Ухвала суду № 99550791, 13.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 вересня 2021 року Справа № 480/6502/21

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Давидко І.І. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 480/5200/20 виданого 20.01.2021 року Сумським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020по справі 1-5/2018 (746/15) та висновків суду по даній справі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено десятиденний строк звернення до суду з позовною заявою, при цьому доводи викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою суд визнав безпідставними, крім того належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було. За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та зазначив, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду інших доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Також в даній ухвалі суду позивачу роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

09.08.2021 року до суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка обгрунтовується тим, що саме через малозабепеченість позивач вимушена була звертатись за правовою допомогою до Шосткинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і зі свого боку намагалася подати позовну заяву до суду у встановлений законом строк. Крім цього, позивач зі свого боку ніяким чином не мала можливості впливати на посадових осіб вищезазначеного центру та адвоката.

При цьому суд зазначає, що у період з 09.08.2021 року по 10.09.2021 суддя Павлічек В.О. перебувала у відпустці..

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі “Олександр Шевченко проти України” зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі “розумного строку”.

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду України від 3 квітня 2019 року по справі № 9901/896/18 (провадження № 11-33заі19).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

В заяві про поновлення строку звернення до суду в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначила, що саме через малозабепеченість вимушена була звертатись за правовою допомогою до Шосткинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і зі свого боку намагалася подати позовну заяву до суду у встановлений законом строк

Проте суд зазначає, що як вбачається з позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, яка була подана разом із позовною заявою, позивач звернулася за безоплатною вторинною правовою допомогою вже з порушенням строку звернення до суду, про що також судом було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Отже суд не вважає наведену обставину як поважну причину пропуску звернення до суду з даною позовною заявою.

Інших причин поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”, заява №45783/05, пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі “Меньшакова проти України”, заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії”, (“Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain”), заява №28090/95).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року “Осман проти Сполученого Королівства”, (“Osman v. the United Kingdom”), №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року “Круз проти Польщі”, (“Kreuz v. Poland”), заява №28249/95).

Рішення ЄСПЛ у справі “Пономарьов проти України” від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03), відповідно до якого суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

А відтак суд зазначає, що доводи викладені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено десятиденний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд визнає неповажними вказані в заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя В.О. Павлічек