Ухвала суду № 99547924, 10.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2021 року Справа № 160/10985/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянув в порядку письмового провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 160/10985/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі № 160/10985/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2020 № 13-1326/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.).

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.12.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 набрало законної сили 14.01.2021.

19.03.2021 по справі № 160/10985/20 видано виконавчий лист.

17.06.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якій він просить визнати виконавчий лист № 160/10985/20 від 19.03.2021 таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що рішення суду виконано добровільно, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 01.09.2021 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2021.

Заявник (відповідач) та представник позивача у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені вчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 374 КАС України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Оцінивши доводи заяви, суд встановив наступне.

Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За змістом ч. 2 ст. 374 КАС України однією з підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є його добровільне виконання боржником.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення. Виключення в цій частині становлять рішення про стягнення періодичних платежів, для яких статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено добровільне виконання.

Крім того, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, серед яких відсутня така підстава як добровільне виконання рішення.

За такого правового регулювання судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно виключно до моменту відкриття виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення свідчить про те, що судове рішення було виконане примусово.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 819/523/16.

Тож оскільки наказ № 13-3703/16-21-СГ від 07.06.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відповідач доводить добровільне виконання ним судового рішення, видано після відкриття виконавчого провадження ВП № 64994822 з примусового виконання виконавчого листа № 160/10985/20, тому підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з його добровільним виконанням відсутні.

Щодо покликання боржника на те, що рішення у справі № 160/10985/20 було оскаржено в апеляційному порядку, то суд звертає увагу, що набрання законної сили рішенням суду першої інстанції чинний Кодекс адміністративного судочинства України пов`язує з тридцяти денним строком з дня його проголошення чи складення повного судового рішення (у разі розгляду справи у письмовому провадженні чи оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення).

З матеріалів справи видно, що видаючи виконавчий лист у цій справі 19.03.2021 судом було дотримано зазначеного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви заявника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 248, 256, 374 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 160/10985/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Копії ухвали направити учасникам спору.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 295 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко