Рішення № 99514227, 10.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Справа № 160/12064/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000023/1 від 26.01.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000027/1 від 28.01.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000035/1 від 16.02.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/12064/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

26.08.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

03.09.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, заявленій у відзиві. Позивачем зазначено, що до митниці подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ», код ЄДРПОУ 42634661, зареєстроване як юридична особа 19.11.2018 року.

23.10.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

В подальшому, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, компанією «LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD» було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» 3-х партій товарів (ранцеві жилетки, шпулі та ножі для мотокос):

1. Товарна партія відповідно до Специфікації № 10 від 16.11.2020р., рахунку-фактури: № YEKAI20201006 від 30.11.2020р., загальною вартістю 7485,60 дол. США, вартість транспортних витрат до кордону з Україною склала 210,00 дол. США.

2. Товарна партія відповідно до Специфікації № 11 від 23.11.2020р., рахунку-фактури № YEKAI20201006-2 від 04.12.2020р., загальною вартістю 15546,20, вартість транспортних витрат до кордону з Україною склала 320,00 дол. США.

3. Товарна партія відповідно до Специфікації №12 від 25.11.2020р, рахунку-фактури № YEKAI20201006-3 від 08.12.2020р., загальною вартістю 15600,00 дол. США, вартість транспортних витрат до кордону з Україною склала 350,00 дол. США.

Усі зазначені товарні партії поставлялись на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ “ПК “ДТЗ”, було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці Держмитслужби партії отриманого товару за електронними митними деклараціями (ЕМД), а саме:

1. За ЕМД № UA 110150/2021/000856 від 25.01.2021р.:

- вироби з текстильного матеріалу - аксесуари до ручного інструменту з вмонтованим бензиновим або електричним двигуном торговельної марки "Vitals": ранцева жилетка для мотокоси, що має жорстку спинку, плечові та поясні призначена для компенсації ваги інструменту, для ремінці та застібки, які дозволяють регулювати об`єм, професійного застосування: -мод.Н001 PROFESSIONAL - 1000шт.; -мод.Н002 - 4000шт.;

-мод.Н017 PROFESSIONAL - 520шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД);

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 7695,60 дол. США (вартість товару за Контрактом 7485,60 дол. США + вартість перевезення до кордону з Україною 210 дол. США = 7695,60 дол. США).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019 р.; додаток (специфікація) до нього № 10 від 16.11.2020р; рахунок - фактура № YEKAI20201006 від 30.11.2020р.; пакувальний лист до нього від 30.11.2020р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент №UTRUST20110183Е від 07.12.21р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №2575/4 від 15.01.2021р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/35-6 від 16.11.2020р.; рахунок на оплату фрахту № L40152 від 19.01.2021р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення № 1 від , відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ” документи.

Листом № 01-26/01 від 26.01.2021р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: акт виконаних робіт б/н від 19.01.2021р.; каталог (технічну документацію) виробника від 20.01.21р.; комерційну пропозицію (оферту) б/н від 11.11.2020; прайс-лист б/н від 04.11.2020р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

26.01.2021 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000023/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 7695,60 дол. США. до 9425,05 дол.США., тобто на 1729,45 дол. США.

2. За ЕМД № UA 110150/2021/001084 від 27.01.2021р.:

- Ножі різальні до ручного садового інструменту виробництва торговельних марок "Vitals" / "Кентавр", з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: змінний дисковий ніж, що являється робочим органом ручної мотокоси: ніж для мотокоси універсальний (40 зубів / нерж.сталь ) - 5000шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД).

- Частини до ручного садового інструменту з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: тримерна шпуля, що являється робочим органом ручної мотокоси, призначена для розміщення всередині та регулювання робочої довжини ріжучого волосіння в напівавтоматичному режимі: шпулі до мотокос універсальні (адаптер /посадовий діаметр: 10x1.25FLH): -мод.У-14 - 3000шт.; -мод.У-6 - 5800шт.;

-мод.У-83 - 2520шт.; -мод.У-29 - 1500шт. (Товар № 2 в гр. 31 ЕМД).

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 15866,20 дол. США (вартість товару за Контрактом 15546,20 дол. США + вартість перевезення до кордону з Україною 320,00 дол. США = 15866,20 дол. США). .

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019р.; додаток (специфікація) до нього від 23.11.2020р. № 11; рахунок - фактура № YEKAI20201006-2 від 04.12.2020р.; пакувальний лист від 04.12.2020р.; комерційна пропозиція від 17.11.2020р., каталог (технічний опис) виробника товару від 27.01.2021р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент №MRFB20121668А від 11.12.2021р.; міжнародну товарно-транспортну накладну №0089 від 26.01.2021р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/42 від 23.11.2020р.; рахунок на оплату фрахту № L40240 від 26.01.2021р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 27.01.2021р., відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ” документи.

Листом № 02-28/01 від 28.01.2021р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: акт виконаних робіт б/н від 26.02.2021, комерційну пропозицію (оферту) б/н від 27.01.2021, прайс-лист б/н від 10.11.2020р., каталог (технічну документацію) б/н виробника від 27.01.2021р. а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

28.01.2021 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000027/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг; Митна вартість товару №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2- ґ) резервний, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 4456,96 дол. США. до 7097,80 дол.США, тобто на 2640,84 дол. США.

3. За ЕМД № UA 110150/2021/002036 від 16.02.2021р.:

- Ножі різальні до ручного садового інструменту виробництва торговельних марок "Vitals" / "Кентавр", з вмонтованим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння: змінний дисковий ніж, що являється робочим органом ручної мотокоси: ніж для мотокоси універсальний дисковий (z=40 зубів / vматеріал - нерж.сталь/d посадковий = 25,4 мм) - 20 000шт. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД).

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 15950,00 дол. США (вартість товару за Контрактом 15600,00 дол. США + вартість перевезення до кордону з Україною 350 дол. США = 15950,00 дол. США). .

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № YEK-1-2020 від 23.10.2019р.; додаток (специфікація) до нього №12 від 25.11.2020; рахунок - фактура № YEKAI20201006-3 від 08.12.2020р.; пакувальний лист від 08.12.2021р.; каталог (технічна документація) від 08.12.2020р.; прайс-лист виробника б/н від 12.11.2020р.; комерційна пропозиція виробника б/н від 18.11.2020р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент № UTRUST20120239С від 27.12.2020р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/42-2 від 25.11.2020р.; рахунок на оплату фрахту № L40358 від 09.02.2021р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 12.03.2021р., відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ” документи.

Листом № 07-16/02 від 16.02.2021р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: акт виконаних робіт б/н від 09.02.2021; комерційну пропозицію б/н від 18.11.2020; прайс-лист виробника б/н від 12.11.2020р., технічний опис від 08.12.2020р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

16.02.2021 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2021/000035/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 15950,00 дол. США. до 26971,64 дол.США., тобто на 11021,64 дол. США.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

В усіх оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає ідентичні нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування митної вартості задекларованих товарів:

- Оцінювана партія товарів заявлена на підставі контракту із заявленим виробником товарів "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. від 23.10.2019 № YEK-1-2020, специфікації №10 від 16.11.2020, рахунку YEKAI20201006 від 30.11.2020. У графі 44 ЕМД від 25.01.2021 №UA110150/2021/000856 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 19.01.2021 б/н (код 3000), від 20.01.2021 б/н (код 3012), від 11.11.2020 б/н (код 4301) (Рішення № UA110150/2021/000023/1).

- Оцінювана партія товарів заявлена на підставі контракту із заявленим виробником товарів "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. від 23.10.2019 № YEK-1-2020, специфікації №11 від 23.11.2020, рахунку YEKAI20201006-2 від 04.12.2020.У графі 44 ЕМД від 27.01.2021 №UA110150/2021/001084 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 26.01.2021 б/н (код 3000), від 27.01.2021 б/н (код 3012), від 17.11.2020 б/н (код 4301) (Рішення № UA110150/2021/000027/1).

- Оцінювана партія товарів заявлена на підставі контракту із заявленим виробником товарів "LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERY" CO., LTD. від 23.10.2019 № YEK-1-2020, специфікації №12 від 25.11.2020, рахунку YEKAI20201006-3 від 08.12.2020. У графі 44 ЕМД від 16.02.2021 №UA110150/2021/002036 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 09.02.2021 б/н (код 3000), від 16.02.2021 б/н (код 3012), від 12.11.2020 б/н (код 4301) (Рішення № UA110050/2021/000035/1).

Суд вважає відповідні твердження митниці необґрунтованими, оскільки усі зазначені митницею в графі 44 усіх чотирьох електронних митних деклараціях документи з позначкою «d» були надані митниці товариством в процесі проведення консультацій щодо митного оформлення спірних партій задекларованих товарів, у якості додатків до листів - відповідей на електронні повідомлення від митниці декларанту:

- за ЕМД № UA 110150/2021/000856 від 25.01.2021р. - листом № 01-26/01 від 26.01.2021р.;

- за ЕМД № UA 110150/2021/001084 від 27.01.2021р. - листом № 02-28/01 від 28.01.2021р.;

- за ЕМД № UA 110050/2021/002036 від 16.02.2021р. - листом № 07-16/02 від 16.02.2021р.

Окрім того, факт надання товариством митниці зазначених документів підтверджується відомостями гр. 44 ЕМД: UA 110150/2021/0001023 від 26.01.2021р., UA 110150/2021/001151 від 28.01.2021р., UA 110150/2021/002117 від 17.02.2021р., за якими товар було випущено у вільний обіг, переліком документів у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митниця у гр. 33 спірних в усіх спірних рішеннях зазначає:

- у Рішенні № UA110150/2021/000023/1: «У відповідь на повідомлення №1 митниці із сформованим переліком додаткових документів (п.3 статті 53 МКУ) декларантом, , надані наступні додаткові документи у підтвердження заявленого рівня митної вартості: акт виконаних робіт від 19.01.2021, лист ТОВ «ПК «ДТЗ» від 26.01.2021 №01-26/0126.01.2021, комерційна пропозиція від 11.11.2020, data sheet для інвойсу YEKAI20201006»;

- у Рішенні № UA110150/2021/000027/1: «У відповідь на повідомлення №1 митниці із сформованим переліком додаткових документів (п.3 статті 53 МКУ) декларантом 28.01.2021 надані наступні додаткові документи у підтвердження заявленого рівня митної вартості: акт виконаних робіт від 26.01.2021, Лист ТОВ «ПК «ДТЗ» від 28.01.2021 № 02-28/01, комерційну пропозицію від 17.11.2020, технічну специфікацію до інвойсу YEKAI20201006-2 від 04.12.2020»;

- у Рішенні № UA110150/2021/000035/1: «У відповідь на повідомлення №1 митниці із сформованим переліком додаткових документів (п.3 статті 53 МКУ) декларантом 16.02.2021 надані наступні додаткові документи у підтвердження заявленого рівня митної вартості: акт виконаних робіт від 09.02.2021, Лист ТОВ «ПК «ДТЗ» від 16.02.2021 № 07-16/02, комерційну пропозицію від 18.11.2020, прайс-лист б/н від 12/11/2020; каталог виробника товару б/н від 16/02/2021».

З викладеного вбачається, що відповідач визнає той факт, що на момент винесення спірних рішень, документи з позначкою «d», зазначені в ЕМД були подані йому декларантом та мались у його розпорядженні, тобто зазначених розбіжностей не існувало, відтак митниця не повинна була зазначати дані розбіжності у гр. 33 рішень.

Щодо оплати вартості товару за рахунками відповідно до Специфікацій: №№ 10, 11, 12, слід зазначити, що на момент митного оформлення усіх трьох партій товарів, товариством оплата здійснена не була, тому у підприємства були відсутні банківські платіжні документи, підтверджуючі її здійснення і надати їх митному органу не було можливості, про що товариство повідомляло митницю в процесі митного оформлення спірних товарних партій, у листах:

- за ЕМД № UA 110150/2021/000856 від 25.01.2021р. - листом № 01-26/01 від 26.01.2021р.;

- за ЕМД № UA 110150/2021/001084 від 27.01.2021р. - листом № 02-28/01 від 28.01.2021р.;

- за ЕМД № UA 110050/2021/002036 від 16.02.2021р. - листом № 07-16/02 від 16.02.2021р.

Як зазначчено відповідачем в оскаржуваних рішеннях, відповідно до Специфікацій: №10 від 16.11.2020р., №11 від 23.11.2020р., №12 від 25.11.2020р., оплата в сумах: 7485,60 дол.США, 15546,20 дол.США, 15600 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. При цьому, оцінювані партії товарів переміщувались відповідно до комерційних умов поставки FOB NINGBO. Відповідно до умов поставки, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до відомостей морських коносаментів: UTRUST20110183Е, MRFB20121668A, UTRUST20120239C та трек листів щодо руху контейнерів, відвантаження товарів відбулось, відповідно: 07.12.2020р., 11.12.2020р., 27.12.2020р. Тому, строк здійснення оплати відповідно до умов: специфікації № 10 від 16.11.2020р. – 07.03.2021р.; специфікації №11 від 23.11.2020р. - 11.03.2021р.; специфікації №12 від 25.11.2020 - 27.03.2021р.

Спірні партії товарів були задекларовані: за ЕМД № UA 110150/2021/000856 - 25.01.2021р.; за ЕМД № UA 110150/2021/001084 - 27.01.2021р.; за ЕМД № UA 110050/2021/002036 - 16.02.2021р.

Рішення про коригування митної вартості були винесені митницею: 26.01.2021р., 28.01.2021р., 16.02.2021р.

З наведеного вбачається, що самою митницею визнається той факт, що на момент декларування спірних твоварних партій та винесення спірних рішень, термін оплати за товар, встановлений у специфікаціях не сплинув.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України встановлено обов`язок подання декларантом банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження визначеної ним митної вартості виключно якщо сплачено рахунок.

Таким чином, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів в даному випадку прямо протирічить зазначеній правовій нормі.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларантів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/4680/16.

Уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

Відповідна правова позиція викладена в постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17.

Таким чином, у будь-якому випадку умови оплати за товар безпосередньо ціни товару не стосуються і митниця мала можливість визначити ціну товару, як складову митної вартості на підставі інших поданих до митного оформлення документів у кожному з перелічених випадків декларування товару: зовнішньоекономічного контракту, специфікації до нього, рахунку на оплату, прайс листі, комерційній пропозиції, відомості у яких повною мірою кореспондуються між собою, піддаються обчисленню, не містять розбіжностей, тобто дозволяли митному органу здійснити перевірку розрахунку митної вартості задекларованих товарних партій.

В усіх зазначених ЕМД підприємством не декларувалися такі товари, як ранцева жилетка для мотокоси торгівельної марки «Vitals", або ножі різальні до ручного садового інструменту виробництва торговельних марок "Vitals" / "Кентавр", оскільки у товаросупровідних та комерційних документах відсутнє позначення торгівельної марки жилеток та ножів.

У графі 31 ЕМД ЕМД № UA 110150/2021/000856 зазначено що задекларована ранцева жилетка є аксесуаром до ручного інструменту з вмонтованим бензиновим або електричним двигуном торгівельної марки «VITALS», тобто мається на увазі ручний інструмент торгової марки «VITALS», а не ранцева жилетка для мотокоси зазначеної торгової марки. Оскільки в даному випадку зазначений ручний інструмент не декларується, а декларується виключно ранцева жилетка, то ніякого відношення до зазначеної торговельної марки вона не має.

У графі 31 ЕМД UA 110150/2021/001084 та № UA 110150/2021/002036 зазначено, що задекларовані ножі різальні є аксесуаром до до ручного садового інструменту торгових марок "Vitals"/"Кентавр", тобто мається на увазі ручний садовий інструмент торгових марок "Vitals"/"Кентавр", а не ножі різальні зазначеної торгової марки. Оскільки в даному випадку зазначений ручний садовий інструмент не декларується, а декларується виключно ножі різальні, то ніякого відношення до зазначених торгових марок вони не мають.

Найменування торговельної марки не зазначено в жодному з поданих до митниці первинних документах в кожному з перелічених випадків декларування.

Так, ані в специфікаціях, ані в інвойсах, ані в пакувальних листах не зазначено найменування торговельної марки, а тому найменування останньої не могло бути зазначено і в ЕМД, заповнення якої було здійснено відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651. Зазначених митницею розбіжностей у поданих декларантом документах судом не встановлено.

Суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом № YEK-1-2020 (п. 3.5) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином, товариство не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року не є міжнародно-правовим актом і не підлягає виконанню суб`єктами декларування на території України. Цим Законом встановлено виключно порядок заповнення митної декларації виключно для суб`єктів декларування на території КНР. Також Законом не встановлено обов`язку для суб`єкта декларування на території КНР надавати митну декларацію українському підприємству, або обов`язку суб`єкту декларування на території України подавати митну декларацію КНР митному органу України.

Змінами, внесеними до частини першої ст. 53 МК України (згідно Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» від 02.10.2019 року № 141-IX), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МК України.

В листі ДФС України від 03.02.2015 року № 3327/7/99-99-24-02-02-17 зазначено, що згідно зі статтями 264 (ч. 2) та 335 (ч. 3) Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МК України, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені статтями 257 (ч. 8) та 335 (ч. 3) МКУ, зазначаються у встановленому порядку в митній декларації. Таким чином, митним законодавством, у т. ч. главами 6–11 МК України, врегульовано питання щодо необхідності надання під час декларування товарів тільки тих документів, що містять відомості, необхідні для митного оформлення.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, у зв`язку з чим надання її в усіх зазначених випадках декларування товару було неможливим, про що митниця повідомлялась листами в процесі митного оформлення спірних товарних партій. Вимога ж митного органу про її надання в усіх спірних випадках протирічить митному законодавству України та висновкам Верховного Суду.

Твердження митниці щодо зазначення у наданих під час здійснення митного офоромлення коносаменті UTRUST20110183E від 07.12.2020 у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено компанію ICS LTD (Одеса) та коносаментах: MRFB20121668A, UTRUST20120239C – компанію New Line LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за зазначеними вище ЕМД, воно є необгрунтованим. Так, перевезення вантажів в усіх трьох зазначених випадках згідно зазначених Коносаментів здійснювалося однією компанією «Global Container lines Latvija SIA” - як мультимодальне, тобто здійснюване декількома видами транспорту, відповідальність за яку несе один перевізник.

Світова практика міжнародного морського перевезення вантажів свідчить про те, що власники морських суден, перевізники та морські лінії мають у різних портах світу своїх представників-морських агентів.

Морський агент - це уповноважена судновласником особа, призначена ним для безпосереднього обслуговування належних судновласникові судів в певному порту або портах, для надання сприяння капітанові судна у взаєминах з вантажовласниками, портовими і адміністративними владою і для скорочення часу стоянки судна в порту.

Компанії «New Line LTD» та «ICS LTD», зазначені в коносаментах - є агентами морської лінії (морськими агентами) в порту призначення і ніякого відношення до міжнародного морського перевезення не мають, що є загальноприйнятою світовою практикою морських перевезень і не вимагає підтвердження наявності договірних відносин із зазначеними особами.

Компанії «New Line LTD» та «ICS LTD», зазначені у коносаментах перевізника в якості осіб, до яких треба звертатись в порту призначення з питаннями щодо вантажів. Ніяких відносин щодо перевезення вантажів за договором фрахту №1510/912/2019 у ТОВ «ПК «ДТЗ» із зазначеними компаніями не існує. Єдиним перевізником за договором №1510/912/2019 виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIА».

Щодо плати експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів в кожному з перелічених випадків морського перевезення, суд зазначає, що сторонами договору №1510/912/2019 укладено договір міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажу, а не договір транспортного експедирування.

Поняття, зміст та умови оплати договору морського перевезення вантажу регулюються главою 2 Кодексу торговельного мореплавства України. Поняття, зміст, умови оплати Договору ТЕО регулюються главою 65 Цивільного кодексу України. Зазначені види договорів суттєво відрізняються один від одного. Це стосується, зокрема, оплати транспортно-експедиторських послуг, яка притаманна тільки для договору транспортного експедирування і не передбачена умовами договору морського перевезення вантажу. Віднесення митницею Договору міжнародного морського перевезення вантажу №1510/912/2019 до договору ТЕО є помилковим.

Компанія «Global Container Lines LatvijaSIА» за умовами договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019, виступає перевізником, а не екпедитором, а значить вимога включення до митної вартості винагороди експедитора суперечить діючому законодавству.

Відповідно до пункту 2.2 Договору перевезення № 1510/912/2019, перевізник зобов`язаний видати та надати замовнику коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезеня та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Компанією-перевізником в рамках укладеного договору видано коносаменти як основні транспортні документи, що підтверджують факт перевезення контейнерів в кожному з означених випадків перевезення, відповідно до узгоджених заявок на перевезення. Договором № 1510/912/2019 не передбачено надання перевізником інших транспортних документів.

Коносаменти, копії яких були надані митниці, і за якими здійснювалось морське перевезення, є єдиними та достатніми документами, що підтверджують здійснення такого перевезення в кожному спірному випадку. Ніяких зауважень щодо невідповідності коносаментів з боку контролюючих органів в порту не висунуто. Інші транспортні документи у підприємства відсутні.

Вимога митного органу про надання інших транспортних документів посилаючись на факт перевантаження, ґрунтується на припущеннях. Факт наявності таких документів нічим не підтверджується, окрім уявлення посадової особи митного органу.

Твердження митниці щодо невідповідності маршрутів перевезення та об`єму наданих послуг, зазначених у заявках та рахунках на оплату фрахту, не відповідають дійсності та ґрунтуються на спотвореній митницею інформації.

Так, у пункті 1 заявок на міжнародне морське перевезення: №1/39-5 від 16.11.2020р., № 1/42 від 23.11.2020р., № 1-42-2 від 25.11.2020р. зазначено маршрут прямування, а не доставлення вантажу «port Ningbo, China/ порт Нінгбо – port Odessa/порт Одеса-citi Dnipro, UKRAINE/м. Дніпро,Україна». У пункті ж 11 усіх зазначених заявок чітко визначена вартість фактично наданої послуги з перевезення, включаючи додаткові витрати за маршрутом перевезення вантажу «port Ningbo, China/ порт Нінгбо – port Odessa/порт Одеса».

У рахунках на оплату фрахту: № L40152 від 19.01.2021р., № L40152 від 19.01.2021р., L40358 від 09.02.2021р., а не про надання ТЕО, як зазначила митниця, всупереч твердженням митниці наявні відомості щодо вартості морського фрахту, включаючи перевантаження саме за маршрутом «Нінгбо, Китай - Одеса, Україна», а відтак, жодних невідповідностей в означених заявках та в рахунках на оплату фрахту, у тому числі в частині маршрутів перевезення вантажу, не існує.

Числові показники вартості фрахту є ідентичними і в заявках, і в рахунках, і в актах виконаних робіт.

Твердження митниці про відсутність в інвойсах на оплату фрахту посилань на заявки на міжнародне морське перевезення жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару. Діючим законодавством не встановлена форма рахунку на оплату. Зазначені рахунки відповідають вимогам до первинного бухгалтерського документу, встановленим відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У кожному із зазначених рахунків міститься посилання на договір №1510/912/2019 від 15.10.2019р., зазначено найменування товару, номер контейнеру, в якому перевозиться спірна партія. Посилання на цей же договір, товар та номер контейнеру містяться у коносаменті та акті виконаних робіт до кожної поставки. Таким чином, митниця мала можливісь ідентифікувати рахунки на оплату фрахту у кожному випадку деларування.

Всупереч твердженням митниці про неможливість здійснення останньою контролю правильності обчислення числового значення складових митної вартості з посиланням на Правила заповнення митної декларації, суд зазначає, що правила розподілу витрат на транспортування між товарами різних найменувань застосовуються у випадку заповнення додаткового аркушу на товари декількох найменувань, а не випадки ввезення декількох частин товарів, розміщених у одному контейнері, і ввезених на підставі різних контрактів, за різними коносаментами перевізника та на підставі різних фінансових документів. При заповненні додаткового аркушу декларації митної вартості до усіх означених вище ЕМД - це правило дотримано, про що свідчать відомості декларації митної вартості, наданих митниці під час декларування кожної з означених товарних партій. В кожному випадку перевезення товарних партій здійснювалось на підставі окремої Заявки саме на товарну партію, що перевозилась, за окремим Коносаментом Перевізника, виставленого рахунку на кожну партію (частину контейнеру, у якому здійснювалось перевезення), тому вартість перевезення частини вантажу у контейнері не потребує додаткового розрахунку, оскільки зазначені первинні документи видані саме на цю частину, а не на усю партію в контейнері.

Щодо тверджень митниці відносно того, що витрати на перевантаження, зазначені у означених вище рахунках на оплату та заявках на транспортуванні не виділені з витрат на транспортуванням за межами митної території України, вони є необгрунтованими, виходячи з того, що відповідно до п. 4.3 Дговору №1510/912/2019 від 15.10.2019 р. у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

У заявках, рахунках на оплату фрахту, актах виконаних робіт в кожному з означених випадків зазначено, що вартість витрат на перевантаження включена до загальної вартості фрахту.

Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту, включається у загальну вартість перевезення і не потребує окремого зазначення таких витрат в інвойсі, або іншому комерційному документі.

Згідно з частиною десятою ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

В кожній заявці зазначено маршрут морського перевезення у відповідності до предмету Договору - від порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні. В Заявках відсутня інформація щодо маршруту доставлення контейнера по Україні до м. Дніпро.

Твердження митниці щодо не надання актів виконаних робіт з перевезення спірних товарних партій є помилковим, оскільки, як зазначалось вище (підстава для коригування під № 1) - акти виконаних робіт були надані митниці в процесі проведення консультацій щодо митного оформлення спірних партій задекларованих товарів у якості додатків до листів - відповідей на електронні повідомлення від митниці декларанту.

Твердження митниці щодо того, яким чином митний орган має ідентифікувати зазначені вище рахунки на оплату фрахту та акти виконаних робіт, є необгрунтованим з огляду на те, що в кожному рахунку на оплату фрахту зазначені: посилання на договір №1510/912/19, найменування товару, номер контейнеру, вартість морського перевезення частини товарів, розташованих у контейнері. В свою чергу, у кожному акті виконаних робіт міститься посилання на рахунок на оплату фрахту, договір № 1510/912/19, зазначено номер контейнеру, у якому здійснювалось перевезення, вартість перевезення. Зазначена інформація чітко кореспондується між собою та з іншими наданими документами – заявками на міжнародне морське перевезення, пакувальними листами до інвойсів на оплату товару, у яких зазначені відомості, повністю ідентичні з тими, що містяться у рахунках на оплату фрахту та актах виконаних робіт.

Таким чином, відомості, що містяться в інвойсах на оплату фрахту та актах виконаних робіт з перевезення товарних партій, в сукупності з усіми наданими декларантом документами надавали митниці змогу ідентифікувати інвойси на фрахт та акти виконаних робіт із задекларованою товарною партією та з іншими наданими документами.

Виходячи з викладеного, розбіжностей у наданих до митниці документах не існує, наявна в документах інформація у своїй сукупності та взаємозв`язку повністю ідентифікується, в той час, коли митниця встановлює розбіжності на підставі лише окремих документів (або окремо досліджує акт виконаних робіт або окремо рахунок на оплату фрахту), свідомо ігноруючи та не беручи до уваги всі інші подані декларантом документи, які в сукупності дозволяли митному органу ідентифікувати оцінювані партії товарів.

Щодо вимоги митниці про надання банківських платіжних документів, підтверджуючих її здійснення, суд зазначає, що вона є необґрунтованою, виходячи з наступного:

- згідно відомостей рахунку № L40152 від 19.01.2021р. кінцевий термін оплати – 19.02.2021р.;

- згідно відомостей рахунку № L40240 від 26.01.2021р. кінцевий термін оплати – 25.02.2021р.;

- згідно відомостей рахунку № L40358 від 09.02.2021р. кінцевий термін оплати – 25.03.2021р.

З наведеного вбачається, шо по усім переліченим рахункам на дату декларування, винесенння спірних рішень, термін оплати за фрахт не сплинув, у зв`язку з чим оплата послуг перевезення згідно з зазначеними вище рахунками не здійснювалась, надати банківські платіжні документи, підтверджуючі її здійснення, було не можливо, про що митниця повідомлялась товариством у зазначених вище листах-відповідях на електронні повідмлення в процесі консультацій щодо митного оформлення по кожній задекларованій товарній партії.

Здійснити перевірку вартості транспортної складової митної вартості, визначеної декларантом, митниця мала можливість відповідно до відомостей, що містяться в інших поданих декларантом зазначених вище документах: договорі перевезення вантажу морським транспортом, заявках на здійснення міжнародного морського перевезення, рахунках на оплату фрахту, актах виконаних робіт щодо фрахту, тому неподання платіжних доручень щодо оплати послуг з перевезення не є розбіжністю в поданих декларантом митниці документах.

