Ухвала суду № 99513919, 26.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 серпня 2021 року Справа № 160/15314/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у не належному застосуванні управлінської функції в розумінні п. 18, 19, ч. 1 ст. 4 КАСУ; визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у порушенні управлінської функції відповідно ст. 144 Конституції України; визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у не прийнятті рішення в порядку надання адміністративних послуг, яке стосується прав зазначених в ч. 2, 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29, ч. 3 ст. 32, 34, 49 Конституції України і його інтересів, дія якого вичерпується його виконанням; зобов`язати голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича подати клопотання Криворізькому міському голові, після належного розгляду заяви від 30.08.19 р. вх. С-811 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року позовну заяву залишено без руху, та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 160/15314/20, встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 23.11.2020 року, на десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивачем було отримано копії зазначених ухвал 11.08.2021 року, та до суду подано 17.08.2021 року заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків.

У поданій заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку із доходами 30, 57 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму який становить - 2 102 грн. та у зв`язку із захистом соціальних прав на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ст. 48, 49 Конституції України.

Так, на підтвердження річного доходу отриманого за попередній календарний рік позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 01 квартал 2019 року по 04 квартал 2019 року, відповідно яких позивач отримав доходи у вигляді соціальних виплат у 1 кварталі в розмірі 98, 13 грн., у 2 кварталі у розмірі 100, 17 грн., у 3 кварталі у розмірі 101, 19 грн., у 4 кварталі у розмірі 101, 19 грн.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо його задоволення, та повторно зазначає наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача сплати судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ Про судовий збір, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до яких позивач за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року отримав доходи у вигляді соціальних виплат у 1 кварталі в розмірі 98, 13 грн., у 2 кварталі у розмірі 100, 17 грн., у 3 кварталі у розмірі 101, 19 грн., у 4 кварталі у розмірі 101,19 грн.

Водночас, суд зазначає, що Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містять інформацію про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу. Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.

Судом також не приймаються посилання позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору, те що предметом позиву є захист соціальних прав, оскільки в даному випадку предметом позову є бездіяльність щодо розгляду заяви позивача.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

При цьому, позивачем не виконані інші вимоги ухвали суду від 23.11.2020 року, а саме: не надано копію паспорту позивача на підтвердження факту наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, та не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не усунуті недоліки зазначені в ухвалі від 23.11.2020 року у строк встановлений судом.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська