Рішення № 99550152, 13.09.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13631/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ПФУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80% заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою прокурора зазначених у довідці прокуратури області № 457 від 05.03.2020 року з урахуванням встановлених для цілей перерахунку доплат та надбавок до посадового окладу без обмеження її (пенсії) максимальним розміром;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області які виразилися у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Одеської області від 05.03.2020 року № 457 у розмірі 60% від заробітної плати та з обмеженням її максимального розміру;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області які виразилися у включенні не сплаченої пенсії за період з року по 31.05.2021 року до реєстру погашень з заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями;

визнати протиправним та скасувати Рішення №951370822459 від 18.05.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок з 13.12.2019 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 60 відсотків від заробітку і застосуванням максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за вислугу років з13.12.2019 року, відповідно до ст. 81, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-ІХ від 14.11.2019 року та «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ від 15.12.2020 року. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(1І)/2019), Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 за підставами що діяли на момент призначення пенсії - з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати (грошового забезпечення) за відповідною посадою та без обмеження її максимальним розміром, із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 13.12.2019 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.08.2021 року о 17:12:46 справа №420/13631/21 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 05.08.2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви, у відповідності до кількості учасників справи.

09.08.2021 року за вх.№43475/21 від позивача надійшла заява разом із належним чином засвідченими копіями письмових доказів, доданих до позовної заяви, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст.263 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював в органах прокуратури України, з 09.07.2012 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” (Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 80% від посадового окладу без обмеження максимальним розміром.?

Позивач вказав, що 05.03.2020 Одеською обласною прокуратурою надано довідку №457 для звернення до органів Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) і доплати, які передбачені законодавством за відповідною посадою старшого прокурора відділу, складають 30619,50 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області від 05.03.2020 року № 457.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII на підставі довідки прокуратури Одеської області від 05.03.2020 року № 457 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Після звернення позивача до органу Пенсійного фонду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370822459 від 18.05.2021 року перерахунок пенсії за вислугою років йому здійснено з обмеженням граничного розміру (10 прожиткових мінімумів) та застосуванням відсоткової ставки 60% від середнього заробітку.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що пенсія йому за вислугу років була призначена згідно статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991, то вона підлягає перерахунку, виходячи з розміру раніше призначеної пенсії, тобто 80 відсотків від суми місячного заробітку з причини підвищення заробітної плати з урахуванням фактично отримуваних позивачем виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи без застосування максимального розміру пенсії.

26.08.2021 року за вх.№46421/21 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2020.

Згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 “Про день початку роботи обласних прокуратур” 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до ст.81 Закону №1697.

Згідно п.5 ст.86 Закону №1697 працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої ч.1 цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, після досягнення жінками віку, що на 5 років менше ніж пенсійний вік, установлений ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60% місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену ч.1 цієї статі.

Стосовно здійснення перерахунку з обмеженням максимального розміру, відповідач повідомив, що вперше обмеження максимального розміру пенсії були введені в дію Законом України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI.

Головне управління не погоджується з позовною вимогою щодо перерахунку пенсії позивачу згідно ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-XII від 05.11.1991, оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною (14.10.2014 прийнято новий Закон України “Про прокуратуру” №1697-VІI, який набрав чинності 15.07.2015).

Перерахунок пенсії здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Застосуванню підлягає та норма, яка є чинною на момент здійснення перерахунку пенсії, а не та, яка була чинна на момент виходу на пенсію.

У таких випадках слід керуватися чинним законодавством, зокрема ст.86 Закону №1697-VII в редакції чинній на момент звернення позивача за перерахунком.

Відповідач зазначив, що на момент звернення позивача до Головного управління, перерахунок пенсії працівникам прокуратури здійснюється на підставі Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VІI із наступними змінами), та застосовується Закон України від 24.12.2015 №911-VIII та від 06.12.2016 №1774-VIII.

Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.01.2021 складає 1769,00 грн., з 01.07.2021 року – 1854 грн., з 01.12.2021 року – 1934 грн.

Відповідно до довідки №457 від 05.03.2021, заробітна плата складає 30619,50 грн., отже пенсію за вислугу років позивачу відповідно до Закону №1697 призначено в розмірі 18371,70 грн. (30619,50 грн. х 60%), виплата пенсії здійснюється в розмірі 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

02.09.2021 року за вх.№48114/21 від позивача надійшла відповідь на відзив, яку з огляду на ч.3 ст.263 КАС України суд не приймає як заяву по суті справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України, з 09.07.2012 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” (Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 80% від посадового окладу.

Позивач вказав, що 05.03.2020 Одеською обласною прокуратурою надано довідку №457 для звернення до органів Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) і доплати, які передбачені законодавством за відповідною посадою старшого прокурора відділу, складають 30619,50 грн.

У травні 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.

Листом від 26.05.2020 року № 4039-3964/К-02/8-1500/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області від 05.03.2020 року № 457.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII на підставі довідки прокуратури Одеської області від 05.03.2020 року № 457 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Після звернення позивача до органу Пенсійного фонду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370822459 від 18.05.2021 року перерахунок пенсії за вислугою років йому здійснено з обмеженням граничного розміру (10 прожиткових мінімумів) та застосуванням відсоткової ставки 60% від середнього заробітку.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято протокольне рішення №9513708224598 про перерахунок пенсії (а.с.45).

Відповідно до вказаного перерахунку:

Середньомісячний заробіток – 30619,50 грн.;

Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку – 60%;

Основний розмір пенсії від середнього заробітку – 18371,70 грн.;

Максимальний розмір пенсії – 16380 грн.

Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо обмеження пенсії під час перерахунку максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 80% на 60% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-XII, в редакції, чинній на момент призначення пенсії.

Так, відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-XII, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч.12 ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

За приписами ч.17 ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії, Законом України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-XII було передбачено право осіб, яким призначена пенсія за цим Законом, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року ухвалений Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII (надалі – Закон №1697-VII), який набув чинності 15.07.2015 року.

Питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури регламентовані статтею 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII.

У свою чергу, питання перерахунку пенсії у первісній редакції (тобто в редакції прийняття Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII) було врегульовано частиною 20 цієї статті (86), якою передбачалось: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року – вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України “Про прокуратуру”.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: “20.Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

У своєму рішенні (п. 2.3 мотивувальної частини) Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.

Таким чином, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови КМУ №657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи з 13.12.2019 року з урахуванням початку роботи обласних прокуратур.

Як встановлено судом, 05.03.2020 Одеською обласною прокуратурою надано довідку №457 для звернення до органів Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) і доплати, які передбачені законодавством за відповідною посадою старшого прокурора відділу, складають 30619,50 грн. (а.с.225).

Довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та ст. 81, 86 Закону України “Про прокуратуру”

Предметом позову у даній справі є дії відповідача під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №457 від 05.03.2020 року про розмір заробітної плати за нормами чинними на 13.12.2019 року, та прийняте відповідачем рішення.

Статтею 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII врегульовані питання заробітної плати прокурора.

Згідно ч. 1 цієї статті заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частина двадцята статті 86, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, діє в такий редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Крім то того, згідно ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” та рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, з 11.09.2020 року здійснюється видача довідок про збільшену заробітну плату для перерахунку пенсії за вислугу років, а з урахуванням зміни окладу у 2021 році – також нові довідки у 2021 році.

Таким чином, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII, позивач, якому пенсію призначено відповідно до Закону №1789-ХІІ, в силу вимог частини двадцятої статті 86, в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, починаючи з 01.01.2020 року.

Відтак, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1697-VII та на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №457, що встановлено судовим рішенням у справі №420/13093/20.

Стаття 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII регламентує питання пенсійного забезпечення працівників прокуратур.

Згідно з ч. 2 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч.15 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тимчасово, по 31 грудня 2017 року: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Таким чином, відповідно до діючого Закону України “Про прокуратуру” позивач має право на здійснення перерахунку пенсії на рівні заробітної плати працівника на відповідній посаді в прокуратурі (ч.20 ст.86), в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати (ч.2 ст.86), але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (ч.15 ст.86).

Позивач набув право на пенсію з 09.07.2012 року.

На той час діяв Закон України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-XII, ч.2 ст.50-1 якого передбачала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а (2-а/310/652/16).

В ухвалі від 04 лютого 2021 року по справі №400/6132/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо розгляду як зразкової справи за позовними вимогами, в яких постають питання: в якому відсотковому розмірі має право позивач на здійснення перерахунку пенсії, а саме: у відсотках, передбачених статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", чинний на момент призначення пенсії; або у відсотках, передбачених статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", чинного на момент здійснення перерахунку пенсії позивачці, зазначив, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось.

Тобто, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, у даному випадку 80%.

Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині протиправного зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 60% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі довідки Одеської обласної прокуратури за оскаржуваним рішенням від 18.05.2021 року.

Стосовно обмеження максимальним розміром пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, який набув чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України 92-15, законів України "Про державну службу" 3723-12, "Про прокуратуру" 1789-12, "Про статус народного депутата України" 2790-12, "Про Національний банк України" 679-14, "Про Кабінет Міністрів України" 2591-17, "Про дипломатичну службу" 2728-14, "Про службу в органах місцевого самоврядування" 2493-14, "Про судову експертизу" 4038-12, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-12, "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" 540/97-ВР, "Про наукову і науково-технічну діяльність" 1977-12, "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 2262-12, "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 1058-15, "Про пенсійне забезпечення" 1788-12, "Про судоустрій і статус суддів" 2453-17, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" 379/95-ВР, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).

Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність.

В ухвалі від 04 лютого 2021 року по справі №400/6132/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо розгляду як зразкової справи стосовно застосування вимоги, яка передбачена частиною вісімнадцятою статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", щодо максимального розміру пенсії до осіб, яким пенсія була призначена до встановлення у законодавстві зазначеної вимоги про максимальний розмір пенсії, звернув увагу, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось, а процесуальний закон не наділяє такими повноваженнями суд першої інстанції, в тому числі й Верховний Суд, при розгляді ним справи як зразкової.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування обмеження максимальним розміром пенсії позивача у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги, заявлені позивачем щодо визнання протиправними дій та бездіяльності мають фактичне документальне відтворення – спірне рішення №951370822459 від 18.05.2021 року. Тому надана судом оцінка в контексті протиправності вказаного рішення та його скасування є належним способом відновлення порушених прав позивача.

В частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися у включенні не сплаченої пенсії за період з року по 31.05.2021 року до реєстру погашень з заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями суд зазначає наступне.

До недавнього часу питання виплати заборгованості пенсій за рішенням суду регулювалось Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник – це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з п.6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Постановою правління Пенсійного фонду України 26 вересня 2018 року № 20-1 затверджений Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19 п.1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якими затверджено відповідний Порядок, скасовано.

В частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає наступне.

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд звертає увагу, що наявні обставини не дають підстав вважати, що рішення суду не буде виконуватись, а тому застосовувати заходи судового контролю суд підстав не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково із відмовою у позові в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача, внаслідок яких прийняте оскаржуване рішення, що визнається судом протиправним.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 4540 грн. (а.с.11).

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1816грн. згідно ч.3 ст.139 КАС України.

Решту витрат зі сплати судового збору суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ПФУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 951370822459 від 18.05.2021 року в частині зменшення відсоткового співвідношення призначеної пенсії з 80% до 60% заробітку ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків заробітної плати, визначеної в довідці Одеської обласної прокуратури №457 від 05.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1816(одна тисяча вісімсот шістнадцять)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М.Аракелян