Рішення № 99520949, 30.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.2021 Справа № 905/680/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Васильєвій О.М., розглянувши матеріали

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси»

до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

про стягнення коштів у розмірі 1056090,47 грн

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси»

про стягнення коштів у розмірі 337052,88 грн

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з`явився;

від відповідача за первісним позовом: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави

Первісна позовна заява

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення коштів у розмірі 1056090,47 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем за первісним позовом не виконані грошові зобов`язання за договором поставки № 15/769 від 05.10.2020 у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 1056090,47 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 1009388,00 грн; пеня у розмірі 29104,22 грн; 3% річних у розмірі 7004,37 грн; інфляційні втрати у розмірі 10593,88 грн.

Зустрічна позовна заява

26.05.2021, через канцелярію до суду, від відповідача за превісним позовом надійшла зустрічна позовна заява, у якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» пеню за прострочення постачання товару в сумі 337052,88 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що в порушення умов договору №15/769 від 05.10.2020 постачальником було поставлено товар з порушенням строків поставки, а також, товар, постачання якого мало бути здійснено 15.12.2020 та 17.12.2020 не був поставлений покупцю у встановлені договором строки. Внаслідок чого з відповідача за зустрічним позовом за договором на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 337052,88 грн.

Заперечення учасників процесу

Відзив на первісний позов

26.05.2021, через канцелярію суду, від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що документи, надані позивачем за первісним позовом в обгрунтуванння позову, не підтверджують позовні вимоги в повному обсязі, оскільки позивач за первісним позовом не надав відповідачу за первісним позовом документи відповідно до п. 6.1 договору, а саме документ якості, що в свою чергу свідчить про не настання факту поставки продукції та як наслідок не настання строку оплати в силу п. 9.7. договору та відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України.

Відповідь на відзив на первісний позов

01.06.2021, через канцелярію суду, від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якому він не погоджується з відзивом та просить задовольнити позов в повному обсязі з огляду на наступне.

Позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що у відзиві відповідач за первісним позовом зазначив, що наділений правом не сплачувати вартість продукції до моменту отримання всіх документів керуючись п. 9.7 Договору, оскільки Позивач порушив п. 6.1 Договору.

У спростування твердження відповідача за первісним позовом, стосовно не надання зі сторони позивача за первісним позовом документів якості, зазначає, що відповідно до п. 6.2 Договору, якщо на момент передачі продукції будь-які з вищезазначених документів відсутні, вони повинні бути надані протягом 2 календарних днів після передачі продукції. Позивач за первісним позовом зауважує, що відповідно до п. 8.3 Договору, у разі постачання товару (продукції), який не відповідає умовам Договору або супровідним документам Покупець мав прийняти товар на відповідальне зберігання та повідомити Позивача про порушення ним Договору, натомість весь товар був прийнятий без будь-яких зауважень та жодним чином не доведено отримання неповного пакету документів.

Відзив на зустрічний позов

05.07.2021, через канцелярію суду, від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить задовольнити зустрічну позовну заяву частково на суму 84263,22 грн.

Відповідач за зустрічним позовом вважає штрафні санкції за зустрічним позовом надмірно великими та неспівмірними з можливими негативними наслідками від порушення та заявляє клопотання про зменшення розміру стягуваних штрафних санкцій на 75%.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.04.2021 позовну заяву б/н від 15.04.2021 (вх. №7849/21 від 15.04.2021) прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

26.05.2021, через канцелярію суду, надійшла зустрічна позовна заява № 17/341 від 25.05.2021 Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» про стягнення коштів у розмірі 337052,88 грн, яка ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.06.2021 прийнята до розгляду; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; розгляд справи № 905/680/20 призначено за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами

По первісному та зустрічному позову

05.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси», як постачальником та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь», як покупцем підписаний договір постачання №15/769 (далі - договір).

За цим договором постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами в специфікаціях, є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.1. договору).

Ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Загальна сума договору є величиною змінною і складається з сум всіх специфікацій, оформлених до цього договору (пункти 2.1. та 2.2. договору).

Строки та умови постачання вказуються в специфікаціях. Сторонами погоджено, що датою відправлення заявки буде вважатися дата, вказана у скріншоті поштової програми покупця, за допомогою якої направлена заявка. Датою постачання товару вважається дата його передачі покупцеві постачальником у встановленому в специфікаціях місці. Сторони за договором також визнають, що електронне листування, що здійснюється між ними з використанням поштових скриньок і зміст такої інформації, мають доказову силу і можуть використовуватися в якості письмового доказу при вирішені суперечок (пункти 5.1. - 5.3. договору).

Постачальник зобов`язується у встановлені Податковим кодексом України строки скласти податкову накладну та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 5.6. договору).

Постачальник зобов`язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, документ про якість, накладну, товарно-транспортну накладну (п. 6.1. договору).

У разі не отримання документів зазначених у п. 6.1. договору, покупець має право не оплачувати продукцію до моменту отримання всіх документів (п. 9.7 договору).

Пунктом 9.1, 9.3 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті; розрахунки за поставлену продукцію здійснюються протягом строку зазначеного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату і документа про якість, якщо інше не передбачено специфікацією.

Умовами специфікації № 1 від 05.10.2020 до договору сторонни угодили умови оплати у розмірі 100 % протягом 15 календарних днів за фактом поставки товару на склад покупця та термін поставки протягом 3х календарних днів з моменту надходження письмової заявки, спрямованої покупцем на адресу постачальника в електронному вигляді з e-mail a.girich@emss.dn.ua на e-mail peresurs.dnepr@gmail.com», але не пізніше 31.12.2020.

При несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення. Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняють сторони від виконання зобов`язань в натурі (пункти 10.5., 10.8. договору).

За прострочення постачання або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1% вартості, не поставленої встрок продукції за кожен день прострочення її постачання (п. 10.1. договору).

Також, відповідно до пукту 10.2. договору у разі прострочення постачання та/або не постачання товару більш ніж на 10 календарних днів проти строків, встановлених в договорі, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 3% вартості продукції, що не поставлена в строк, за кожень день прострочення її постачання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022. (п. 13.1. договору).

На підтвердження здійснення поставки товару на виконання договору, позивачем до матеріалів справи надані копії видаткових накладних, дослідивши зміст яких суд встановив:

- відповідно до видаткової накладної № 199 від 02.11.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 36 т на суму 108 000 грн без ПДВ, всього на загальну суму 129 600 грн з урахуванням ПДВ;

- відповідно до видаткової накладної № 208 від 09.11.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 34,5 т на суму 103 500 грн без ПДВ, всього на загальну суму 124 200 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 215 від 13.11.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 35,64 т на суму 106 920 грн без ПДВ, всього на загальну суму 128 304 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 226 від 18.11.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 33,96 т на суму 101 880 грн без ПДВ, всього на загальну суму 122 256 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 225 від 20.11.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 33,81 т на суму 101 430 грн без ПДВ, всього на загальну суму 121 716 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 227 від 25.11.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 36,68 т на суму 110 040 грн без ПДВ, всього на загальну суму 132 048 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 237 від 01.12.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 35,33 т на суму 105 990 грн без ПДВ, всього на загальну суму 127 188 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 243 від 03.12.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 40,73 т на суму 122 190 грн без ПДВ, всього на загальну суму 146 628 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 249 від 07.12.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 38,87 т на суму 116 610 грн без ПДВ, всього на загальну суму 139 932 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 279 від 30.12.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 37,38 т на суму 112 140 грн без ПДВ, всього на загальну суму 134 568 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 280 від 30.12.2020 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 36,2 т на суму 108 600 грн без ПДВ, всього на загальну суму 130 320 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 1 від 04.01.2021 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 36,8 т на суму 110 400 грн без ПДВ, всього на загальну суму 132 480 грн з урахуванням ПДВ.

- відповідно до видаткової накладної № 6 від 06.01.2021 позивач поставив відповідачу вапно ИС-1-2 у кількості 38,93 т на суму 116 790 грн без ПДВ, всього на загальну суму 140 148 грн з урахуванням ПДВ.

Товар за вказанми видатковими накладними отримано представником покупця відповідно до наявних в матеріада справи копій довіреностей.

Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін без зауважень.

