Рішення № 99514565, 10.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 р. Справа№200/6920/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від відповідача – Кододова А.В. – згідно витягу

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Приватного

підприємства “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета”

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, зобов`язання поновити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року, зобов`язання підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та застосування на 2021 рік спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у якості платника єдиного податку четвертої групи (з урахуванням уточнень від 04.08.2021 року).

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відмовляючи у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що у зв`язку з порушенням системи програмного забезпечення на адресу податкового органу 09.02.2021 року засобами поштового зв`язку надіслана податкова декларація з єдиного податку четвертої групи на 2021 рік щодо площі кожної земельної ділянки, з яких справляється податок, тобто, у встановлений чинним законодавством строк.

Вказує на те, що прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку, яка у спірних взаємовідносинах не проводилась.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що відмовляючи у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує, що станом на 22.04.2021 року декларація платника єдиного податку четвертої групи позивачем не надана, та у зв`язку з виявленям невідповідностей вимогам п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України контролюючий орган не підтвердив статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Враховуючи наведене, просить у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти доводів позовної заяви заперечував, з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Приватне підприємство “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 30835241), юридична адреса: 85180, Донецька обл., Костянтинівській р-н, с. Тарасівка, вул. Московська, буд. 156 (а.с. 7-9).

04.03.2020 року листом Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецькій області ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” підтверджений статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020 року (а.с. 10).

20.01.2021 року ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” складений розрахунок сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік (а.с.18-19).

Згідно квитанції від 20.01.2021 року № 2 документ J0303308 розрахунок від 20.01.2020 року доставлений до районного рівня Головного управління ДПС у Донецькій області (Костянтинівський р-н) (а.с.19).

09.02.2021 року ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” складена податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік (а.с.20-21).

09.02.2021 року ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” складені відомості про наявність земельних ділянок (а.с.22-29).

Згідно квитанції від № 2 документ J0103804 податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи прийнята ГУ ДПС у Донецькій області (Костянтинівський р-н) 06.04.2021 року (а.с.30).

16.02.2021 року ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” складена податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік (а.с.31–32).

16.02.2021 року ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” складені відомості про наявність земельних ділянок (а.с.33-40).

Листом ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” від 15.04.2021 року № 1 ГУ ДПС у Донецькій області повідомлене, що 06.04.2021 року була необхідність здавати уточнену податкову декларацію єдиного податку четвертої групи, замість уточнюючого розрахунку звіт був прийнятий як звітний, внаслідок чого з`ясовано, що звітна податкова декларація єдиного податку четвертої групи відсутня.

Листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.04.2021 року № 1690/АП/05-99-18-08 ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” повідомлене, що звітна податкова декларація по єдиному податку четвертої групи на 2021 рік щодо площі кожної земельної ділянки, з якої справляється податок, не пізніше 22 лютого поточного року не надана, у зв`язку з чим неможливо застосувати у 2021 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у якості платника єдиного податку четвертої групи, та переходом на загальну систему оподаткування, обліку та звітності (а.с.16-17).

Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи, згідно журналу відправки листів Укрпоштою за 2021 року ПП “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” 09.02.2021 року на адресу ГУ ДПС у Донецькій області направлений розрахунок єдиного податку (а.с.13-14).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 31 ст. 1 Закону України “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин та забезпечення реалізації податкової політики в частині адміністрування єдиного внеску.

Суд вважає неправомірним висновок відповідача щодо неможливості позивачем набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до пп. 298.8.1-298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Згідно п.4 ч. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Відповідно до п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб`єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Як зазначалось раніше, позивач у справі набув статусу платника єдиного внеску 4 групи.

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

- невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим ст.291 цього Кодексу;

- наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

- недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 цього Кодексу.

Згідно п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75%.

Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого пп.3 п.291.4 ст.291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п.291.6 ст.291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у пп.1 або 2 п.291.4 ст.291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, підставою для висновку про неможливість набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи стало твердження податкового органу про неподання позивачем звітної податкової декларації по єдиному податку четвертої групи на 2021 рік щодо площі кожної земельної ділянки, з якої справляється податок, не пізніше 22 лютого поточного року.

Згідно п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що на позивача, як платника єдиного податку, покладений обов`язок до 20 лютого 2020 року надати контролюючому органу податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, а також для підтвердження статусу платника єдиного податку, позивач зобов`язаний до 20 лютого 2021 року подати контролюючому органу документи, які визначені п.п. 298.8.1 п. 298.8 298 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 09.02.2021 року на адресу податкового органу позивачем направлена звітна податкова декларація по єдиному податку четвертої групи на 2021 року щодо площі кожної земельної ділянки, з якої справляється податок, що підтверджується журналом відправки листів Укрпоштою за 2021 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що звітна податкова декларація по єдиному податку четвертої групи на 2021 року щодо площі кожної земельної ділянки, з якої справляється податок, направлена до контролюючого органу в межах строку, встановленого Податковим кодексом України, тому вважає висновок податкового органу про неможливість застосування у 2021 році спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у якості платника єдиного податку четвертої групи, та переходом на загальну систему оподаткування, обліку та звітності таким, що є протиправним.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” (ЄДРПОУ 30835241, юридична адреса: 85180, Донецька обл., Костянтинівській р-н, с. Тарасівка, вул. Московська, буд. 156) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними дій щодо відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, зобов`язання поновити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року, зобов`язання підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та застосування на 2021 рік спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у якості платника єдиного податку четвертої групи – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови Приватному підприємству “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області поновити Приватному підприємству “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” статус платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області підтвердити Приватному підприємству “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та застосування на 2021 рік спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у якості платника єдиного податку четвертої групи.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Приватного підприємства “Сільськогосподарська приватна агрофірма “Єлізавета” (ЄДРПОУ 30835241, юридична адреса: 85180, Донецька обл., Костянтинівській р-н, с. Тарасівка, вул. Московська, буд. 156) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко