Рішення № 99552285, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року місто Київ № 640/22864/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук`янець Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до про Енергетичної митниці Держмитслужби визнання протиправними та скасування рішень від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1, №UA903020/2020/000006/1, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 вересня 2021 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Енергетичної митниці Держмитслужби, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці ДФС від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1 та №UA903020/2020/000006/1.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що рішення Енергетичної митниці ДФС від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1 та №UA903020/2020/000006/1 є такими, що прийняті в порушення вимог Митного кодексу України, на підставі необгрунтованих висновків, оскільки в оскаржуваних рішеннях окрім посилання на митні декларації, які були взяті за основу коригування митної вартості, відповідач не навів пояснень щодо умов поставки, комерційних умов, періодів оплати та поставки, що вказує на невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вимогам статті 55 Митного кодексу України.

Крім того, позивач зауважив, що всупереч вимогам частини восьомої статті 57, статті 64 МК України, у рішенні Митниці про коригування митної вартості товару від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1 міститься лише вказівка на застосування резервного методу, номер і дата митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-яких пояснень щодо неможливості послідовного застосування інших методів, визначених статтею 57 Митного кодексу України, а також без зазначення докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що також вказує на те, що таке рішення не може вважатися законним.

На думку позивача, ним були подані до Митниці всі необхідні документи для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а тому вважає що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 (суддя Донець В.А.) позовну заяву залишено без руху та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 (суддя Донець В.А.) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 задоволено заяву судді Донця В.А. про самовідвід, а справу №640/22864/20 передано для здійснення заміни складу суду за допомогою автоматизованої системи розподілу справи між суддями.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 09.12.2020 від представника Енергетичної митниці Держмитслужби (надалі - відповідач) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позову і вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів правомірними з огляду на те, що за результатами виконання митної формальності декларанту було направлено відповідне повідомлення про необхідність у відповідності до статті 264 Митного кодексу України надати оригінали відповідних документів, а також повідомлено про те, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять усіх необхідних відомостей.

За наслідками розгляду поданих позиваачем додаткових документів, відповідач встановив, що заявлена митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом або уповноваженою ним особою на письмову вимогу митного органу не надані всі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Так, за результатами перевірки поданих до митного оформлення документів, а також за результатами здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінки ризику за МД за допомогою АСАУР, встановлено, що надані документи не містять всіх відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за відповідні товари.

Таким чином, на думку відповідача, жодні підстави для визнання у судовому порядку протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 15.07.2020 №№ UA903020/2020/000005/1 та UA903020/2020/000006/1 відсутні.

Позивачем 28.12.2020 до суду подано відповідь на відзив, в якій наголосив на тому, що, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач не зазначив:

- конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності заявленої компанією митної вартості товарів;

- причини неможливості перевірки таких обставин на підставі наданих Компанією документів;

- які саме відомості, для цілей визнання митної вартості товарів, містять витребувані ним додаткові документи, що безпосередньо не стосуються поставки природного газу в обсязі 32 982,130 тис. куб.м. та 36 142,930 тис. куб.м. у березні 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 прийнято адміністративну справу №640/22864/20 до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено підготовче засідання.

До суду 01.03.2021 відповідачем подано письмові пояснення, відповідно до яких представник відповідача зазначив про те, що АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" або уповноважена ним особа не скористалися можливістю підтвердити заявлений ним рівень митної вартості товарів, а тому надана фінансова гарантія у розмірі 24,7 млн. грн. реалізувалась відповідно до частини дев`ятої статті 55 Митного кодексу України, а зазначені кошти перераховано до державного бюджету України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №640/22864/20 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у своїх поясненнях від 20.05.2021 пояснив, що ні в повідомленнях системи Асаур, ні в запитах надання додаткових документів, ні в картках відмови Енергетичної митниці Держмитслужби не вимагалося надання чи підтвердження розрахунку Kgcv. Більше того, жодна зі складових формули розрахунку цін, передбачена індивідуальним договором, не прив`язана до зазначених у рішеннях про коригування митної вартості документів, ненадання яких стало підставою для відмови у митному оформленні товарів.

У судовому засіданні 09.08.2021 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 06.09.2021 учасники справи підтримали свої доводи та заперечення.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив та письмові пояснення об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) зареєстроване як юридична особа 02.06.1998 (дата запису: 12.05.2005; номер запису: 10741200000007172), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ERU Management Services LLC 25.06.2019 укладено Рамковий договір на поставку та прийом природного газу (далі - Рамковий договір).

Згідно з пунктом 1 статті 4 Рамкового договору сторони погодили, що відповідно до кожного Індивідуального договору продавець повинен заявити та поставити, або організувати поставку договірного обсягу у точці поставки протягом кожної одиниці часу загального періоду постачання.

Відповідно до пункту 6 статті 8 Рамкового договору суми, що належать до сплати відповідно до цієї статті повинні бути виставлені в рахунку та сплачені відповідно до статті 13.

Пунктом 4 статті 13 Рамокового договору передбачено, що виставлення рахунків та сплата (тією мірою, якою вона наявна на момент виставлення рахунку) здійснюється на підставі поставлених обсягів по відношенню до Індивідуальних договорів протягом всіх одиниць часу відповідного місяця, проте за умови, що, з урахуванням підпункту 4.1(b), по відношенню до одиниць часу, щодо яких існував більш ніж один Індивідуальний договір між сторонами на поставку природного газу у тій самій точці поставки, виставлення рахунків та сплата здійснюється на підставі поставленого обсягу плюс будь-який обсяг природного газу, що був проданий продавцем покупцю, але не був заявлений тому, що він був предметом заявлення кінцевого обсягу або ж тому, що вимоги щодо заявлення не було відповдно до підпункту 4.1(b).

Відповідно до Рамкового договору від 25.06.2019 між ERU Management Services LLC та НАК "Нафтогаз України" укладено Індивідуальний договір від 25.06.2019 №16/07/17-EMS.

Договірна ціна Індивідуального договору від 25.06.2019 №16/07/17-EMS визначена наступним чином: СP=(Avg TTF DA + 1,1)*Kgcv, Євро/1000 куб.м.

Згідно з пп. 13.4.3 п. 13.4.2 Індивідуального договору від 25.06.2019 №16/07/17-EMS поставка природного газу у відповідному періоді здійснюється продавцем після оплати покупцем вартості договірного обсягу, що запланований до поставки.

Пунтом 3 Індивідуального договору від 25.06.2019 №16/07/17-EMS визначено, що для цілей цього Індивідуального договору сторони домовились про наступне.

Попередня договірна ціна: 216,9025 Євро/1000куб. м. Загальний період постачання з 01.01.2020 (06:00) ЦЄЧ по 07.04.2020 (06:00 ЦЄЧ).

Так, з метою здійснення митного оформлення товарів позивачем 14.07.2020 до Енергетичної митниці ДФС було подано 2 (дві) електронні митні декларації (далі по тексту - ЕМД) від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382 та №903020/2020/013407 з відповідними пакетами документів для здійснення митного оформлення в режимі імпорт обсягів природного газу, що були придбані позивачем в газосховищах AT "Укртрансгаз" в режимі митного складу відповідно до Індивідуального договору від 25.06.2019 №16/07/17-EMS.

За ЕМД від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382 та №903020/2020/013407 для митного оформлення позивачем до митного органу заявлено наступні товари:

1. За ЕМД від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382:

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 6 733, 245 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7040 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в вересні 2019 року) в кількості 2 271 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7036 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 24 489,285 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7043 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в вересні 2019 року) в кількості 1 757,329 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7036 кг/м3. Див. "Електронний інвойс".

2. За ЕМД від 14.07.2020 №903020/2020/013407:

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 5 193,780 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7043 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 2 884,708 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7040 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 14 140,233 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7045 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 11 030,317 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7045 кг/м3. Див. "Електронний інвойс";

- газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 2 883,892 тис.м3. Гост 5542-87.Густина газу - 0.7041 кг/м3. Див. "Електронний інвойс".

На підтвердження розрахованої митної вартості вказаних товарів позивачем до ЕМД від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382 додано наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) від 08.04.2020 №08-04-2020-EMS;

- Рамковий договір від 25.06.2019;

- Індивідуальний договір від 25.06.2019 №16/07/17-EMS;

- Договір про надання послуг митного брокера від 26.12.2019 №829;

- акти прийому-передачі від 25.03.2020 №64/03-20-МС, №65/03-20-МС, №66/03-20-МС, №67/03-20-МС, №8-1G/07/19-EMS;

На підтвердження розрахованої митної вартості вказаних товарів позивачем до ЕМД від 14.07.2020 №903020/2020/0134072 додано наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) від 08.04.2020 №08-04-2020-EMS;

- Рамковий договір від 25.06.2019;

- Індивідуальний договір від 25.06.2019 №16/07/17-EMS;

- акти прийому-передачі від 06.04.2020 №2/04-20-МС, №3/04-20-МС, №4/04-20-МС, №5/04-20-МС, №6/04-20-МС, №9-1G/07/19-EMS до ЕМД від 14.07.2020 №903020/2020/013407.

За результатами виконання митної формальності декларанту було направлено відповідне повідомлення про необхідність у відповідності до ст. 264 МКУ надати оригінали відповідних документів, а також повідомлено, документи подані декларантом до митного оформлення не містять усіх відомостей (не подано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а відповідно до умов індивідуального договору від 25.06.2019 року l-G/07/19-EMS до рамкового договору від 25.06.2019 року №б/н форма оплати за товар - передплата 20% від попередньої договірної вартості), відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України необхідно подати додаткові документи протягом 10 днів (за наявності) а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (в тому числі доповнення, акти купівлі продажу);

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- копію митної декларації країни відправлення;

- інформацію біржових організацій про вартість товару (котирування, зазначені в п. 1 поданого до митного оформлення індивідувального договору від 25.06.2019 року l-G/07/19-EMS до рамкового договору від 25.06.2019 року №б/н).

На виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів позивачем 15.07.2020 було направлено наступні документи до ЕМД від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382 та №903020/2020/013407:

- SWIFT-повідомлення про здійснення Компанією передоплати від 19.07.2019;

- копію повідомлення AT "Укргазбанк" про повернення коштів від 07.04.20220;

- копію зворотнього рахунку ERU Management Services LLC від 31.03.2020 №31-03-2020-EMS;

- інформацію біржових організацій про вартість товару (котирування, зазначені в п. 1 поданого до митного оформлення індивідувального договору від 25.06.2019 року l-G/07/19-EMS до рамкового договору від 25.06.2019 року №б/н).

Мотивуючи тим, що заявлена митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом або уповноваженою ним особою на письмову вимогу митного органу не надані всі додаткові документи для пітвердження заявленої митної вартості товарів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1 (стосовно митної декларації від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382) та рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2020 №UA903020/2020/000006/1 (стосовно митної декларації від 14.07.2020 №903020/2020/0134072).

На думку позивача, прийняті рішення про коригування митної вартості є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем жодним чином не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товарів, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного Кодексу України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічної позиції щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару дотримується і Верховний Суд в постанові від 04.04.2018 по справі 826/27058/15.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (надалі - Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.4 пункта 4.5 розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Судом встановлено, що 25.06.2019 між ERU Management Services LLC та НАК "Нафтогаз" України укладено Індивідуальний договір №16/07/19-EMS щодо поставки природного газу.

Як зауважив відповідач, за результатами опрацювання наданих позивачем додаткових документів виявлено, що позивачем не було надано угоду (договір) із третіми особами, рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця та копію митної декларації країни відправлення.

Так, стосовно тверджень відповідача про те, що позивачем не було надано угоди із третіми особами варто відзначити, що матеріалами справи не підтверджено, що укладання таких угод в даному випадку мало місце, а тому суд вважає такі посилання необгрунтованими.

Разом з тим суд зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-127а15.

Так, за Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS договірна ціна визначена відповідно до формули CP=(Avg TTF DA + 1,1)*Kgcv, Євро/1000 куб.м. та включала в себе наступні складові:

Avg TTF DA - розраховується в Євро/Мвт * год. окремо від кожної дати поставки як сума котирувань TTF DA за кожен календарний день з першого по останнє число кожного Періоду для котирувань, розділена на кількість днів у відповідному періоді для котирувань:

- з 01.01.2020 по 10.01.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 1.1);

- з 11.01.2020 по 20.01.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 1.2);

- з 21.01.2020 по 31.01.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 1.3);

- з 01.02.2020 по 10.02.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 2.1);

- з 11.02.2020 по 20.02.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 2.2);

- з 21.02.2020 по 29.02.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 2.3);

- з 01.03.2020 по 10.03.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 3.1);

- з 11.03.2020 по 20.03.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 3.2);

- з 21.03.2020 по 31.03.2020 (період для котирувань, який застосовується для розрахунку Договірної ціни Періоду поставки 3.3).

Джерело котирувань - Звіт ІСІS European Spot GasMarkets.

Kgcv - коефіцієнт, який відображає співвідношення одиниць енергії (МВт год) та об`єму (1000 куб.м.) при 20С, P=101,325 кПа, визначається як GCV на основі митних декларацій типу ДР при ввезенні природного газу на територію України у режимі митний склад (імпорт 74), яким продавець підтверджує факт виконання своїх зобов`язань щодо ввезення природного газу на територію України та який буде передано покупцю відповідно до цього Індивідуального договору. Зазначений показник розраховується шляхом ділення сум усього обсягу ввезення газу, зазначеного у таких деклараціях, вираженого у МВт*год на суму, виражену у тис.куб.м. та використовується виключно для розрахунку ціни.

При розрахунках "Договірна ціна" (CP), "Середньоарифметичне TTF Доба наперед" (Avg TTF DA) та "TTF Доба наперед" (TTF DA) округлюються до третьої цифри після коми (якщо наступна за третім знаком цифра є більшою або рівною п`яти, то ця цифра збільшується на одиницю, якщо наступна за третім знаком цифра є меншою або рівною чотирьом, то цифра третього знаку, до якого виконується округлення, залишається без змін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано Розрахунок цін для періодів поставок 3.2. та 3.3. згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS, відповідно до якого Кgcv - розрахунок цього показника надається окремо у Розрахунку Кgcv згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS.

При цьому, суд відзначає, що вказаний розрахунок, який наданий до суду, не був наданий до Енергетичної митниці ДФС станом на момент подання митних декларацій від 14.07.2020 №UA903020/2020/013382 та №903020/2020/013407, про що свідчать наявні матеріали справи.

Разом з тим, за результатами дослідження таблиці розрахунку Кgcv згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS вбачається, що навпроти МД UA903010/2019/15756 обсяг ввезеного газу, зазначеного у таких деклараціях, вираженого у Мвт-год дорівнює 223 203,000 МВт-год.

Натомість, за результатами дослідження МД UA903010/2019/15756 та аркуша коригування до неї, наданих відповідачем, вбачається, що обсяг ввезеного газу, зазначеного у таких деклараціях, вираженого у МВт-год дорівнює не "223 203,000 МВт-год", а "223 200,000 МВт-год.", що впливає на коефіцієнт Кgcv і, як наслідок, на ціну договору.

Крім того, у тексті розрахунку Кgcv згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS зазначено, що "ERU Management Services LLC" 08.01.2020 надала НАК "Нафтогаз України" каналами електронної пошти копії 14-ти митних декларацій, однак у табличці до розрахунку Кgcv згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS їх визначено у кількості 13.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, попереднім Інвойсом від 17.07.2019 позивачу було виставлено попередній розрахунок на суму 13 014 150 Євро (216, 9025 Євро за 1000 куб.м.). В подальшому "ERU Management Services LLC" на адресу позивача було надіслано зворотній рахунок від 31.03.2020, де ціна за МТ становить 94.14 Євро за 1000 куб. м., що суперечить вищенаведеному.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платніжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Позивачем до матеріалів справи долучено свіфт-повідомлення та лист про надходження переплати, однак суд погоджується з твердженнями відповідача, що вказані документи не є банківськими платіжними документами, що, в свою чергу, позбавляє можливості встановити суму, яку було фактично сплачено за товар.

При цьому, відповідач також наголосив на тому, що на адресу Енергетичної митниці Держмитслужби таких платіжних доручень про оплату за оцінюваний товар подано не було.

Суд враховує доводи відповідача стосовного того, що під час застосування методу щодо ідентичних товарів (товари №1-5 за МД від 14.07.2020 №UA903020/2020/013407) Енергетичною митницею Держмитслужби було враховано наявну у останнього інформацію про здійснення купівлі-продажу цього ж товару українським резидентом (ТОВ "Еру Трейдінг") та його подальше розміщення у митний режим митного складу.

Суд звертає увагу, що купівля товару (газу) за МД від 14.07.2020 №UA903020/2020/013407 відбувалась приблизно в той самий період купівлі-продажу цього ж товару українським резидентом (ТОВ "Еру Трейдінг"), про що свідчить МД №UA903010/2019/013698 та підтверджує позицію відповідача щодо необгрунтованого визначення Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" рівня митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, оскільки вказані вище документи містили різні відомості про вартість одного і того самого товару, суд погоджується з доводами відповідача про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Варто також відзначити, що розрахунок Кgcv згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS містить посилання на 13 митних декларацій:

Митна декларація з відповідним аркушем коригування Дата МВт-год 1000 куб.м.UA903010/2019/01369819.07.201930 600,0002 883,892UA903010/2019/01406024.07.2019116 704,00011 030,317UA903010/2019/01403524.07.201930 600,0002 884,708UA903010/2019/01406924.07.2019150 048,00014 150,233UA903010/2019/01408524.07.2019314 188,00029 683,065UA903010/2019/02009710.10.2019323 258,00030 500,453UA903010/2019/01575615.08.2019223 200,00021 064,621UA903010/2019/02038915.10.2019309,600,00029 211,263UA903010/2019/01574915.08.20191 138 419,340107 971,250UA903010/2019/01794613.09.201970 813,7306 709,701UA903010/2019/02017411.10.2019465 610,87144 277,326UA903010/2019/01372119.07.2019121 464,00011 439,443 UA903010/2019/01409624.07.201971 820,0006 735,516 Однак, суд звертає, що під час надання митних декларацій №UA903020/2020/013382 та №903020/2020/013407 відповідачу, технічні акти, які містились в пакетах документів (Акти №64/03-20-МС, №65/03-20-МС, №66/03-20-МС, №67/03-20-МС, №05/04-20-МС, №06/04-20-МС, №2/04-20-МС, №3/04-20-МС, №4/04-20-МС) містили посилання не на 13 митних декларацій, які визначені в розрахунку Кgcv згідно з Індивідуальним договором від 25.06.2019 №16/07/19-EMS , а на 8, що також підтверджує позицію відповідача про наявність у останнього сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що рішення від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1 та №UA903020/2020/000006/1 про коригування митної вартості товару прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені вимогами Митного кодексу України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано та своєчасно, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність рішень Енергетичної митниці ДФС від 15.07.2020 №UA903020/2020/000005/1 та №UA903020/2020/000006/1.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати йому не присуджуються.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 13.09.2021.

Суддя Іщук І.О.