В матеріалах страви наявні копії товарно-транспортних накладних, податкових накладних, копії паспортів на поставлений товар та рахунки на оплату товару поставленого відповідно до видаткових накладних: № 199 від 02.11.2020, № 208 від 09.11.2020, № 215 від 13.11.2020, № 226 від 18.11.2020, № 225 від 20.11.2020, № 227 від 25.11.2020, № 237 від 01.12.2020, № 243 від 03.12.2020, № 249 від 07.12.2020, № 279 від 30.12.2020, № 280 від 30.12.2020, № 1 від 04.01.2021, № 6 від 06.01.2021 на загальну сумму 1 709 388,00 грн.

За таких обставин, відповідно до вищевказаних накладних, на виконання умов договору позивач поставив а відповідач прийняв товар на загальну суму 1709388,00 грн.

По первісному позову

Строк оплати за поставлений покупцем товар по зазначеним накладним настав: №199 від 02.11.2020 - настав 17.11.2020, № 208 від 09.11.2020 - настав 24.11.2020, № 215 від 13.11.2020 - настав 30.11.2020, № 226 від 18.11.2020 - настав 03.12.2020, № 225 від 20.11.2020 - настав 07.12.2020, № 227 від 25.11.2020 - настав 10.12.2020, № 237 від 01.12.2020 - настав 16.12.2020, № 243 від 03.12.2020 - настав 18.12.2020, № 249 від 07.12.2020 - настав 22.12.2020, № 279 від 30.12.2020 - настав 14.01.2021, № 280 від 30.12.2020 - настав 14.01.2021, № 1 від 04.01.2021 - настав 19.01.2021, № 6 від 06.01.2021 - настав 21.01.2021.

Як вбачається з наданих позивачем за первісним позовом копій платіжних доручень: № 129953 від 09.12.2020 на суму 100 000 грн, № 36048 від 11.12.2020 на суму 100 000 грн, № 130326 від 23.12.2020 на суму 100 000 грн, № 36075 від 24.12.2020 на суму 100 000 грн, № 130397 від 28.12.2020 на суму 100 000 грн, № 130488 від 04.01.2021 року на суму 100 000 грн, № 30 від 14.01.2021 року на суму 50 000 грн, № 1418 від 10.03.2021 на суму 50 000 грн, в призначенні платежу до яких вказано «оплата за известь согл. дог. 15/769 от 05.10.2020», покупцем частково оплачений поставлений товар на загальну суму 700 000,00 грн.

23.03.2021 позивач за первісним позовом, з метою досудового врегулювання справи, направив на адресу відповідача за первісним позовом претензію від 23.03.2021 №38, в якій просив розрахуватись за поставлений товар в повному обсязі шляхом погашення заборгованості за договором у сумі 1 009 388 грн (1 709 388 - 700 000) протягом семи календарних днів. Претензія залишена відповідачем за первісним позовом без виконання та відповіді.

Матеріали справи не містять доказів здійснення розрахунку покупцем за договором у повному обсязі, заборгованість відповідача за первісним позовом становить 1009388,00грн.

По зустрічному позову

До матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом були додані заявки на поставку, якими сторони погодили строки поставки товару, відповідно до яких:

- заявкою №15/581 від 06.11.2020 заплановані поставки 10.11.2020 - 30 тон, 12.11.2020 - 30 тон, 13.11.2020 - 30 тон;

- заявкою №15/582 від 13.11.2020 заплановані поставки 18.11.2020 - 30 тон, 19.11.2020 - 30 тон, 20.11.2020 - 30 тон;

- заявкою №15/594 від 20.11.2020 заплановані поставки 23.11.2020 - 30 тон, 25.11.2020 - 30 тон;

- заявкою №15/594 від 20.11.2020 заплановані поставки 30.11.2020 - 30 тон, 03.12.2020 - 30 тон;

- заявкою №15/604 від 02.12.2020 заплановані поставки 08.12.2020 - 30 тон, 10.12.2020 - 30 тон, 15.12.2020 - 30 тон, 17.12.2020 - 30 тон.

Відповідно до зазначених заявок та наданих копій видаткових накладних, постачальником було поставлено товар з порушенням строків поставки або не поставлений, а саме:

- за заявкою №15/581 від 06.11.2020, товар поставка якого була запланована на 13.11.2020, фактично був поставлений 18.11.2020 відповідно до видаткової накладної №226 від 18.11.2020 та товарно-транспортної накладної №157 від 18.11.2020 в обсязі 33,96 тон на суму 122256,00 грн;

- за заявкою №15/582 від 13.11.2020, товар поставка якого була запланована на 19.11.2020, фактично був поставлений 25.11.2020 відповідно до видаткової накладної №227 від 25.11.2020 та товарно-транспортної накладної №158 від 25.11.2020 в обсязі 33,68 тон на суму 132048,00 грн;

- за заявкою №15/582 від 13.11.2020, товар поставка якого була запланована на 20.11.2020, фактично був поставлений 01.12.2020 відповідно до видаткової накладної №237 від 01.12.2020 та товарно-транспортної накладної №166 від 01.12.2020 в обсязі 35,33 тон на суму 127188,00 грн;

- за заявкою №15/594 від 20.11.2020, товар поставка якого була запланована на 23.11.2020, фактично був поставлений 03.12.2020 відповідно до видаткової накладної №243 від 03.12.2020 та товарно-транспортної накладної №172 від 03.12.2020 в обсязі 40,73 тон на суму 146628,00 грн;

- за заявкою №15/594 від 20.11.2020, товар поставка якого була запланована на 25.11.2020, фактично був поставлений 07.12.2020 відповідно до видаткової накладної №249 від 07.12.2020 та товарно-транспортної накладної №177 від 07.12.2020 в обсязі 38,87 тон на суму 139932 грн;

- за заявкою №15/594 від 20.11.2020, товар поставка якого була запланована на 30.11.2020, фактично був поставлений 30.12.2020 відповідно до видаткової накладної №279 від 30.12.2020 та товарно-транспортної накладної №202 від 30.12.2020 в обсязі 37,38 тон на суму 134568,00 грн;

- за заявкою №15/594 від 20.11.2020, товар поставка якого була запланована на 03.12.2020, фактично був поставлений 30.12.2020 відповідно до видаткової накладної №280 від 30.12.2020 та товарно-транспортної накладної №203 від 30.12.2020 в обсязі 36,2 тон на суму 130320,00 грн;

- за заявкою №15/604 від 02.12.2020, товар поставка якого була запланована на 08.12.2020, фактично був поставлений 04.01.2021 відповідно до видаткової накладної №1 від 04.01.2021 та товарно-транспортної накладної №1 від 04.01.2021 в обсязі 36,8 тон на суму 132480,00 грн;

- за заявкою №15/604 від 02.12.2020, товар поставка якого була запланована на 10.12.2020, фактично був поставлений 06.01.2021 відповідно до видаткової накладної №6 від 06.01.2021 та товарно-транспортної накладної №6 від 06.01.2021 в обсязі 38,93 тон на суму 140 148,00 грн;

- за заявкою №15/604 від 02.12.2020, товар поставка якого була запланована на 15.12.2020 та на 17.12.2020 не був поставлений.

Відповідач за зустрічним позовом не заперечує щодо факту порушення ним умов договору поставки щодо строків поставки та не заперечує щодо періоду просточення.

Керуючись п. 10.1 та 10.2 договору, позивач за зустрічним позовом нараховує пеню за порушення строків поставки товару, яку просить стягнути з відповідача.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, в асортименті, кількості, якості та за ціною, визначеними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки №15/769 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Умовами договору встановлено, що постачальник зобов`язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок; документ про якість; накладну (в накладній обов`язкове посилання на одержувача продукції); товарно-транспортну накладну. Дата переходу права власності є дата, поставлена представником покупця в товарно-транспортній накладній (видаткові накладній), документом, що підтверджує такий перехід, є накладна (видаткова накладна) (п.6.1.-6.3. договору).

Згідно з п.12 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними та супровідними документами (рахунком фактурі, специфікації, опису, упакувальним ярликам та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» від 25.04.1966 №П-7 приймання продукції по якості і комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення по якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Таким чином, відсутність передачі товаросупровідної документації має оформлюватися відповідним актом. Докази того, що при підписанні видаткової накладної відповідач за первісним позовом не отримав товаросупровідні документи в матеріалах справи відсутні.

Відповідач за первісним позовом від поставленої продукції не відмовився, при отриманні товару заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності відповідачем не подавалось, отже, у відповідача за первісним позовом відсутні підстави для затримання оплати за поставлений товар.

Окрім того, судом встановлено, що позивач за первісним позовом, разом із товаром надавав покупцеві рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та паспорти на продукцію, що підтверджується матеріалами справи.

Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін без зауважень.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом про не настання факту поставки продукції і, як наслідок, зобов`язання оплати товару у зв`язку з неотриманням документів якості.

Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи зі змісту домовленостей між сторонами, судом встановлено, що обов`язок відповідача за первісним позовом з оплати товару за видатковими накладними виник за період з 17.11.2020 по 21.01.2021 по кожній видатковій накладній окремо.

Як встановлено судом вище, відповідач за первісним позовом здійснив розрахунок по договору на загальну суму 700000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійсння з позивачем за первісним позовом повного розрахунку по договору.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом, за договором поставки товару № 15/769 від 05.10.2020 у розмірі 1 009 388,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» до Публічного акціонерного товариства «Електромашспецсталь» в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 1 009 388,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача інфляційні витрати, 3% річних та пеня за період з 21.01.2021 по 10.03.2021 на суму боргу у розмірі 1059388,00 грн та за період з 11.03.2021 по 12.04.2021 на суму боргу 1009388,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми витрат інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Судом перевірений розрахунок 3% річних позивача за первісним позовом та визнано його частково не вірним, оскільки позивачем здійснюється нарахування 3% річних з 21.01.2021. Разом з тим, відповідач за первісним позовом вважається таким, що порушив грошове зобов`язання по видатковій накладній № 6 на суму 140148,00 грн з 22.01.2021. За таких обставин, судом здійснений перерахунок 3% річних на суму 919240,00 грн за 21.01.2021, який становить 75,55 грн та на суму 1059388,00 грн за період з 22.01.2021 по 10.03.2021, який становить 3702,14 грн., разом 4179,50 грн. Розрахунок 3% річних здійснений позивачем за період з 11.03.2021 по 12.04.2021 визнається судом вірним. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково на суму 6992,84 грн (4255,05грн+2737,79 грн). За розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить більшу суму ніж за розрахунком позивача за первісним позовом, тому суд не виходить за межі позовних вимог та задовольняє інфляційні втрати на суму 10593,88 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірений розрахунок пені позивача за первісним позовом та визнано його частково не вірним, оскільки позивачем здійснюється нарахування пені з 21.01.2021. Разом з тим, відповідач за первісним позовом вважається таким, що порушив грошове зобов`язання по видатковій накладній № 6 на суму 140148,00 грн з 22.01.2021. За таких обставин, судом здійснений перерахунок пені на суму 919240,00 грн за 21.01.2021, яка становить 302,21 грн та на суму 1059388,00 грн за період з 22.01.2021 по 10.03.2021, яка становить 16892,16 грн., разом 17194,37 грн. Розрахунок пені здійснений позивачем за період 11.03.2021 по 12.04.2021 визнається судом вірним. За таких обставин, пеня підлягає задоволенню частково на суму 29058,14 грн (17194,37 грн+11863,77 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню частково.

Оцінка судом зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом вище, пунктом 3 специфікації № 1 від 05.10.2020 встановлений термін поставки протягом 3х календарних днів з моменту надходження письмової заявки, спрямованої покупцем на адресу постачальника в електронному вигляді з e-mail a.girich@emss.dn.ua на e-mail peresurs.dnepr@gmail.com», але не пізніше 31.12.2020.

Як вбачається з наданих позивачем за зустрічним позовом копій заявок на постачання товару постачальником було поставлено товар з порушенням строків. А також, товар, постачання якого мало бути здійснено 15.12.2020 та 17.12.2020 за заявкою № 15/604 від 02.12.2020 не був поставлений покупцю у встановлені договором строки.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі п. 10.1 та 10.2 договору, позивачем за зустріним позовом нараховані штрафні санкції за прострочення поставки товару.

За прострочення поставки товару відповідно до заявки №15/581 від 06.11.2020:

- період прострочення 17.11.2020 - 1 день, вартість недопоставленого товару 122256, 00 грн - нараховоно штрафні санкції 1222, 56 грн (розмір пені 1%).

За прострочення поставки товару відповідно до заявки №15/582 від 13.11.2020:

- період прострочення з 23.11.2020 по 24.11.2020 - 2 дні, вартість недопоставленого товару 132048,00 грн - нараховано пені 2640,96 грн (розмір пені 1%);

- період прострочення з 24.11.2020 по 30.11.2020 - 7 днів, вартість недопоставленого товару 127188,00 грн - нараховано пені 8903,16 грн (розмір пені 1%).

За прострочення поставки товару відповідно до заявки №15/594 від 20.11.2020:

- період прострочення з 27.11.2020 по 02.12.2020 - 6 днів, вартість недопоставленого товару 146628,00 грн - нараховано 8797,68 грн (розмір пені 1%).;

- період прострочення з 29.11.2020 по 06.12.2020 - 8 днів, вартість недопоставленого товару 139932,00 грн - нараховано пені 11194,56 грн (розмір пені 1%).;

- період прострочення з 04.12.2020 по 13.12.2020 - 10 днів, вартість недопоставленого товару 134598,00 грн - нараховано пені 13456,80 грн (розмір пені 1%).;

- період прострочення з 14.12.2020 по 29.12.2020 - 16 днів, вартість недопоставленого товару 134598,00 грн - нараховано пені 64592,64 (64 607, 04) грн (розмір пені 3%);

- період прострочення з 07.12.2020 по 16.12.2020 - 10 днів, вартість недопоставленого товару 130320,00 грн - нараховано пені 13 032,00 грн (розмір пені 1%);

- період прострочення з 17.12.2020 по 29.12.2020 - 13 днів, вартість недопоставленого товару 130320,00 грн - нараховано пені 50824,80 грн (розмір пені 3%).

За прострочення поставки товару відповідно до заявки №15/604 від 02.12.2020:

- період прострочення з 12.12.2020 по 21.12.2020 - 10 днів, вартість недопоставленого товару 132480,00 грн - нараховано 13248,00 грн (розмір пені 1%).;

- період прострочення з 22.12.2020 по 03.01.2020 - 13 днів, вартість недопоставленого товару 132480,00 грн - нараховано пені 51667,20 грн (розмір пені 3%).;

- період прострочення з 14.12.2020 по 23.12.2020 - 10 днів, вартість недопоставленого товару 140148,00 грн - нараховано пені 14014,80 грн (розмір пені 1%).;

- період прострочення з 24.12.2020 по 05.01.2021 - 13 днів, вартість недопоставленого товару 140148,00 грн - нараховано пені 54657,72 грн (розмір пені 3%);

- період прострочення з 19.12.2020 по 28.12.2020 - 10 днів, вартість непоставленого товару 90000,00 грн - нараховано пені 9000,00 грн (розмір пені 1%);

- період прострочення з 29.12.2020 по 31.12.2020 - 3 днів, вартість непоставленого товару 90000,00 грн - нараховано пені 8 100,00 грн (розмір пені 3%);

- період прострочення з 21.12.2020 по 30.12.2020 - 10 днів, вартість непоставленого товару 90000,00 грн - нараховано пені 9000,00 грн (розмір пені 1%);

- період прострочення 31.12.2020 - 1 днень, вартість недопоставленого товару 90000,00 грн - нараховано пені 2700,00 грн (розмір пені 3%).

Враховуючи наведене, у зв`язку з простроченням постачання товару, позивачем у зустрічному позові заявлено до стягнення штрафні санкції у розмірі 337 052,88 грн.

Відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти часткового задоволення вимог позивача за зустрічним позовом, але вважає штрафні санкції за зустрічним позовом надмірно великими та неспівмірними з можливими негативними наслідками від порушення ним зобов`язання та заявляє клопотання про зменшення розміру стягуваних штрафних санкцій на 75%. Відповідач за зустрічним позовом у своєму відзиві не заперечує проти задоволення позовних вимог у сумі 84263,22 грн та в цій частині зустрічний позов просить задовольнити.

