Рішення № 99514415, 09.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 р. Справа№200/5762/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясиноватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37544393, 86020, Донецька область, с.Очеретине, м-н Гідростроітелів, б.12) про визнання протиправним рішення від 30.11.2020, №544 зобов`язання повторно розглянути заяву від 26.11.2020 із зарахуванням до страхового стажу періоди роботи з 01.07.1980 по 08.10.1980, з 12.11.1980 по 27.05.1982, з 01.10.1981 по 16.01.1984 та до пільгового періоди роботи з 24.01.1984 по 15.01.1997, з 16.01.1997 по 30.06.1997 згідно п “д” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. В обґрунтування зазначено, що трудова книжка містить записи про відповідні періоди трудової діяльності позивача. Зазначає, що позивач не несе відповідальність за неналежне оформлення трудових книжок. Можливість надати уточнюючи довідки відсутня, оскільки підприємства находяться на тимчасово окупованій території.

17 травня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24 червня 2021 року ухвалою суду прийнято рішення про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Підготовче засідання призначено на 17 серпня 2021 року.

17 серпня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначення справи до розгляду справи по суті на 06 вересня 2021 року.

Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що ОСОБА_1 не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.07.1980 по 08.10.1980, з 12.11.1980 по 27.05.1982 року у зв`язку з наявним виправленням імені та року народження на першій сторінці трудової книжки; не зараховано періоди роботи з 01.10.1981 по 16.01.1984 в Архангельському ССПТУ №11 – через виправлення дати звільнення, не зараховано до пільгового стажу період роботи з 24.01.1984 по 15.01.1997 у колгоспі «Октябрський» - через невідповідність печатки при звільненні; з 16.01.1997 по 30.06.1997 – через не надання уточнюючих довідок від підприємства. Зазначено про відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою про призначення пенсії за віком.

30 листопада 2020 року Ясинуватським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області прийнято рішення № 544 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Зазначено, що період з 01.07.1980 по 08.10.1980 року; з 12.11.1980 по 27.05.1982 року не зараховано до страхового стажу через порушення вимог п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року, а саме з наявним виправленням імені та року народження на першій сторінці трудової книжки. Період з 01.10.1981 по 16.01.1984 не зараховано через виправлення дати звільнення; з 24.01.1984 по 15.01.1997 через невідповідність печатки при звільненні. Період з 16.01.1997 по 30.06.1997 не зараховано до пільгового стажу через відсутність уточнюючих довідок. Загальний страховий стаж складає 13 років 2 місяці 18 днів.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо не зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу, та, як наслідок, відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають жінки після досягнення віку 59 років 6 місяців, які народилися з 01.10.1960 по 31.03.1964 за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме станом на 26 листопада 2020 року, досягла 60 років, що є достатнім за віковим критерієм для призначення пенсії за віком на умовах, визначених частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Спірним є питання наявності необхідного страхового стажу.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З розрахунку стажу вбачається, що відповідачем не враховано до загального стажу періоди роботи з 01.07.1980 по 08.10.1980, з 12.11.1980 по 27.05.1982, з 01.10.1981 по 16.01.1984; до пільгового стажу з 24.01.1984 по 15.01.1997, з 16.01.1997 по 30.06.1997.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 07.07.1980 наявні записи спірних періодів роботи, зокрема запис 1 - з 01.07.1980 про прийняття конюхом Бригадирського лісництва на Хоботовський м`ясокомбінат, запис 2 – з 08.10.1980 – про звільнення з посади; запис 3 – 12.11.1980 – про прийняття на роботу пташником на Птахофабрику «Ілловайська», запис 4 – 27.05.1982 – при звільнення.

Щодо періодів роботи на Хоботовському м`ясокомбінаті та Птахофабриці «Ілловайська» суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58), записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Підставою відмови у зарахуванні цих періодів є виправлення імені та дати народження на першій сторінці трудової книжки, з посиланням на порушення вимог п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування вказаного періоду роботи позивача, суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58).

Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58 передбачено що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Суд вважає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Дана позиція кореспондується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Водночас право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та іншої документації (вина Позивача відсутня).

Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 26.06.2019 у справі № 607/4243/17.

То ж доводи відповідача щодо наявності виправлень в імені та даті народження на титульному листі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.07.1980 є формальними та не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.

З огляду на викладене відмова у зарахуванні вказаних періодів є безпідставною.

Щодо періоду роботи з 01.10.1981 по 16.01.1984 суд зазначає наступне.

Підставою відмови у зарахуванні цих періодів є виправлення дати звільнення.

Судом встановлено, що зазначений період міститься в трудовій книжці серія НОМЕР_3 від 26.1979 . Запис 3 – 01.10.1981 – про прийняття на посаду прибиральниці в Архангельське ССПТУ № 11, запис 4 – 16.01.1984 – про звільнення. З огляду на заповнення запису про звільнення, треба зауважити, що записи трудової книжки виконано акуратно і послідовно, вони містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та дат їх видачі, достовірність зроблених записів сумніву не викликає.

Отже, застосування вказаних підстав для відмови в зарахуванні періоду роботи до страхового стажу є проявом надмірного формалізму з боку суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути взята судом до уваги.

Щодо періоду роботи з 24.01.1984 по 15.01.1997 суд зазначає наступне.

З рішення вбачається, що підставою відмови у зарахуванні цього періоду є невідповідність печатки, яка повинна бути проставлена на записі про звільнення, і такий недолік не дозволяє встановити приналежність цієї печатки.

Разом з цим, судом встановлено, що спірний період роботи відображений в трудовій книжці колгоспника від 20.02.1984 року. Записом від 24.01.1984 року – позивача прийнято на посаду доярки в колгосп «Октябрський»; записом від 17.05.1995 – колгосп «Октябрський» реорганізовано в КСП «Октябрськое»; записом від 15.01.1997 – виведена із членів КСП «Октябрськое». Крім того, встановлено, що запис про звільнення завірено печаткою підприємства, яке на дату звільнення було реорганізовано, про що свідчать записи та відбитки печаток підприємств у трудовій книжці колгоспника.

Виходячи з цього, суд не погоджується з висновками відповідача щодо невідповідності печатки.

Щодо зарахування періодів роботи з 24.01.1984 по 15.01.1997, з 16.01.1997 по 30.06.1997 до пільгового стажу.

Згідно до п «д» статті 13 Закону № 1788 - IV передбачено, що жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.

Абзацом 1 частини першої статті 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин .

У разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, визначаються особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, які передбачені п.20 Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637, а саме: для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З рішення про відмову у призначенні пенсії вбачається, що підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи в колгоспі є не надання позивачем уточнюючих довідок.

Разом з цим, судом встановлено, що трудова книжка колгоспника від 20.02.1984 року містить записи: від 24.01.1984 – про прийняття на посаду доярки в колгосп «Октябрський»; запис 1985 рік – декретна відпустка; запис 1986 рік – декретна відпустка та щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 197-250; запис 1987 рік – декретна відпустка та щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 96-250; запис 1987 по 20.01.1988 - декретна відпустка та щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 294-250; крім того треба зазначити, що містяться записи про те, що 20.01.1988 року позивача перевели на посаду свинарки; запис 1989 рік – щодо відпрацювання встановленого мінімуму людтноднів 281-250; запис 1990 рік – щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 290-250; запис 1991 рік – щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 272-250; запис 1992 рік – щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 232-250; запис 1993 рік – щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 278-250; запис 1994 рік – щодо відпрацювання встановленого мінімуму людиноднів 260-250; запис 1995 рік – щодо відпрацювання встановленого мімінмуму людиноднів 256-250; запис від 17.05.1995 року – про реорганізацію колхозу «Октябрський» в КСП « Октябрськое»; запис від 15.01.1997 року – про звільнення; запис від 16.01.1997 – про прийняття в члени КСП «Новокалиново» на посаду свинарки; запис від 30.06.1997 – про виведення з членів КСП «Новокалиново».

З огляду на викладене, відомості, зазначені в трудовій книжці позивача, а саме про призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; про трудову участь, мають вичерпну інформацію, для того щоб зарахувати ці періоди до пільгового стажу так як відповідають усім вимогам зазначених у постанові Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників».

Щодо не надання позивачем уточнюючих довідок суд вважає необхідним зазначити наступне. Відсутність у позивача можливості надати уточнюючі довідки з підприємств, які тимчасово знаходяться на окупованій території, а у відповідача можливості самостійно здійснити перевірку відомостей на цих підприємствах не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу відповідними записами трудової книжки позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

З огляду на цю правову позицію суд дійшов висновку, що недоліки оформлення трудової книжки та ненадання уточнюючих довідок відповідачем не можуть вважатися достатньою підставою для відмови позивачеві у зарахуванні цих періодів на підставі трудової книжки, оскільки факт зайнятості особи на відповідних роботах підтверджено матеріалами справи, а вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.

Враховуючи те, що рішення відповідача від 30.11.2020 року № 544 прийняте за умов протиправного не зарахування частини періодів роботи позивача до його загального та спеціального стажу, суд дійшов висновку, щодо визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується ст. 139 КАС України.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2020 № 544.

Зобов`язати Ясиноватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37544393, 86020, Донецька область, с.Очеретине, м-н Гідростроітелів, б.12) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 26.11.2020 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.07.1980 по 08.10.1980 - конюхом Бригадирського лісництва на Хоботовський м`ясокомбінат, з 12.11.1980 по 27.05.1982 - пташником на Птахофабрику «Ілловайська», з 01.10.1981 по 16.01.1984 - прибиральницею в Архангельське ССПТУ № 11 та до пільгового стажу згідно п. «д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 24.01.1984 по 15.01.1997 року – дояркою в колхоз «Октябрський», з 16.01.1997 по 30.06.1997 – свинаркою в КСП « Октябрськое».

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ясиноватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37544393, 86020, Донецька область, с.Очеретине, м-н Гідростроітелів, б.12) судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош