Ухвала суду № 99501073, 07.09.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/1591/21

Провадження №1-м/409/2/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.

за участю секретаря судових засідань: Михайлюк Т.С.

за участю прокурора: Зінченка Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине Луганської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, Артемівського району, Україна, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 18 січня 2016 року Тарасовським районним судом Ростовської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 105 КК РФ до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, -

В с т а н о в и в :

16 липня 2021 року Міністерство юстиції України звернулось до Білокуракинського районного суду Луганської області з клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_1 засуджено вироком Тарасовського районного суду Ростовської області від 18.01.2016 року за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 105 КК РФ (вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині) до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

20 квітня 2021 року наказом Міністерства Юстиції України № 1440/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8, 12 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 року № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 року за № 956/33927 та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 11.11.2020 року за № 06-128180/20.

У зв`язку з чим заявник просить визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним за вироком Тарасовського районного суду Ростовської області від 18.01.2016 року, а також визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим за цим вироком в Україні.

В судове засіданні представник Міністерства юстиції України не з`явився, в клопотанні просив розглянути справу без його участі, відповідно до ст. 610 КПК України його участь не є обов`язковою. Тому судом визнано можливим розглядати клопотання у відсутності представника Міністерства юстиції України.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові матеріали, додані до клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 9 Конвенції про передачу засуджених (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.1995 р., компетентні органи держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положенням статті 10; або: в) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин згідно положення статті 11.

Відповідно до ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється з участю прокурора.

Судом встановлено, що 18 січня 2016 року громадянин України ОСОБА_1 був засуджений Тарасовським районним судом Ростовської області за вчинення злочину, передбаченого:

- ч. 1 ст. 105 КК РФ вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині - до 10 років позбавлення волі.

Судовою колегією по кримінальним справам Ростовського обласного суду від 12.04.2016 року вирок Тарасовського районного суду Ростовської області від 18.01.2016 року залишено без змін.(а.с.27-29)

Вирок набрав законної сили 12 квітня 2016 року (а.с.20-26).

Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджений ОСОБА_1 написав заяву, яка додана до клопотання, в якій попросив розглянути питання про передачу його для подальшого відбування покарання в Україну (а.с.36).

20 квітня 2021 року наказом Міністерства Юстиції України № 1440/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8, 12 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 року № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 року за № 956/33927 та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 11.11.2020 року за № 06-128180/20.

Як вбачається з довідки ФКУ ЛІУ -20 ГУФСІН Росії по Ростовській області, початок строку відбування покарання щодо ОСОБА_1 - 11.09.2015 року, кінець строку відбування покарання 10.09.2025 року; станом на 02.10.2020 року засуджений відбув 5 років21 день, а не відбутий строк на вказану дату складає 4 роки11 місяців 8 днів (а.с.38).

В матеріалах подання також наявні медична довідка про стан здоров`я щодо ОСОБА_1 згідно якої він термінових заходів медичного характеру не потребує, стан його задовільний, етапом може слідувати окремо від інших засуджених, а також характеристика на ОСОБА_1 , відповідно до якої засуджений під час утримання у ВК допускав 13 порушень режиму утримання, які не зняті та непогашені. Має 23 стягнення, які не зняті та непогашені. Інвалід 2 групи. За характером спокійний, конфліктних ситуацій не було. У спілкування як зі співробітниками установи намагається бути ввічливим. Заохочень не має. За час відбування покарання проявив себе з негативного боку (а.с.34-35, 39-40).

Також в матеріалах справи є копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30.07.2005 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою підтверджується його громадянство України (а.с.32-33).

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи згідно зі ст. 6 Конвенції про передачу засуджених від 21.03.1983 р. та ст. 610 ч. 2 КПК України.

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених 1983 року, до якої приєдналася Україна 22.09.1995 року та діє на території України з 01.01.1996 року та Російської Федерації з 07.04.2005 року.

Крім того, згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про передачу засуджених 1983 року у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_1 , перебуваючи на території Російської Федерації, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 105 КК Російської Федерації, а саме: вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно діючого законодавства України вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, яке кваліфіковано за ч. 1 ст. 105 КК Російської Федерації, може кваліфікуватися за ч. 1 ст. 115 КК України, санкція за якою передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Вказаний злочин, згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11 Конвенції, яка передбачає у разі зміни вироку застосувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким він засуджений, набрав чинності, строк покарання, який має відбувати засуджений, більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Конвенції, при застосуванні процедури зміни вироку, суд змінює кваліфікацію дій засудженого відповідно до Кримінального Кодексу України та визначає покарання.

Згідно з ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у вигляді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків:

- якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

- якщо строк покарання призначений вироком суду іноземної держави, є меншим ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Таким чином, за своїм характером покарання не повинно посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину.

Дії передбачені ч. 1 ст. 105 КК РФ відповідають діям, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України.

Визначаючи строк позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 4 ст. 610 КПК України, суд приймає до уваги, що на час вчинення злочину ОСОБА_1 санкцією ч. 1 ст.115 КК України передбачений строк покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років.

У період який зараховано ОСОБА_1 вироком Тарасовського районного суду Ростовської області від 18 січня 2016 року тримання під вартою з 24.12.2015 року по 17.01.2016 рік, діяли положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 21 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», що набрав чинності 24 грудня 2015 року, а саме: зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Дана норма була скасована Законом № 2046-VIII, що набрав чинності 21 червня 2017 року.

Статтею 5 КК України визначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином

поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4 ст. 5 КК України), тому період затримання та тримання засудженого під вартою з 24 грудня 2015 року по 17 січня 2016 року, слід на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а період попереднього ув`язнення з 11.09.2015 року по 23.12.2015 рік включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

З урахуванням наведеного, суд вважає клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тарасовського районного суду Ростовської області від 18 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 12 березня 1983 року), ст.ст. 369-372, 602, 606-610 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Тарасовського районного суду Ростовської області від 18 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, Артемівського району, Україна, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , якого визнано винним у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 105 КК РФ до 10 років позбавлення волі.

Визначити положення Кримінального кодексу України, яким передбачено відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Тарасовського районного суду Ростовської області від 18 січня 2016 року, а саме: ч. 1 ст. 105 КК Російської Федерації, відповідає ч. 1 ст. 115 КК України.

За вироком Тарасовського районного суду Ростовської області від 18 січня 2016 року вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання за вироком Тарасовського районного суду Ростовської області від 18 січня 2016 року ОСОБА_1 обраховувати з 18.01.2016 року, зарахувати в строк покарання строк його тримання під вартою з 11.09.2015 року по 17.01.2016 року включно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення з 24.12.2015 року по 17.01.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 21.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», що набрав чинності 24.12.2015 року.

Період попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 11.09.2015 року по 23.12.2015 рік включно обчислювати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід залишити тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області протягом семи днів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г.Третяк