Ухвала суду № 99517832, 10.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2021 року справа № 580/6814/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за результатом перевірки матеріалів адміністративного позову у справі № 580/6814/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області (вул. Гагаріна, 17, смт. Драбів, Золотоніський район, Черкаської області, 19801, код ЄДРПОУ 34226402)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв ухвалу.

07.09.2021 вх.34080/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, просить:

- визнати бездіяльність відповідача, а саме нерозгляд скарги від 16.07.2021 у встановлений чинним законодавством України термін — протизаконною;

- зобов`язати відповідача розглянути скаргу від 16.07.2021.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Позивачу варто уточнити позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України з урахуванням розмежуванням повноважень відповідача та ЦНАП у контексті вимог законодавства про інформацію та статус депутатів. Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності відповідача, зокрема, у чому саме полягає така бездіяльність, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено відповідачем під час розгляду скарги окремо за Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Законом України «Про звернення громадян». У разі декількох аргументів про бездіяльність, мотивацію у позовній заяві доцільно викладати послідовно, розбивши її на частини та із зазначенням нумерації і конкретизації порушених норм права відповідачем як колегіальним суб`єктом та/або посадовими особами місцевого самоврядування. У кожній частині необхідно зазначити: яку норму саме порушено відповідачем, зміст норми, її аналіз та тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.

Зміст позовної заяви необхідно сформувати відповідно до вимог п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, що не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Варто зазначити, що в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб`єктності та місця реєстрації позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій. Адміністративна процесуальна правоздатність – абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття. Тому для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчену копію) та/або інший відповідний документ. Позивачем не додано копії паспорту та номеру реєстраційної облікової картки платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, статті 161 протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків (зазначити, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надати копію паспорта) протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що встановлений в ухвалі строк на усунення недоліків може бути продовжений відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова