Рішення № 99542476, 06.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/49/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 Справа № 908/1065/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут регіональних екологічних досліджень" про подання доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1065/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" (вул. Покровська, буд. 61, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310, ідентифікаційний код 42461094)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут регіональних екологічних досліджень" (вул. Героїв Сталінграду, буд. 50, кв. 111, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 34975384)

про розірвання договору та стягнення 33285,00 грн. передоплати.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Головін В.В., директор, наказ № 10-3 від 02.04.2010

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2021 у справі № 908/1065/21 у позовні ТОВ "Тепло-Мелітополь" до ТОВ "Інститут регіональних екологічних досліджень" про розірвання договору та стягнення 33285,00 грн. передоплати - відмовлено

10.08.2021 ТОВ "Інститут регіональних екологічних досліджень" подана до Господарського суду Запорізької області заява від 09.08.2021, в якій останній просить суд залучити докази витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи, ухвалити додаткове рішення у справі № 908/1065/21 про стягнення з ТОВ на користь ТОВ "Інститут регіональних екологічних досліджень" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6500,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2021 вказану заяву було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 12.08.2021 заяву ТОВ "Інститут регіональних екологічних досліджень" прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 06.09.2021.

Дослідивши матеріали заяви суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи № 908/3024/20 слідує, що у відзиві на позовну заяву попередній розмір витрат на правову допомогу був визначений відповідачем у розмірі 5000,00 грн.

В судовому засіданні 05.08.2021, до закінчення судових дебатів, відповідач заявив, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть надані докази понесення судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу. У зв`язку з цим, питання щодо розподілу судових втрат в цій частині судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Представництво ТОВ "Інститут регіональних екологічних досліджень" у справі № 908/1065/21 здійснювалось адвокатом Федоровим М.Д.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зазначене, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному розмірі, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та неспіврозмірним зважаючи на складність справи, ціну позову та витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У справі "East/West Alliance Limsted" проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

07.05.2021 відповідач уклав договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) з Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Черкащина» (далі - Об`єднання) за яким Об`єднання відповідно до узгоджених сторонами доручень надає відповідачу послуги щодо надання правничої допомоги при розгляді господарської справи № 908/1065/21.

Від імені АО «Юридична компанія Черкащина» правову допомогу надає адвокат Федоров Максим Дмитрович (докази повноважень містяться в матеріалах справи).

Відповідно до додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги (юридичних послуг), за надання правничої допомоги, відповідач сплачує Об`єднанню винагороду та гонорар в наступних розмірах:

Винагорода за надання правничої допомоги: особиста зустріч (консультація) - 300 грн (не більше 30 хвилин); письмова консультація - від 500 грн (в залежності від складності питання); вихід до суду в межах м. Запоріжжя (участь в судовому засіданні, ознайомлення з матеріалами справи, інша необхідність візиту до суду в інтересах Замовника) - від 1500 грн.: виїзд до суду поза межами м. Запоріжжя - вартість за домовленістю, але не менше ніж 4000 грн з додатковим відшкодуванням відрядження та вартості проїзду; складення процесуальних документів - в залежності від складності документа, вартість складення позовної заяви, апеляційної/касаційної скарги - від 3000 грн, відзиву, відповіді, заперечень - від 2000 грн., інші заяви та документи за домовленістю; складення та направлення адвокатського запиту - від 600 грн; складення претензії - від 1200 грн.

Винагорода сплачується в момент надання правничої допомоги, не залежить від результатів її надання та поверненню не підлягає.

На виконання договору про надання правової допомоги від 07.05.2021 Виконавець надав, а Замовник прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу): складення відзиву на позовну заяву - 2000,00 грн.; участь в судових засіданнях Господарського суду Запорізької області 23.06.2021, 16.07.2021, 05.08.2021 - 4500,00 грн. Всього: 6500,00 грн (акт здачі-прийняття послуг міститься в матеріалах справи).

До заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу додані також копії рахунків на оплату та платіжні доручення про сплату рахунків.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, дійшов до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката, детальний опис (перелік) яких наведено в акті, є співмірним із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг та часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).

За таких обставин, заявлена позивачем сума витрат на послуги адвоката в загальному розмірі 6500,00 грн. відповідає критеріям розумності та принципу пропорційності, визначеному в п. 6 ч. 3 ст. 2, ст. 15 ГПК України.

При цьому, позивач про неспівмірність не заявив, не заперечив проти розміру витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, враховуючи співмірність заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд визнає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 6500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ТОВ "Інститут регіональних екологічних досліджень" у справі № 908/1065/21 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" (вул. Покровська, буд. 61, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310, ідентифікаційний код 42461094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут регіональних екологічних досліджень" (вул. Героїв Сталінграду, буд. 50, кв. 111, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 34975384) - 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13.09.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.А. Азізбекян