Рішення № 99547785, 08.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Справа № 160/12478/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» (далі – ТОВ «ВІНІЛ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0004335005 на загальну суму штрафу 19467,62 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0004325005 на загальну суму штрафу 7637,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «ВІНІЛ» задля реалізації власних статутних цілей та завдань на календарний 2019 рік із продажу шпалерної продукції власного виробництва, з метою підвищення попиту та збільшення обсягів продажу через мережу магазинів ТОВ «Епіцентр» та ПАТ «Нова лінія» укладено договір №0000003 від 27.06.2019 між ТОВ «ВІНІЛ», як замовником, та ТОВ «Агентство Ребус», як підрядником, з проведення підготовчих робіт з організації проведення заходу для замовника та співробітників мережі «Епіцентр» та «Нова лінія» (з урахуванням додаткової угоди №1 від 24.07.2019р.) з метою ознайомлення останніх з асортиментом шпалерної продукції виробництва ТОВ «ВІНІЛ». На виконання даного договору укладено акт виконаних робіт №ОУ-0000001 здачі- прийняття робіт (наданих послуг) на суму 183 299,74 грн., у т.ч. ПДВ 30 550 грн. Розрахунки за надані послуги ТОВ «Агентство Ребус» проводились у безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ «Агентство Ребус», що підтверджено платіжними дорученнями ТОВ «ВІНІЛ» №3694 від 24.07.2019 р. на суму 152 250 грн., у т.ч. ПДВ 25375 грн. та №3318 від 05.07.2019 на суму 31050 грн., у т.ч. ПДВ 5175 грн. Керівництвом ТОВ «ВІНІЛ» не приймалось наказу про проведення семінару самостійно в м. Одеса, не орендувались приміщення та обладнання. Проведення заходу, не організовувались маркетингові акції із рекламою майбутнього семінару, на семінар були відряджені працівники, посадові обов`язки і функції яких зосереджені саме на продажу шпалер, а не організації семінарів, конференцій та подібних заходів, тощо. Договір №0000003 від 27.06.2019 між ТОВ «ВІНІЛ» і ТОВ «Агентство Ребус» та додаткова угода №1 від 24.07.2019 р. не визнані недійсними, фіктивними або удаваними правочинами в установлений Цивільним кодексом України спосіб, отже не брати до уваги двосторонній договір та первинні документи, складені відповідно до чинного законодавства України відповідач не мав права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року у задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №160/12478/19 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року провадження в адміністративній справі №160/12478/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІЛ" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинено до надання відповідачем відзиву на позовну заяву.

27.04.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування правової позиції зазначив, що лист-звернення від керівника департаменту «Шпалер і покриття» ТОВ «Епіцентр к», ПАТ «Нова лінія» Куниці Д.В., наказ ТОВ «ВІНІЛ» від 27.06.2019 № 225/1, щодо організації виїзного навчального семінару-практикуму для працівників торгової мережі ТОВ «Епіцентр», ПАТ «Нова лінія», звіт про проведення від 29.07.2019 виїзного навчального семінару для співробітників ТОВ «Епіцентр», ПАТ «Нова лінія» затверджений генеральним директором ТОВ «ВІНІЛ» Акуловим В.А. та п. 5.3 договору поставки №345350 від 19.12.2011 спростовують твердження позивача, викладені у позові. Крім того зазначені документи були використані як докази, щодо проведення семінару безпосередньо представниками ТОВ «ВІНІЛ», а ні як первинні документи щодо підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «ВІНІЛ» з ТОВ «Агентство Ребус». Перевіркою не встановлено безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції. Жодного зауваження щодо встановленого порушення термінів реєстрації податкових накладних, а ні в поданих запереченнях до акту №4 перевірки (№ 807 від 31.10.2019), а ні в позовній заяві по справі № 160/12478/19 ТОВ «ВІНІЛ» не зазначено.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року поновлено провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 25.09.2019 року №19/28-10-50-05-12, №18/28-10-50-05-12, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 19.09.2019 року №129, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вініл» з питань формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (вх. від 20.08.2019 року №9187506853), з урахуванням уточнюючого розрахунку (вх. від 17.09.2019 року №9212772007).

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2019 року №4/28-10-50-05/25513976.

Перевіркою встановлено порушення:

- абз. «г» п.198.5, ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за липень 2019 року на суму 30550 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246: в частині відсутності виписки та не здійснено реєстрацію податкової накладної (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 30550 грн., в частині порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 41926,23 грн.

На підставі акту перевірки від 18.10.2019 року №4/28-10-50-05/25513976 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 13.11.2019 року:

- №0004325005 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 30550 грн., застосовано штрафні санкції на суму 7637,50 грн.;

- №0004335005 про застосування штрафу на загальну суму19467,62 грн., а саме за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 41926,23 грн. застосовано штраф в розмірі 10% на суму 4192,62 грн.; за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму 30550 грн. застосовано штраф у розмірі 50% на суму 15275 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що ТОВ «Вініл» (код ЄДРПОУ 25513976) зареєстровано в якості юридичної особи приватного права 08.07.1999 року, основним видом діяльності є КВЕД 17.24 Виробництво шпалер.

Позивачем отримано лист від керівника департаменту «Шпалер і покриття» ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія», про проведення щорічного навчального семінару для співробітників ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія».

ТОВ «Вініл» прийнято наказ від 27.06.2019 року №225/1 щодо організації виїзного навчального семінару-практикуму для працівників торгової мережі ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія». В п. 3 наказу визначено про зобов`язання прийняти участь в проведенні навчального семінару працівників ТОВ «Вініл», а саме менеджера зі збуту ОСОБА_1 та генерального директора Акулова В.А.

27.06.2019 року між ТОВ «Вініл» та ТОВ «Агенство Ребус» укладено договір №0000003 про виконання разової роботи, за умовами якого замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання підрядникові щодо виконання, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати наступну разову роботу: проведення підготовчих робіт, організація та проведення заходу для замовника та співробітників мережі «Епіцентр». Для виконання такої роботи підрядник має право залучити третіх осіб, при цьому підрядник відповідає за дії таких третіх осіб як за свої власні.

В пункті 1.2 договору визначено, що замовник зобов`язаний забезпечити підрядника всім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, а саме: надати згоду на проведення заходу, погодити сценарій та таймінг, співпрацювати в докладах з визначеним спікером, погодити приміщення для проведення, надати спікера (-ів) від ТОВ «Вініл» за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 1.3 договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу

Згідно з п.1.4 договору замовник сприяє підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсягах та в порядку, встановлених додатками до цього договору та за домовленістю сторін.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість роботи по договору визначена та затверджена сторонами (договірна ціна) у розмірі 155680,80 грн. за 1 захід. Сума включає ПДВ 25946,80 грн. Захід планується 25.07.2019 року у м. Одеса. Запланована кількість учасників 60.

В пункті 3.2 договору передбачено, що вартість робіт може збільшуватись пропорційно до збільшення кількості учасників.

Пунктом 3.4 договору визначено, що переплата складає 31050 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 31.12.2019 року.

24.07.2019 року сторонами договору внесено зміну до договору «Про надання послуг проведення заходу», яким змінено вартість робіт на 183229,74 грн. за 1 захід. Захід планується 25.07.2019 року у м. Одеса. Запланована кількість учасників 60.

На виконання даного договору укладено акт виконаних робіт №ОУ-0000001 здачі- прийняття робіт (наданих послуг) на суму 183 299,74 грн., у т.ч. ПДВ 30 550 грн. Розрахунки за надані послуги ТОВ «Агентство Ребус» проводились у безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ «Агентство Ребус», що підтверджено платіжними дорученнями ТОВ «ВІНІЛ» №3694 від 24.07.2019 р. на суму 152 250 грн., у т.ч. ПДВ 25375 грн. та №3318 від 05.07.2019 на суму 31050 грн., у т.ч. ПДВ 5175 грн.

В бухгалтерському обліку відповідна операція відображена наступним чином: КТ 6312 ДТ 643 «податковий кредит» на суму 30550 грн. (ПДВ).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що послуги, отримані від «ТОВ «Агенство Ребус» з організації проведення виїзного навчального семінару відповідно до акту №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 183299,74 грн., у тому числі ПДВ 30550, не пов`язані з веденням господарської діяльності підприємства та безпосередньо надавались ТОВ «Вініл».

Фактичне надання послуг, їх отримання та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ надавало позивачу право сформувати валові витрати та податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.73 КАС України.

Відповідно до п.п. г) пп.138.10.2 п.138 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

При цьому, суд вважає, що витрати на проведення семінару можуть бути включені до витрат платника податків за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з діяльністю такого платника податків, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відряджених осіб в переговорах, конференціях або семінарах, інших заходах, що проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Крім того, в листі від 22.11.2012 року № 5743/0/61-12/15-1415 ДПС України зазначає, що витрати на проведення представницьких заходів можуть включатися до складу витрат за умови наявності належним чином оформлених наступних первинних документів:

- наказу про проведення представницького заходу;

- запрошення іноземних представників (делегацій);

- кошторису витрат;

- актів виконаних робіт,

- звіту про проведений захід тощо.

Як встановлено судом, вищезазначений семінар, ознайомлення працівниками позивача працівників ТОВ «Епіцентр К» та ПАТ «Нова Лінія» з видами продукції позивача, проводився для донесення необхідної інформації щодо продукції, що є предметом господарської діяльності позивача. Під час даного заходу для представників ТОВ «Епіцентр К» та ПАТ «Нова Лінія» працівниками позивача була доведена необхідна інформація щодо продукції позивача, її асортименту і технічних характеристик. Надання такої інформації сприяє, у тому числі кращому розумінню її властивостей, її відмінності від продукції конкурентів та отриманню інформації щодо її якісних характеристик.

Окрім цього, суд також бере до уваги, що позивач отримав економічний ефект від проведення вказаного заходу, оскільки після їх проведення позивачем укладено договори, спрямовані на реалізацію продукції.

Надані докази вказують на відсутність порушень з боку позивача вимог податкового законодавства. Позивачем надано усі первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на зв`язок понесених адміністративних витрат з господарською діяльністю ТОВ «ВІНІЛ».

Отже, судом не встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за липень 2019 року на суму 30550 грн. та порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 30550,00 грн.

Також, суд зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019 року №0004335005 застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 41926,23 грн. застосовано штраф в розмірі 10% на суму 4192,62 грн.

Стосовно вказаного порушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 41926,23 грн. позивачем не надано жодних пояснень та спростувань встановленого порушення.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за № 124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0004335005 в частині застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 41926,23 грн. застосовано штраф в розмірі 10% на суму 4192,62 грн. не підлягає задоволенню судом.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 13.11.2019 року №0004325005 на загальну суму штрафу 7637,50 грн. є такими, що прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню судом, податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0004335005 на загальну суму штрафу 19467,62 грн. підлягає частковому скасуванню в розмірі нарахування штрафної санкції на суму 15275 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму 30550 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №6450 від 09.12.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1623,86 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» (49057, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 174, код ЄДРПОУ 25513976) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 13.11.2019 року №0004335005 в частині нарахування штрафної санкції на суму 15275 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму 30550 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0004325005 на загальну суму штрафу 7637,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» (49057, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 174, код ЄДРПОУ 25513976) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір у розмірі 1623 грн. 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона