Ухвала суду № 99498445, 26.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 308/7178/20

Провадження № 1-кп/761/1648/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Антонюк М.С.,

суддів Голуб О.А., Трубнікова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000197 від 11 липня 2019 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на час вчинення інкримінованих злочинів обіймав посаду оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України,

за участю:

секретаря - Тарасенка В.В.,

прокурора - Мельничука В.А.,

захисників - Гончар А.С., Ільченка Д.О., Титаренка С.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України, та ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28 серпня 2021 року включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, у зв`язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмові клопотання та просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.

Захисник Ільченко Д.О. у судовому засіданні оголосив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на заставу. Вказав, що ОСОБА_1 звернувся до Європейського суду з прав людини щодо його тривалого утримання під вартою. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 заперечував, обумовлюючи тим, що воно є необґрунтованим.

Захисник Титаренко С.М. заперечував щодо клопотання прокурора. Звертав увагу, що ОСОБА_1 має захворювання коліна, та має проходити курс реабілітації, що є неможливим в умовах утримання в ДУ Київський слідчий ізолятор». Додав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають позитивну репутацію в соціумі, при цьому утримуються під вартою вже тривалий час.

Захисник Гончар А.С. заперечувала щодо клопотання прокурора, обумовлюючи тим, що не можна керуватися виключно тяжкістю злочину в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисників. Вважав клопотання прокурора необґрунтованим. Зазначив, що він позитивно характеризується, має міцні сімейні зв`язки, відсутні будь-які дані про його зв`язки з криміналітетом, про що стверджує прокурор. Стверджував, що його затримали, щоб примусити дати показання проти певних людей та обмовити їх. Просив змінити запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з утриманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо продовження строку дії запобіжного заходу. Вказав, що він позитивно характеризується, при цьому вважав, що матеріали кримінального провадження є сфабрикованими. Просив змінити запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з утриманням під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які утворюють сукупність нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, зокрема посягання на життя працівника правоохоронного органу, вчинене, згідно пред`явленого обвинувачення, із застосуванням вогнепальної зброї, за попередньою змовою групою осіб, міри покарання у виді довічного позбавлення волі, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому колегією суддів у контексті наявності ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується в іншому кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 345 КК України, а саме у погрозі вбивством слідчому ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, що на думку суду свідчить про високу ймовірність наявності вказаного ризику для обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, розглядаючи питання про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, необхідно врахувати, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 обвинувачується у викраденні, умисному знищенні та пошкодженні особливо важливих офіційних документів, які знаходились у матеріалах кримінального провадження №12019070000000197.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на які послався прокурор у клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час судового засідання, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, висунення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі застосування до кожного більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, суд розглянувши питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище доводів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до кожного обвинуваченого менш суворішого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 , перебування його у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, його активна громадська діяльність, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 для запобігання ризикам, наведеним вище.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме обіймання посади оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на час вчинення інкримінованих злочинів, його молодий вік, а також наявність постійного місця проживання не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 для запобігання ризикам, наведеним вище.

Відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Суд при вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом, враховує фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого кожному з обвиунвачених, спрямованого на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного, від суду з урахуванням в тому числі даних про особу кожного обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні для обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів також враховуються вік та стан здоров`я кожного з обвинувачених, відомості щодо соціальних та сімейних зв`язків.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого слід встановити до 24 жовтня 2021 року включно.

Враховуючи викладене вище, суд розглянувши клопотання захисника Ільченка Д.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

При цьому колегія суддів зауважує, що доводи сторони захисту про те, що обвинувачення у кримінальному провадженні є необґрунтованим, та не підтверджується належними і допустимими доказами, на даній стадії є передчасними.

Так, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кожного, та продовженні строку дії цього запобіжного заходу, судом враховувалось, що перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування та у клопотанні прокурора про долучення матеріалів, свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 жовтня 2021 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 24 жовтня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Ільченка Д.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на заставу - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими, їх захисниками.

Повний текст ухвали оголосити 30 серпня 2021 року о 10 год. 00 хв.

Судді: