4, 7 Закону про нагляд (контроль) звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта, незважаючи на те, що заходи реагування за результатами перевірки вже були ним застосовані шляхом видання припису щодо тих самих порушень.

Відтак, як стверджує відповідач, позивач у такий спосіб припустився щонайменше двох істотних порушень вимог Закону про нагляд (контроль), а саме:

- вчинив дії, спрямовані на одночасне застосування двох різних взаємовиключних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю);

- самовільно, без наявних на те підстав «перекваліфікував» перелічені в Акті перевірки від 21.08.2019 порушення з таких, які потребують інших заходів реагування (видання припису про усунення порушень), на такі, що потребують застосування повного зупинення експлуатації об`єкта (наявність загрози життю та/або здоров`ю людей).

Як наголошує відповідач у відзиві, ніякі обставини стосовно 31 порушення зазначених в Акті, приписі та позовній заяві в період оформлення перевірки та видання позивачем припису, і до дня подання адміністративного позову не змінилися. В період між перевіркою 20-21.08.2019 та винесенням припису 28.08.2019 і звернення до суду з позовом повторних (додаткових, інших) перевірок орган ДСНС не проводив, таким чином не міг встановити нових/інших порушень, а отже, позивач станом на 28.08.2019 (день видання припису) і станом на 19.09.2019 (день підписання адміністративного позову) надав різну оцінку одним і тим же обставинам.

Відповідач також зазначає, що відповідно до даних зазначених у акті перевірки № 905 від 21.08.2019, перевірка проводилась на підставі розпорядчого документа від 09.07.2019 № 470.

Проте, в абз. 1 стор. 3 позовної заяви, позивач зазначає, що перевірка проводилась на підставі наказу від 09 липня 2019 року № 536 «Про проведення планових перевірок» виданого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Посилаючись на ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач зазначив, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

З огляду на зазначене позивач зазначає, що у нього виникає сумнів у наявності правової підстави, а отже і в подальшому законності проведення перевірки позивачем. Вважає, що перевірка проведена та оформлена з порушенням встановленого порядку її проведення, суб`єкт господарювання введено в оману щодо законних підстав її проведення, а тому всі виявлені та зафіксовані «порушення», висновки та санкції за результатами перевірки є протиправними та недійсними не породжують жодних правових наслідків на майбутнє.

Відтак товариство посилається на ч. 1 ст. 74 КАС України, відповідно до якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Щодо суті самих виявлених порушень, то відповідач зазначає, що з часу здачі об`єкту в експлуатацію підприємством не проводились ремонтні, демонтажні, реконструктивні та інші такого роду роботи, що б могли спричинити до виникнення порушень зазначених у пунктах 5, 6, 7, 8, 9, 12, 28, 29 Припису, позивач їх проведення перед судом в порушення вимог ст. 77 КАС України не довів, а тому відповідач вважає вимоги такими що не підтверджені належними, допустимими та достатніми засобами доказування та не відповідають фактичному стану і нормам законодавства. Зауваження закріплені у цих та деяких інших пунктах Припису суперечать погодженим раніше органами державного пожежного нагляду документам.

Відтак відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

У відповіді на відзив (том 1 а.с. 157-163) позивач наголосив на правомірності встановлених під час перевірки порушень, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

У додаткових поясненнях (том 1 а.с. 177-179) відповідач зауважив на безпідставності позовних вимог, оскільки підприємством надано суду докази усунення виявлених під час планового заходу порушень.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді Патратій О.В. від 07.10.2019 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 30.03.2021 справу прийнято до провадження суддею Кармазіним О.А.

Ухвалою від 25.08.2021 здійснено заміну відповідача - Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина» (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1, код ЄДР: 01553988) на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина» (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 1, код ЄДР: 01553988).

Встановлені судом обставини.

У період з 20.08.2019 по 21.08.2019 посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС у м. Києві проведено плановий захід ТОВ «Перлина» за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16, за результатами якого складено акт від 21.08.2019 № 905, яким встановлено 31 порушення вимог протипожежного законодавства, а саме:

1) реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт здійснена без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки), чим порушено вимоги розділу ІІ п. 22, п. 21 ППБУ;

2) протипожежні відстані допускається використовувати для стоянок транспорту, чим порушено вимоги розділу п. 22 розділу ІІ та п.1.4. розділу III ППБУ;

3) не надані акти технічного обстеження на двері з нормованими межами вогнестійкості відповідно до дод. Ж, Ж.6.4. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п. 1.4 розділу V ППБУ;

4) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будівлі через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ та п. 2.4 розділу ІІІ ППБУ;

5) на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено п. 22 розділу ІІ та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

6) ширина проходів на шляхах евакуації в коридорах при двосторонньому відкриванні дверей з приміщень в коридор менше нормованої, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

7) вікна, що розміщені до 8 м. по вертикалі та/або до 4 м. по горизонталі від зовнішніх сходів типу СЗ відчиняють та мають клас вогнестійкості менше ніж Е30, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

8) висота проходів на шляхах евакуації з цокольного поверху менше 2-х метрів, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

9) між сходовими маршами відсутні проміжки не менше 75 мм у просторі, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

10) двері на шляхах евакуації з цокольного поверху, назовні відчиняються проти виходу з будівель (приміщень), чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.27 розділу ІІІ ППБУ;

11) за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів не замикаються на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.27 розділу ІІІ ППБУ;

12) ширина сходових маршів в громадській будівлі менше 1,2 метра (зменшують ширину встановлені поручні), чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.29 розділу ІІІ ППБУ;

13) не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів), з урахуванням перепланувань, чим порушено вимоги п. 2.33 розділу ІІІ ППБУ;

14) допускається: захаращувати шляхи евакуації 1-го поверху меблями, обладнанням, різними матеріалами; фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні, чим порушено вимоги п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ;

15) не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено вимоги п. 1.20 розділу IV ППБУ;

16) не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено вимоги п. 1.21 розділу IV ППБУ;

17) допускається влаштовувати незаповнені прорізи в протипожежних стінах (протипожежними дверима), які відокремлюють складські приміщення (приміщення №5), чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 розділу ІІІ та п. 1.24 розділу IV ППБУ;

18) системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) не готові до виконання покладених на них функцій, чим порушено вимоги п.1.1. розділу V ППБУ;

19) автоматична система димовидалення запускається лише ручним пуском та не готова до виконання покладених на неї функцій відповідно до вимог п. 8.1. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п.п. 1.1 та 1.2 розділу V ППБУ;

20) відсутній акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту відповідно до додатку И «ДБН В.2.5-56:2014» відповідно до вимог п. 7.3. ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п.п. 1.4 розділу V ППБУ;

21) відсутній акт технічного обстеження системи протипожежного захисту відповідно до вимог додатку Ж п. Ж.6.4. (форма Ж.5.) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено вимоги п.п. 1.4 розділу V ППБУ;

22) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу не проведено після ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу, чим порушено вимоги п/п 4 п. 2.1. розділу V ППБУ;

23) у приміщенні насосної відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів не визначений інструкцією, чим порушено вимоги п/п 1 п. 2.3. розділу V ППБУ;

24) технічне обслуговування частини наявних вогнегасників не проведено відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25. «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, чим порушено вимоги п. 3.17 розділу V ППБУ;

25) допускається використання орендованих приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, чим порушено вимоги п. 2.5 ст. 52 КЦЗУ;

26) керівник не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у справному стані (на пультах керування допускається відключення насосів внутрішнього протипожежного водогону, відключення системи протидимного захисту та не проводиться технічне обслуговування), чим порушено вимоги п. 2.2 розділу ІІІ ППБУ;

27) на об`єкті не ведеться журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ. Несправності СПЗ, які приходять на приймально- контрольний прилад не усуваються негайно, чим порушено вимоги п.п. 1,1 та 1,4 ППБУ;

28) на перепадах висот шляхів евакуації цокольного та 1-го поверху не виконані пандуси з нахилом 1:6 або 3 сходини з поручнями. Влаштовано пороги що перешкоджають вільній евакуації, в порушення ДБН В. 1.1-7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23, п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ;

29) вхід на сходи що ведуть до першого поверху з приміщень цокольного поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря, в порушення ДБН В.1.1-7, чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ, п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

30) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, чим порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ;

31) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, чим порушено вимоги п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ.

Відтак, враховуючи те, що під час проведення планового заходу виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що, на думку позивача, створює загрозу життю та здоров`ю людей, Головне управління ДСНС у м. Києві звернулося з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 5 ст.4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Разом з тим, згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого Указом Президента України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або територіальні органи в містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), мають право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

В той же час, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи або часткової зупинення роботи підприємства, установи, організації виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування крайнього заходу - зупинення роботи підприємства, установи, організації а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Між тим, суд звертає увагу на те, що конкретного та вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не наведено, з огляду на що поняття «створюють загрозу життю та здоров`ю людей» є оціночним поняттям, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання.

Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.п. 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до п. 6 роз. І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що чинне законодавство не обумовлює імперативну необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту, оскільки за змістом ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вже було встановлено судом, за результатами проведеної планового заходу ПрАТ «АК «Перлина» (правонаступник ТОВ «Перлина» за адресою: вул. вул. Стратегічне шосе, 16 в Голосіївському районі м. Києва складено Акт щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 21.08.2019 № 905 (том 1 а.с. 23-28), яким зафіксовано 31 порушення, зазначене вище.

Разом з тим, станом на момент розгляду даної справи, посадовими особами Голосіївського РУ ГУ ДСНС у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду ТОВ «АК «Перлина» (правонаступник ТОВ «Перлина») за адресою: вул. вул. Стратегічне шосе, 16 в Голосіївському районі м. Києва, за результатами якої складено акт від 07.07.2021 № 727 (том 1 а.с. 186-190), яким встановлено 6 (шість) порушень, а саме:

1) на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено п. 22 розділу ІІ та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

2) вікна, що розміщені до 8 м. по вертикалі та/або до 4 м. по горизонталі від зовнішніх сходів типу СЗ відчиняють та мають клас вогнестійкості менше ніж Е30, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

3) між сходовими маршами відсутні проміжки не менше 75 мм у просторі, в порушення вимог ДБН В.1.1.7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ;

4) ширина сходових маршів в громадській будівлі менше 1,2 метра (зменшують ширину встановлені поручні), чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.29 розділу ІІІ ППБУ;

5) на перепадах висот шляхів евакуації цокольного та 1-го поверху не виконані пандуси з нахилом 1:6 або 3 сходини з поручнями. Влаштовано пороги що перешкоджають вільній евакуації, в порушення ДБН В. 1.1-7, чим порушено вимоги п. 22 розділу II, та п. 2.23, п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ;

6) вхід на сходи що ведуть до першого поверху з приміщень цокольного поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря, в порушення ДБН В.1.1-7, чим порушено вимоги п. 22 розділу ІІ, п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ.

Отже, проаналізувавши зазначені вище акти планових та позапланових заходів ТОВ «Перлина» за адресою: вул. Стратегічне шосе, 16 в Голосіївському районі м. Києва, суд зазначає, що порушення вимог у сфері пожежної безпеки приміщення за актом від 07.07.2021 № 727 зменшилося до 6, тоді як за актом первинного планового заходу від 21.08.2019 № 905 було виявлено 31 порушення.

Тобто, відповідачем усунуто 25 з 31 порушень.

В той же час, проаналізувавши порушення, які встановлені позивачем при повторному заході, суд зазначає, що такі порушення не є такими, що створюють очевидну, реальну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки, по-перше, приміщення, в якому проводився позаплановий захід спроектовано та збудовано, до набрання чинності ДБН В.1.1-7:2016 «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ`ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА», які були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 31.10.2016 за № 287, тоді як реконструкція нежитлового будинку під офісно-торговий центр за адресою: вул. Стратегічне шосе, 16 у Голосіївському районі м. Києва була проведена у 2009 році.

По-друге, відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації від 27.07.2009 щодо «Реконструкції нежитлового будинку (з надбудовою масандрого поверху» під офісно-торговий центр (том 1 а.с. 75-91) за адресою: вул. Стратегічне шосе, 16 в Голосіївському районі м. Києва такий об`єкт готовності до експлуатації погоджено, у тому числі і органом державного пожежного нагляду старшим інженером Бандурівським М.В. (том 1 а.с. 78), а також свідоцтвом №2600000195 від 28.08.2009 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (том 1 а.с. 74).

Вказані обставини підтверджують те, що при дослідженні проектної документації на реконструкцію будівлі позивачу було відомо про заплановані проектні рішення та будівельні конструкції відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Суд зазначає, що виявлені позивачем під час позапланового заходу порушення, які залишилось усунути відповідачем не створюють очевидної та реальної загрози життю та здоров`ю людей, а задля усунення цих 6 (шести) порушень позивач вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме: повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Перлина» за ардесою: вул. Стратегічне шосе, 16 в Голосіївському районі м. Києва, експлуатація яких була погоджена, іншими словами дозволена, посадовими особами ГУ ДСНС в м. Києві у 2009 році.

При цьому, матеріалами справи том 1 арк. 89-156 підтверджується факт усунення відповідачем більшості виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оскільки на підтвердження таких усунень виявлених порушень надано: договори, додатки до договорів, рахунки на оплату, акти приймання виконаних робіт, акти здавання-приймання послуг, акти наданих послуг, рахунки-фактури.

Отже, проаналізувавши вказані вище обставини у сукупності, суд зазначає, що такі обставини свідчать про здійснення відповідачем всіх можливих та законних дій для усунення виявлених порушень, а також про попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, з огляду на що суд не вбачає наявність правових підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу реагування, як заявлено у позові.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

В той же час, позивачем не надано суду переконливих доказів того, що на час розгляду справи у діяльності відповідача наявні порушення, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; код ЄДР: 38620155) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Суддя О.А. Кармазін