Судом перевірений розрахунок штрафних санкцій здійснений позивачем за зустрічним позовом та встановлено, що по заявці №15/594 від 20.11.2020 за період прострочення з 14.12.2020 по 29.12.2020 розмір штрафних санкцій за розрахунокм суду є більшим ніж за розрахунком позивача, решта розрахунку здійснена вірно. Однак, суд не виходить за межі зустрічних позовних вимог, тому зустрічні позовні вимоги на суму 337052,00 грн визнаються судом вірними та обґрунтованими.

Відзив на зустрічну позовну заяву підписаний представником відповідача за зустрічним позовом адвокатом В.В. Вороніним, який діє на підставі довіреності від 23.09.2020 з правом визнання позову повністю або частково. За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем за зустрічним позовом частково зустрічного позову на суму 84263,22 грн. За таких обставин, зустрічні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо решти зустрічних позовних вимог, то відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову шляхом зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Згідно з частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Так, користуючись правом, наданим зазначеними положеннями чинного законодавства, а також зважаючи на те, що строк прострочення поставки товару з боку відповідача за зустрічним позовом є незначний від 1 до 16 днів, приймаючи до уваги значне порушення позивачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань по договору на суму 1009388,00 грн, відсутність в матеріалах справи понесених позивачем за зустрічним позовом збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної поставки відповідачем за зустрічним позовом товару та розмір штрафних санкцій за порушення строку поставки, який становить майже 20% від вартості поставленого товару, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій за зустрічним позовом на 45%. За таких обставин, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 185379,08 грн, з яких 84263,22 грн визнані відповідачем за зустрічним позовом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. За первісним позовом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 15840,50 грн. За зустрічним позовом, судовий збір розподіляється у відповідній пропорції, з відповідача підлягає стягненню в сумі 4423,82 грн, зокрема на суму 84263,22 грн, судовий збір складає 1263,94 грн, з якого у зв`язку з визнанням відповідачем зустрічного позову у цій сумі стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає 50% , а саме 631,97 грн, решта 50% підлягають поверненню з Державного бюджету України за клопотанням позивача за первісним позовом; судовий збір за решту зустрічних вимог підлягає стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом в сумі 3791,85 грн).

Окрім того, відповідно до п. 11 ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Отже, в результаті застосування положень п. 11 ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» кошти у розмірі 870653,78 грн (1056032,86 грн (задоволена загальна сума за первісним позовом) - 185379,08 грн (загальна сума задоволена за зустрічним позовом)). Сума судового збору також підлягає зарахуванню та підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» у розмірі 11416,68 грн (15840,50 грн - 4423,82 грн).

Керуючись ст.ст. 86, 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів будинок 9 Д, оф. 110, код ЄДРПОУ 35544915) заборгованість у сумі 1 056 090,47 грн (один мільйон п`ятдесят шість тисяч дев`яносто) 00 коп., у тому числі 1 009 388 (один мільйон дев`ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн 00 коп основної заборгованості; 46644 (сорок шість тисяч шістсот сорок чотири)грн.86 коп - інфляційних витрат, пені, три відсотки річних та судовий збір у сумі 15840 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 37 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів будинок 9 Д, оф. 110, код ЄДРПОУ 35544915) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) пеню у сумі 185379 (сто вісімдесят п`ять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 4423 (чотири тисячі чотириста двадцять три) грн 82 коп.

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

7. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню по первісному та зустрічному позовах та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) різницю між ними на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів будинок 9 Д, оф. 110, код ЄДРПОУ 35544915), а саме: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів будинок 9 Д, оф. 110, код ЄДРПОУ 35544915) кошти у розмірі 870653 (вісімсот сімдесят тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 78 коп та судовий збір у розмірі 11416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 68 коп.

8. На виконання п. 7 резолютивної частини рішення видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

9. Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

10. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, які передбачені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.08.2021 складено та підписано вступну та резолютивні частини рішення. Повне рішення складено та підписано 09.09.2021.

Суддя Д.М. Огороднік