Рішення № 99542812, 31.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2021Справа № 910/8919/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ

УКРАЇНИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ"

про стягнення 1 472 985, 92 грн

за участю представників:

від позивача: Білик М.П.

від відповідача: Рябко С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ" про стягнення 1 472 985, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг спецтехнікою, механізмами № АБУ/251018/1102/ССВ від 25.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

14.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.06.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8919/21, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 13.07.2021.

12.07.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 13.07.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 03.08.2021.

02.08.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначає, що позивачем на обґрунтування своєї позиції не надано актів приймання-передачі робіт за період до 14.01.2021, а також не зазначено посилання на такі акти та платіжні доручення, що могло б бути підставою для визначення наявності або відсутності порушення строків оплати. Також, відповідачем заявлено клопотання щодо застосування судом спеціального строку позовної давності згідно ст.258 ЦК України у зв`язку з чим відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу нарахованого на прострочені зобов`язання до 30.06.2020. Відповідач вважає, що позивачем безпідставно здійснено нарахування пені з суми заборгованості 377 750,00 грн. починаючи з 17.02.21, оскільки відповідачем не було порушено строків оплати за актами здачі-приймання робіт №1001 від 16.02.21, №1124 від 16.02.21, №1129 від 16.02.21, №1434 від 16.02.21.

У судовому засіданні 03.08.2021 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8919/21 до судового розгляду по суті на 31.08.2021, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 31.08.2021 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.08.2021 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 31.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (виконавець, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ" (відповідач, замовник) укладений договір №АБУ/251018/1102/ССВ про надання послуг спецтехнікою, механізмами (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, у порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.

Послуги щодо експлуатації техніки надаються виконавцем виключно на умовах передоплати згідно п. 3.4. договору за заявкою замовника, яка направляється у письмовому, вигляді. В заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідної техніки, дату початку робіт, термін роботи, погоджена сторонами вартість послуг виконанім за цим договором та вартість доставки техніки на будівельний об`єкт замовника і її повернення, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (в разі їх наявності) (п. 2.1. договору).

Замовник сплачує виконавцю за фактично відпрацьований час, але не менше 8 годин на добу (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 2.7. договору по закінченню місяця, в якому було надано послуги техніки, сторонами складається Акт наданих послуг.

За змістом п. 2.8. договору виконавець зобов`язується після надання послуг і протягом трьох робочих днів звітного місяця, в якому надавалися послуги, надати замовнику для підписання Акт у двох примірниках та/або талони замовника або товарно-транспортні накладні, або інші підтверджуючі надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо). Одночасно із Актом та/або талоном виконавця виконавець передає замовнику оригінали рахунку-фактури, рапорти про роботу машин/будівельних механізмів, товарно-транспортні накладні (або інші документи, які узгоджені сторонами) та податкової накладної, яка виписана в момент виникнення податкових зобов`язань, у відповідності чинним законодавством України.

Замовник зобов`язується не пізніше двох робочих днів з моменту отримання Акту та/або талону замовника або товарно-транспортних накладних, або інших документів підтверджуючих надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо), підписати їх та надати виконавцю його примірник або надати обґрунтовану відмову у їх підписанні в протилежному випадку або у випадку необґрунтованості відмови у підписанні Акта, талону замовника або товарно-транспортних накладних, або інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо). Акт, талон замовника або товарно-транспортні накладні, або інші документи, як підтверджуючі надання послуг вважається підписаним сторонами, а послуги надання належної якості та в повному об`ємі (п. 2.9. договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість послуг виконавця за цим договором встановлюється у додатках до даного договору з врахуванням ціни за 1 годину роботи техніки.

Згідно з умовами пункту 3.4 договору замовник протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання даного договору сплачує виконавцю передоплату в розмірі 100% вартості послуг визначених специфікаціями до даного договору та/або рахунками-фактурами, талонами замовника тощо.

Остаточний розрахунок оплати за надані послуги проводиться замовником на підставі виставлених рахунків виконавця щляхом перерахування 100% грошових коштів на зазначений в договорі розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та/або талону замовника або товарно-транспортних накладних, інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо) (п. 3.5. договору).

Згідно п. 3.10 договору замовник та виконавець після кожного календарного місяця проводять звірку взаємозаборгованості, а при необхідності складають акт звірки.

У пункті 6.2. договору сторонами погоджено, що у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж на 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від сум і заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.3. договору у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж 30 (тридцять календарних днів), замовник крім суми боргу та неустойки, сплачує виконавцеві додатковий штраф в розмірі 30% від вартості наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до « 31» грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору у період з 25.10.2018 року по 30.04.2021 року надав відповідачу послуг на загальну суму 3 597 487,50 грн, відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги в загальній сумі 3 219 737,50 грн.

Між сторонами підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 11.01.2021, згідно з якими заборгованість відповідача перед позивачем по договору №АБУ/251018/1102/ССВ про надання послуг спецтехнікою, механізмами від 25.10.2018 становить 282 900,00 грн.

В підтвердження надання послуг у період з 11.01.2021 по 30.04.2021 на загальну суму 294 850,00 грн позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №237 від 14.01.2021, №248 від 15.01.2021 року, № 314 від 18.01.2021, №321 від 20.01.2021, №322 від 20.01.2021, №612 від 20.01.2021, №356 від 22.01.2021, №526 від 26.01.2021, №556 від 28.01.2021, №602 від 29.01.2021, №880 від 03.02.2021, №935 від 08.02.2021, №992 від 15.02.2021, №1001 від 16.02.2021, №1124 від 16.02.2021, №1129 від 16.02.2021, підписані з боку відповідача без заперечень та зауважень, а також акт надання послуг №1434 від 16.02.2021, який з боку відповідача не підписаний.

Відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг у період з 11.01.2021 по 30.04.2021 згідно вказаних актів на загальну суму 200 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №483 від 11.01.2021 на суму 150 000,00 грн. та №602 від 16.02.2021 на суму 50 000,00 грн.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 377 750,00 грн. (282 900,00 грн (заборгованість згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 11.01.2021) + 294 850,00 грн (заборгованість за період з 11.01.2021 по 30.04.2021) - 200 000,00 грн (часткова оплата).

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо оплати наданих послуг, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №АБУ/251018/1102/ССВ про надання послуг спецтехнікою, механізмами від 25.10.2018 у сумі 377 750,00 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем нараховані пеня у сумі 13 102,22 грн., штраф у сумі 1 079 246,25 грн, 3% річних у сумі 2 887,45 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як підтверджено наявним в матеріалах справи Актом звірки взаєморозрахунків від 11.01.2021, який у відповідності до п. 3.10. договору, складається сторонами за результатами проведення звірки взаємозаборгованості після кожного календарного місяця, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договору №АБУ/251018/1102/ССВ про надання послуг спецтехнікою, механізмами від 25.10.2018 за період з 01.12.2020 по 11.01.2020 становить 282 900,00 грн.

Також, за період з 11.01.2021 по 30.04.2021 заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги на загальну суму 294 850,00 грн підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №237 від 14.01.2021, №248 від 15.01.2021 року, № 314 від 18.01.2021, №321 від 20.01.2021, №322 від 20.01.2021, №612 від 20.01.2021, №356 від 22.01.2021, №526 від 26.01.2021, №556 від 28.01.2021, №602 від 29.01.2021, №880 від 03.02.2021, №935 від 08.02.2021, №992 від 15.02.2021, №1001 від 16.02.2021, №1124 від 16.02.2021, №1129 від 16.02.2021, актом надання послуг №1434 від 16.02.2021.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані з боку відповідача без заперечень та зауважень, акт надання послуг №1434 від 16.02.2021 з боку відповідача не підписаний. Водночас, факт надання послуг позивачем на підставі зазначених вище актів відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок оплати за надані послуги проводиться замовником на підставі виставлених рахунків виконавця шляхом перерахування 100% грошових коштів на зазначений в договорі розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та/або талону замовника або товарно-транспортних накладних, інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо)

Як підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №483 від 11.01.2021 та №602 від 16.02.2021 відповідачем у період з 11.01.2021 по 30.04.2021 здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг на суму 200 000,00 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано суду жодних заперечень щодо факту надання позивачем у період з 25.10.2018 по 30.04.2021 послуг згідно із наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актом надання послуг та актом звіряння взаємних розрахунків. Доказів сплати заборгованості позивачу за надані послуги у розмірі 377 750,00 грн відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 377 750,00 грн (282 900,00 грн (заборгованість згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 11.01.2021) + 294 850,00 грн (заборгованість за період з 11.01.2021 по 30.04.2021) - 200 000,00 грн (часткова оплата), доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованим позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 377 750,00 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 13 102,22 грн., 3% річних у сумі 2 887,45 грн. (нараховані за період з 17.02.2021 по 20.05.2021), штраф у сумі 1 079 246,25 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, штрафу, 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж на 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від сум і заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

З розрахунку позивача, наведеного у позовній заяві, позивач здійснює нарахування пені, 3% річних з 17.02.2021 по 20.05.2021 на загальну суму боргу 377 750,00 грн.

Однак, при визначенні початку прострочення грошового зобов`язання позивачем не враховано умови п. 3.5. договору щодо здійснення відповідачем остаточного розрахунку оплати за надані послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та/або талону замовника або товарно-транспортних накладних, інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо).

За таких обставин, враховуючи встановлені судом строки оплати, нарахування пені та 3% річних має здійснюватися за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №237 від 14.01.2021 - з 18.01.2021, №248 від 15.01.2021 - з 19.01.2021, № 314 від 18.01.2021 - з 22.01.2021, №321 від 20.01.2021 - з 25.01.2021, №322 від 20.01.2021 - з 25.01.2021, №612 від 20.01.2021 - з 25.01.2021, №356 від 22.01.2021 - 26.01.2021, №526 від 26.01.2021 - з 01.02.2021, №556 від 28.01.2021 - 02.02.2021, №602 від 29.01.2021 - 02.02.2021, №880 від 03.02.2021 - з 08.02.2021, №935 від 08.02.2021 - з 12.02.2021, №992 від 15.02.2021 - з 19.02.2021, №1001 від 16.02.2021 - з 22.02.2021, №1124 від 16.02.2021 - з 22.02.2021, №1129 від 16.02.2021 - з 22.02.2021.

Водночас, суд відзначає, що акт надання послуг №1434 від 16.02.2021 відповідачем не підписаний, докази направлення або вручення відповідачу вказаного акту відсутні в матеріалах справи, а тому встановити початок прострочення виконання зобов`язання є неможливим, у зв`язку із чим суд вважає, що нарахування пені та 3% річних на суму 500,00 грн за актом надання послуг №1434 від 16.02.2021 є безпідставним.

Окрім того, матеріали справи не містять жодного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) або іншого первинного документа підписаного з боку відповідача на суму заборгованості 282 900,00 грн за період з 01.12.2020 по 11.01.2020.

За таких обставин, позивачем не обґрунтовано правомірність визначення початком прострочення відповідачем виконання зобов`язання за період з 01.12.2020 по 11.01.2020 та нарахування пені та 3% річних з 17.02.2021 по 20.05.2021.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення пені та 3% річних на суму заборгованості 282 900,00 грн, яка виникла за період з 01.12.2020 по 11.01.2020, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені, 3% річних за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №237 від 14.01.2021, №248 від 15.01.2021 року, № 314 від 18.01.2021, №321 від 20.01.2021, №322 від 20.01.2021, №612 від 20.01.2021, №356 від 22.01.2021, №526 від 26.01.2021, №556 від 28.01.2021, №602 від 29.01.2021, №880 від 03.02.2021, №935 від 08.02.2021, №992 від 15.02.2021, №1001 від 16.02.2021, №1124 від 16.02.2021, №1129 від 16.02.2021, в межах заявленого позивачем періоду з 17.02.2021 по 20.05.2021, судом встановлено, що розмір пені становить 10 188,63 грн, 3% річних - 2 245,56 грн, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені, 3% річних суд задовольняє частково.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж 30 (тридцять календарних днів), замовник крім суми боргу та неустойки, сплачує виконавцеві додатковий штраф в розмірі 30% від вартості наданих послуг.

Як вбачається з розрахунку штрафу, позивачем на підставі п. 6.3. договору нараховано штраф у розмірі 1 079 246,25 грн від вартості наданих послуг у період з 25.10.2018 по 30.04.2021, що складає 3 597 487,50 грн (3 597 487,50 грн x 30% = 1 079 246,25 грн), при цьому в обґрунтування позовних вимог позивач вказував на часткову оплату заборгованості відповідачем у загальному розмірі 3 219 737,50 грн.

Водночас, судом вище встановлено, що заборгованість відповідача за договором становить 377 750,00 грн та відсутність в матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму заборгованості 282 900,00 грн за період з 01.12.2020 по 11.01.2020, а отже обґрунтованими є вимога про стягнення штрафу від вартості наданих послуг за період з 11.01.2021 по 30.04.2021, що складає 294 850, 00 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не було сплачено нарахованої за спірний період заборгованості у загальному розмірі 294 850,00 грн та враховуючи необґрунтованість позивачем початку прострочення відповідачем виконання зобов`язання за період з 01.12.2020 по 11.01.2020 на суму боргу 282 900,00 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 6.3. договору у сумі 88 455,00 грн (294 850,00 грн x 30%).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу нарахованого на прострочення зобов`язання до 30.06.2020, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яку відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов`язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії").

Водночас, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за прострочення сплати послуг позивача за період з 01.12.2020 по 11.01.2021 відмовлено з підстав його необґрунтованості, суд не застосовує при цьому позовну давність та наслідки її спливу до вимог про стягнення штрафу на суму боргу за вказаний спірний період, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення прав особи.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ" (01133, місто Київ, вулиця Є. КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 31; ідентифікаційний код 37264571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (01054, місто Київ, вулиця БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, ПОВЕРХ 4; ідентифікаційний код 37354345) заборгованість у розмірі 377 750,00 грн, пеню у розмірі 10 188,63 грн, 3% річних у розмірі 2 245,56 грн, штраф у розмірі 88 455,00 грн та судовий збір у розмірі 7179, 59 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.09.2021.

Суддя О.В. Гулевець