Рішення № 99513872, 30.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року Справа № 160/14183/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, викладену в листі від 02.07.2020р. №6235/03-16;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 04.01.1989р. по 29.04.1989р. та з 03.07.1989р. по 28.04.2000р. на Шахті «Зоря» виробничого об`єднання Сніжнеантрацит, та період навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989р.

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 23.07.2020р. з урахуванням до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 04.01.1989р. по 29.04.1989р. та з 03.07.1989р. по 28.04.2000р. на Шахті «Зоря» виробничого об`єднання Сніжнеантрацит, та період навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.01.2021р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Проте, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 02.07.2020 р. №6235/03-16 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, у зв`язку з тим, що додані Позивачем до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 документи (довідки), які уточнюють спеціальний стаж роботи, не можуть бути застосовані для визначення права на пенсію оскільки вони видані закладами, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України.

На думку Позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не зарахував до пільгового та страхового стажу період з 01.09.1985р. по 01.07.1989р. період навчання Позивача в Сніжнянському гірничому технікумі за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ», з 04.01.1989р. по 29.04.1989р. та з 03.07.1989р. по 28.04.2000р. період роботи на Шахті «Зоря» Виробничого об`єднання «Сніжнеантрацит», що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2020р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.03.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що неможливо зарахувати період навчання Позивача в Сніжнянському гірничому технікумі за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ» з 01.09.1985р. по 01.07.1989р. та період роботи на Шахті «Зоря» Виробничого об`єднання «Сніжнеантрацит» з 04.01.1989р. по 29.04.1989р. та з 03.07.1989р. по 28.04.2000р., оскільки первинні документи, на підставі яких видана довідка від 29.04.2020р. №01-19-27/1134 надана (Министерством угля энергетики ДНР ОП «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» (російська мова оригінала) знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі территорії та підприємство не перереєструвалось на территорію, яка контролюється українською владою застосування ії для визначення права на пенсію неможливо.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.06.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Позивачем надано трудову книжку, відповідно до якої містяться наступні записи про роботу в Шахті «Зоря» на посадах які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, а саме:

- 04.01.1989 р. прийнято учнем гірника очисного забою для проходження виробничої практики на підставі наказу №5к від 05.01.1989р. (запис №1);

- 29.04.1989р. звільнено по закінченню виробничої практики на підставі наказу №123к від 03.05.1989 р. (запис №2);

- 03.07.1989р. прийнято гірником очисного забою 5 розряду на підставі наказу №183к від 03.07.1989р. (запис №3);

- 11.09.1990р. переведено на посаду гірником підземним 3 розряду на підставі наказу №29 від 13.09.1990р. (запис №5);

- 01.08.1991р. переведено на посаду гірника очисного забою 5 розряду на підставі наказу №209к від 05.08.1991р. (запис №6);

- 13.09.1991р. переведено на посаду гірника підземним 3 розряду на підставі наказу №252к від 20.09.1991р. (запис №7);

- 30.04.1993р. переведено на посаду гірський майстер монтажно-демонтажної ділянки на підставі наказу №117К від 05.05.1993р. (запис №8);

- 28.10.1998 року переведено на посаду гірника очисного забою 5 розряду на підставі наказу №358к від 27.10.1998 р. (запис №9);

- 28.04.2000р. звільнено за згодою сторін на підставі наказу №125к від 04.05.2000р.(запис №10).

Стаж роботи на вказаних роботах становить 11р. 1м. 22дн. Загального стажу у Позивача більше 25 років.

Окрім того позивачем надано документи на підтвердження наявності спеціального стажу роботи, а саме: довідку про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 29.04.2020 р. №19-27/1134 видана Министерством угля и энергетики ДНР ОП «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» (мовою оригіналу);

виписку з наказу Минуглепром Украины Производственное объединение «Торезантрацит» Шахта «Заря» (зазначено мовою оригіналу) від 26.01.1995р. №9 про затвердження Списку №1 виробничих робіт, професій та посад на підземних роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

архівну довідку ГПОУ «Снежнянський горный технику» від 09.04.2020 р. №179 щодо проходження навчання ОСОБА_2 в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989 р. на денному відділенні;

довідку про підземну вихідність від 29.04.2020 р. №01-19-27/1138 року, видана Министерством угля и энергетики ДНР ОП «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» (зазначено мовою оригіналу);

історична довідка про перейменування Шахти «Зоря», з якої вбачається, що на момент прийняття Позивача на роботу (04.01.1989р.) Шахтоуправління «Зоря» комбінату «Торезантрацит» перетворено в Шахту «Зоря» виробничого об`єднання «Торезантрацит», а на момент звільнення (28.04.2000р.) Шахта «Зоря» виробничого об`єднання «Торезантрацит» виключена зі складу виробничого об`єднання «Торезантрацит» та реорганізовано в Шахту «Зоря» виробничого об`єднання «Сніжнеантрацит».

Також, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було зараховано до стажу позивача період навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989р. відповідно, документом що піверджує навчання позивача є архівна довідка №179 від 09.04.2020 р. видана Державним професійним освітнім закладом «Сніжнянський гірничий технікум» Міністерства освіти та науки ДНР, яка також надавалась відповідачу.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 02.07.2020 р. №6235/03-16 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, у зв`язку з тим, що додані позивачем до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 документи (довідки), які уточнюють спеціальний стаж роботи, не можуть бути застосовані для визначення права на пенсію оскільки вони видані закладами, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р.(далі – Закон України №1058-IV).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами ст.8 Закону України №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. (далі - Закон України №1788-XII), зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Частиною 1 ст.7 Закону України №1788-ХІІ встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з приписами ч.3 ст.114 Закону України №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах (ч.5 ст.114 Закону України №1058-IV).

Статтею 62 Закон України №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в ст.48 Кодексу Законів про працю України, згідно зі змістом якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зі змісту зазначених правових приписів встановлено, що пільговий стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України №1058-IV має підтверджуватися записами в трудовій книжці. У випадку відсутності відповідних записів у трудовій книжці, пільговий стаж може бути підтверджений уточнюючими довідками.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно із відомостями копії трудової книжки Серії НОМЕР_1 (записи за №5 - №18) останній працював на Шахтоуправлінні «Зоря» комбінату «Торезантрацит», зокрема:

04.01.1989 р. прийнято учнем гірника очисного забою для проходження виробничої практики на підставі наказу №5к від 05.01.1989 р. (запис №1);

- 29.04.1989 р. звільнено по закінченню виробничої практики на підставі наказу №123к від 03.05.1989 р. (запис №2);

- 03.07.1989 р. прийнято гірником очисного забою 5 розряду на підставі наказу №183к від 03.07.1989 р. (запис №3);

- 11.09.1990 р. переведено на посаду гірником підземним 3 розряду на підставі наказу №29 від 13.09.1990 р. (запис №5);

- 01.08.1991 р. переведено на посаду гірника очисного забою 5 розряду на підставі наказу №209к від 05.08.1991 р. (запис №6);

- 13.09.1991 р. переведено на посаду гірника підземним 3 розряду на підставі наказу №252к від 20.09.1991 р. (запис №7);

- 30.04.1993 р. переведено на посаду гірський майстер монтажно-демонтажної ділянки на підставі наказу №117К від 05.05.1993 р. (запис №8);

- 28.10.1998 року переведено на посаду гірника очисного забою 5 розряду на підставі наказу №358к від 27.10.1998 р. (запис №9);

- 28.04.2000 р. звільнено за згодою сторін на підставі наказу №125к від 04.05.2000 р.(запис №10).

Записи в трудовій книжці не оспорюються відповідачем.

Водночас, стаж у період роботи позивача у Шахтоуправлінні «Зоря» виробничого об`єднання «Торезантрацит», яке надалі перейменовано в Шахтоуправління «Зоря» виробничого об`єднання «Сніжнеантрацит», не враховано відповідачем як пільговий за Списком №1, оскільки на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження з 01.12.2014р., а пільгову довідку від 29.04.2020р. №19-27/1134 видану Министерством угля и энергетики ДНР ОП «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит» (мовою оригіналу), виписку з наказу Минуглепром Украины Производственное объединение «Торезантрацит» Шахта «Заря» (мовою оригіналу) від 26.01.1995 р. №9 про затвердження Списку №1 виробничих робіт, професій та посад на підземних роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, довідку про підземну вихідність від 29.04.2020 р. №01-19-27/1138 року, видану Министерством угля и энергетики ДНР ОП «Шахта «Заря» ГП «Торезантрацит», та архівну довідку ГПОУ «Снежнянський горный технику» (мовою оригіналу) від 09.04.2020р. №179 щодо проходження навчання ОСОБА_2 в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989р. на денному відділенні, які розташовані на непідконтрольній території України та можливість її перевірки відсутня.

Так, судом встановлено, що при зверненні позивача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вищевказані уточнюючі довідки не враховано пенсійним органом, оскільки останні видані організаціями, які знаходиться на непідконтрольній території України.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

З практики Європейського суду з прав людини слідує, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

До вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречинни» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.10.2018 у справі №235/2357/17.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано ОСОБА_1 періоди роботи з 04.01.1989р. по 29.04.1989р. та з 03.07.1989р. по 28.04.2000р. на Шахтоуправлінні «Зоря» виробничого об`єднання Сніжнеантрацит, та період навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989р.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 23.07.2020р, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення та перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, в межах загального строку позовної давності.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 викладену в листі від 02.07.2020 р. №6235/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.01.1989р. по 29.04.1989р. та з 03.07.1989р. по 28.04.2000р. на Шахті «Зоря» виробничого об`єднання Сніжнеантрацит, та період навчання в Сніжнянському гірничому технікумі з 01.09.1985р. по 01.07.1989р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 420грн. 40коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова