Ухвала суду № 99548133, 13.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2021 р. Справа №200/1109/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись із заявою Головного управління ДПС у Донецькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 200/1109/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» (код ЄДРПОУ 41491822, 85612, Донецька область, м. Курахове, Промислова зона, 115; адреса для листування: 85612, Донецька область, м. Курахове, Промислова зона, 70)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

про стягнення з Державного бюджету України пені

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 200/1109/20-а.

Відповідно до частини 1 статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Так, відповідно до норм частини 3 статті 365 КАС України до заяви додаються документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судового збору 21020 грн. відповідно до платіжного доручення від 6 лютого 2020 року № 543. Отже, заявник повинен сплатити судовий збір у сумі 31530 грн. В порушення зазначеного заявник не надав суд жодного підтвердження сплати судового збору.

Заявник просив суд відстрочити сплачу судового збору, в обгрунтування чого зазначив, що станом на дату подання даного позову кошти на сплату судового збору на відповідних рахунках ГУ ДПС у Донецькій області відсутні. При цьому, витрати органів ДПС здійснюються виключно за рахунок Державного бюджету України, при наявності відповідного фінансування, яке надається періодично та не в повному обсязі.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними, зокрема, в ухвалі Верхового Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 360/4200/20.

Проте, суд також зазначає, що водночас у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статті 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18.

Тому, суд зазначає, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем до суду не надано жодного доказу в обгрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору, відсутність грошових коштів на рахунках, фінансові звіти, тощо.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Як зазначає заявник у заяві, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі № 0540/7959/18-а було визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення №0022124903 від 23.05.2019, 30022134903 ВІД 23.05.2018, №022144903 ВІД 23.05.2018.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, однак, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з цим, відповідачем було подано касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постановою Верховного Суду від 3 грудня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області було задоволено, ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року - скасовано та справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду була винесена лише 23 лютого 2021 року, що свідчить про передчасність винесення рішення про стягнення пені за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 0540/7959/18-а.

Отже, рішення суду по справі № 0540/7959/18-а набрало чинності лише 23 лютого 2021 року, а не 17 липня 2019 року, як було встановлено під час розгляду справи № 200/1109/20-а.

Оскільки саме дата набрання чинності рішенням суду по справі № 0540/7959/18-а є визначальною для нарахування пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Головне управління ДПС у Донецькій області вважає, що зазначений факт є суттєвим та справа має бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Отже, із вищезазначеного слідує, що визначальною подією та датою, з якої настали обставини щодо перегляду рішення за нововоявленими обставинами є 23 лютого 2021 року, тобто дата постанови Першого апеляційного адміністративного суду. Тобто, саме з цієї дати необхідно обчислювати строки звернення до суду із заявою щодо перегляду рішення за нововоявленими обставинами.

Суд не приймає посилання заявника на те, що дата визначається з 4 серпня 2021 року, тобто з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 28 липня 2021 року, оскільки зазначена ухвала жодного відношення до виникнення обставин для перегляду рішення за нововоявленими обставинами не має. Заявник сам зазначає, що саме дата набрання чинності рішення суду по справі №0540/7959/18-а є визначальною для нарахування пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що заявник порушив тридцятиденний строк звернення до суду з данню заявою. Обґрунтованого клопотання щодо поновлення цього строку матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, заява підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294, 363-366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 200/1109/20-а залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 31530 грн., надання обґрунтованого клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку.

3. Якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.

5. Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.В. Смагар