Ухвала суду № 99537890, 13.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

13.09.2021 Справа № 756/13817/21

Справа № 756/13817/21

Провадження 1-кс/756/2347/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050001108 від 13.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021100050001108 від 13.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 08.09.2021, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва.

Постановою прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 19.02.2021 вилучене майно визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

У зв`язку з наведеним прокурор, з метою збереження речових доказів, проведення експертизи, просить накласти арешт на вищевказане майно.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно дост. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 КПК Українита відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

Розділом ІІ КПК України передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких зокрема віднесено арешт майна.

Частиною 6 статті 132 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Проте, до клопотання прокурора витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не долучений.

Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим, вступна частина клопотання не містить повної кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050001108 від 13.05.2021 року, а саме: частину статті 197-1 КК України, що, з урахуванням відсутності ЄРДР у вказаному провадженні, позбавляє суд можливості оцінити підстави для застосування заходу кримінального провадження, про яке йдеться у клопотанні прокурора, та взагалі з`ясувати правову кваліфікацію кримінального правопорушення станом на час розгляду клопотання про арешт майна.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як підставу для накладення арешту на майно прокурор вказує, що вказане майно визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню на підставі постанови прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 19.02.2021. Вказана постанова долучена до матеріалів клопотання.

Частиною 5статті 110КПК Українипостанова слідчого,дізнавача,прокурора складаєтьсяз: 1)вступної частини,яка повиннамістити відомостіпро: місцеі часприйняття постанови; прізвище,ім`я,по батькові,посаду особи,яка прийнялапостанову; 2)мотивувальної частини,яка повиннамістити відомостіпро: змістобставин,які єпідставами дляприйняття постанови; мотивиприйняття постанови,їх обґрунтуваннята посиланняна положенняцього Кодексу; 3)резолютивної частини,яка повиннамістити відомостіпро: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу,якій належитьвиконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Проте, вступна частина постанови прокурора не відповідає вищевказаним вимогам КПК України, зокрема, щодо місця і часу прийняття постанови; посади особи, яка прийняла постанову.

Крім того, до клопотання долучені матеріали неналежної якості, а саме: нечитабельні копії документів, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання.

Згідно ч. 3 ст.172КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає поверненню, як таке, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050001108 від 13.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, повернути прокурору Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 для усунення недоліків, надавши для цього строк в сімдесят дві години.

Відповідно до ч. 3 ст.172 КПК України, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого слідчим суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1