Надалі ж, тобто після прийняття митницею рішень про коригування митної вартості, товариством усі рахунки по фрахту були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями за №41 від 18.02.2021р. (був оплачений рахунок №L40152), №44 від 01.03.2021р. (був оплачений рахунок № L40240), №48 від 26.03.2021р. (оплачено рахунок № L40358), що підтверджує реальність господарської операції з перевезення спірних товарних партій.

Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідна праова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27.06.2019 року №0840/3083/18, від 13.09.2019 року №820/859/17, від 06.02.2020 року №520/10709/18.

Відомості, зазначені у прайс-листах та комерційних пропозиціях, підтверджуються в Специфікаціях та інвойсах. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

В графі 33 спірного рішення № UA110150/2021/000023/1 від 26.01.2021р. відповідачем зазначено: “В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 6307909800 «Пояси для професійного застосування: Ремінь для мотокіс. Виробник - LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERYCO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - X-TREME», співставного з оцінюваним з урахуванням країни виробництва та відправлення, виробника, опису товару, умов поставки FOB Ningbo, у спів ставних обсягах (1186 кг), випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 11.01.2021 № UA100670/2021/100093 за ціною –3,8081 дол.США/кг. З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 11.01.2021 №UA100670/2021/100093 за ціною –3,8081 дол.США/кг.”

В графі 33 спірного Рішення № UA110150/2021/000027/1 від 28.01.2021р. митниця зазначає: “В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару 2 за кодом згідно УКТЗЕД 8467990090 «Частини ручних бензокос:-Шпулі», співставного з оцінюваним з урахуванням країни виробництва та відправлення, опису товару та призначення, умов поставки СРТ, випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 04.11.2020 №UA500150/2021/ 209028 за ціною –3,52 дол.США/кг. З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.01.2021 № UA100670/2021/ 100279 за ціною –3,5489 дол.США/кг.

Митна вартість товару №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2- ґ) резервний, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 04.11.2020 №UA500150/2021/ 209028 за ціною –3,52 дол.США/кг.”.

В графі 33 спірного Рішення № UA110050/2021/000035/1 від 16.02.2021р. митницею зазначено: “Заявлений рівень митної вартості товару №1 -2,0986 долСША/кг. В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару 1 за кодом згідно УКТЗЕД 8208400000 «Ножі для машин, що використовуються в сільському господарстві, садівництві: Ніж. Виробник - LISHUI YEKAI GARDEN MACHINERYCO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка – нема даних», співставного з оцінюваним з урахуванням країни виробництва та відправлення, виробника, опису товару, умов поставки FOB Ningbo, випущеного у вільний обіг за ціною угоди у найближчий до митного оформлення час за ЕМД від 16.01.2021 № UA100670/2021/ 100279 за ціною –3,5489 дол.США/кг. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості до товару 1, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості.

З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.01.2021 № UA100670/2021/ 100279 за ціною –3,5489 дол.США/кг.”

Як вбачається з відомостей графи 33 усіх спірних рішень, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених позивачем товарів у валюті контракту, згідно зі ст.60 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг та ст. 64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, термінів ввезення, вагових характеристик.

Таке твердження митниці не відповідає дійсності, оскільки в спірних Рішеннях не зазначені загальна кількість партії раніше оформленого товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, в більшості спірних Рішень не наведені торгова марка, технічні характеристики товару, а ті, що наведені не відповідають тим же показникам задекларованого товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Як вбачається вартість товар, що раніше оформлювався митницею визначалась за кілограм, в той час, як задекларований товар придбавався товариством та був задекларований у штуках, як технічні вироби. Вартість за кілограм технічного виробу не може бути співставною з його вартістю за штуку, будь який розрахунок відсутній, тому сума коригування митницею в усіх спірних рішеннях не підтверджена жодним належним, допустим, достовірним та достатнім доказом.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 30.01.2018р. по справі №813/7903/14, від 18.12.2018р. по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019р. по справі №815/6827/17, від 16.04.2019р. по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має грунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі — ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.07.2021 року, від 28.07.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 6810,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В позовній заяві представником позивача зазначено, що документи на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу будуть надані позивачем до суду протягом п`яти днів після ухвалення судом судового рішення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» (вул. Н. Алексєєнко, 100, прим. 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, б. 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000023/1 від 26.01.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000027/1 від 28.01.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000035/1 від 16.02.2021 року.

В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6810 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова