
Справа № 756/12625/21
Номер провадження № 1-кс/756/2128/21
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Пономаренка А. А., за участю секретаря судового засідання Рекеди С. С., прокурора Камбулова М. М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Медіна В. Г., розглянувши у відкритому судовому в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001870, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Димер, Вишгородського району Київської області, який має професійно-технічну освіту, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
21.08.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві Мужиченка Р. В., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001870, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Камбуловим М. Д.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 20.08.2021, у невстановлений час, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення телефонного кабелю, поєднане із проникненням до технічного приміщення АТ «УКРТЕЛЕКОМ». Так, 20.08.2021, близько 04:00 год., ОСОБА_2 перебував поблизу будинку № 15-б, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, з корисливих цілей, спустився до приміщення технічного колодязя з телефонними комунікаціями, де таємно викрав майно, яке належить АТ «УКРТЕЛЕКОМ», а саме телефонний кабель довжиною 16,12 м., вартістю 3279 грн 78 коп.
Після чого, ОСОБА_2 піднявся із технічного колодязя з телефонними комунікаціями, та переконавшись, що за ним не ведеться спостереження, направився в сторону до річки Дніпро у місті Києві з метою обпалювання ізоляційної поверхні кабеля, однак умисел до кінця не довів оскільки був затриманий працівниками охоронної фірми ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ».
Унаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому АТ «УКРТЕЛЕКОМ», могло бути заподіяно матеріальну шкоду на суму 3279 грн 78 коп.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_2 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор Камбулов М. Д підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.
В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду є те, що останній усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того, суду відомо, що 08.05.2019 Подільським районним судом міста Києва винесено ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_2 у зв`язку із неявкою останнього в судове засідання, після чого згідно ухвали Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2019 ОСОБА_2 оголошено в розшук. Також, 20.08.2021 під час проведення слідчих та процесуальних дій, з метою уникнення покарання, ОСОБА_2 приховав свою особу представившись чужими даними.
Ризиком того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваному відомо місце проживання вказаних осіб. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що відносно підозрюваного 21.01.2019 до Оболонського районного суду міста Києва направлено обвинувальний акт за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та на даний час останній не має встановлених легальних, постійних джерел доходу, належних засобів для існування.
Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання чи обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Бо в нього на утриманні перебуває цивільна дружина та її дитина. При цьому цивільна дружина не працює. Він має мінливі заробітки на різних будівництвах. А отже просить надати йому можливість працювати.
Захисник Медін В. Г. у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт. На думку захисника, підозра за ч. 3 ст. 185 КК України не є обґрунтованою, оскільки проникнення до технічного колодязя з телефонними комунікаціями не охоплюється поняттям - проникнення до сховища чи іншого приміщення. Тож, наразі, дії ОСОБА_2 можна лише кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, на його думку, не можна брати до уваги те, що підозрюваний оголошений в розшук в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді іншого суду. Оскільки розшук триває з 2019 року, а підозрюваний взагалі фактично ніким з 2019 року не розшукується, і судом з 2019 року не викликався. Отже, на думку захисника, недоведеними з цих підстав є і вказані в клопотанні ризики.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001870, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
20.08.2021 у рамках кримінального провадження №12021100050001870 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 20.08.2021, з якого видно, що 20.08.2021 о 04:36 год. невстановлена особа здійснила крадіжку кабеля з колодязя, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 15-б ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.08.2021 з якого видно, що остання брала участь під час проведення слідчої дії в якості понятої, де невідома їй раніше особа представилась як ОСОБА_4 та повідомив, що намагався викрасти з каналізаційного люку кабель;
- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 20.08.2021 з якого видно, що останній брав участь під час проведення слідчої дії в якості понятого, де невідома йому раніше особа представилась як ОСОБА_4 та повідомив, що намагався викрасти з каналізаційного люку кабель;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 20.08.2021, з якого видно, що в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_4 ;
- протокол особистого обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України з якого видно, що під час проведення обшуку ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено канцелярський ніж, викрутку, ліхтарик, шток від насоса та кабель ТПП 100х2х0,4;
- протокол огляду предмета від 20.08.2021, з якого видно, що було оглянуто канцелярський ніж, викрутку, ліхтарик, шток від насоса, комунікаційний кабель марки ТПП 100х2х0,4, довжиною близько 16 м, які знаходяться в спеціальному пакеті № USD4002804;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.08.2021з якого видно, що 20.08.2021 спрацювала охоронна сигналізація та після прибуття до будинку № 15-б, розташованого у м. Києві по проспекту Героїв Сталінграда, було виявлено відкручений люк телефонного колодязя та викрадений телефонний кабель ТПП 100х2х0,4;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20.08.2021 з якого видно, що 20.08.2021 прийнявши тривогу від пульту центрального спостереження разом з ОСОБА_9 відправився за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 15-б, де помітили невідому особу, яка витягувала та змотувала кабель, після чого її було затримано;
- протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 20.08.2021 з якого видно, що останній впізнав ОСОБА_4 на фотознімку № 3, за формою вух, лоба та овалом обличчя;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 20.08.2021 з якого видно, що 20.08.2021 прийнявши тривогу від пульту центрального спостереження разом з ОСОБА_8 відправився за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 15-б , де помітили невідому особу, яка витягувала та змотувала кабель, після чого її було затримано;
- протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 від 20.08.2021 з якого видно, що останній впізнав ОСОБА_4 на фотознімку № 1, за розрізом очей, формою носа та овалом обличчя.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, зокрема відомості, що містяться в протоколах допиту свідків, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_2 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_2 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна поєднаного із проникненням до приміщення, який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.
Надаючи оцінку зауваженням захисника щодо кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України, слід зазначити, що Кримінальний кодекс України не містить законодавчої дефініції поняття «інше приміщення», однак його тлумачення дається в усталеній судовій практиці та в доктрині кримінального права. Такий підхід свого часу був відображений у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року.
Зокрема, як було зазначено в цій постанові, під житлом потрібно розуміти приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла прирівнюються також ті його частини, в яких може зберігатися майно (балкон, веранда, комора тощо), за винятком господарських приміщень, не пов`язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).
Поняття «інше приміщення» включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).
Під сховищем у постанові пропонувалося розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.
Схожі визначення вказаним поняттям неодноразово надавалися також Касаційним кримінальним суд у складі Верховного Суду. Зокрема, аналогічне визначення поняття «інше приміщення» міститься в постанові Верховного Суду від 13 червня 2019 р. у справі № 428/1457/18 (у цій справі за ч. 3 ст. 185 КК України було кваліфіковано крадіжку з машинного приміщення котушки гальмівного пристрою ліфта) та інших.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к) визначено, що під поняттям «сховище» розуміється певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охорони, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.
Отже, конструкція ч. 3 ст. 185 КК України побудована таким чином, що кваліфікуюча ознака визначається від найбільш вузького поняття «житло» до більш широкого «інше приміщення» і далі до «сховища». Така конструкція дозволила законодавцю охопити широкий перелік об`єктів, крадіжка з проникненням до яких утворює кваліфікований склад злочину.
Разом із тим, ці поняття в деяких випадках можуть співпадати за обсягом. Так, поняття «житло» та «інше приміщення» охоплюються родовим поняттям «приміщення», а поняття «житло» та «інше приміщення» можуть частково співпадати за обсягом із поняттям «сховище». Так, іноді житло або приміщення можуть водночас мати певні ознаки сховища (оскільки в них може постійно чи тимчасово зберігатися певне майно), водночас сховище не обов`язково має бути розташованим в приміщенні.
Тому в цілях кваліфікації злочину за ч. 3 ст. 185 КК України встановлення факту крадіжки, поєднаної з проникненням до житла або іншого приміщення, не потребує подальшого встановлення і доказування ознак сховища.
Виходячи зі змісту положень ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» ,кабельна каналізація електрозв`язку - є спорудою, яка, в свою чергу, містить ознаки «іншого приміщення», оскільки призначена для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій.
При цьому колодязем кабельної каналізації електрозв`язку (далі - колодязем ККЗ) є підземна камерна споруда для прокладки, монтажу кабелів зв`язку, яка забезпечує доступ до цих каналів і кабелів для їх обслуговування, та зверху має закриватися люком, бетонною кришкою або іншим предметом, що перешкоджають вільному доступу до нього (див., наприклад, постанову колегії суддів Першої судової палати від 10.09.2019 у справі № 642/4784/16-к).
Таке визначення узгоджується із поняттям «кабельний колодязь», що міститься в Правилах улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 476 від 21.07.2017 «Підземна або частково заглиблена непрохідна кабельна споруда закритого типу, призначена для розміщення кабельних муфт або для протягування кабелів у кабельні блоки, використовувати яку можна лише за повністю знятого перекриття. Камера, яка має габарит між підлогою і перекриттям, не менше ніж 1,8 м, а також люк для входу до камери, називається «кабельний колодязь».
Тож, співставлення наведених визначень понять «інше приміщення» (в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України) та «колодязь ККЗ» дає підстави дійти висновку, що крадіжка, поєднана з проникненням до колодязя ККЗ, має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжка, поєднана з проникненням до «іншого приміщення». Це виключає необхідність встановлення того, чи має колодязь ККЗ ті чи інші ознаки «сховища».
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На думку суду, наразі, наведені в клопотанні відомості та додані до нього матеріали, є достатніми аби стверджувати, що щодо підозрюваного перебуває на розгляді іншого суду обвинувальний акт за учинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 К України, як і перебування підозрюваного в розшуку. А наведені захисником пояснення не спростовують їх, що доводить до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України можливість застосування виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги особистість ОСОБА_2 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_2 може переховуватися, вчинити інший злочин. Між тим, на думку суду, такий ризик як незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не є доведеним, будь-якими належними доказами чи інформацією, ураховуючи те, що потерпілим є юридична особа, а більшість свідків - працівники поліції.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а також те, що ОСОБА_2 не працює.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_2 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001870, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у частині застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.
За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 грн, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків.
Наведене свідчить, що клопотання слідчого в частині визначення альтернативного запобіжного заходу в вигляді застави, слід задовольнити частково.
При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_2 було відповідно до вимог статей 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав підозрюваного. Судом також перевірено, що підозрюваного затримано в порядку статей 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді, які би потребували реагування слідчого судді.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 208, 369-372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001870, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з моменту затримання - 20.08.2021.
Установити ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора або суд у залежності від стадії кримінального провадження.
З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 зобов`язання з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також обов`язки строком на 60 днів з моменту звільнення:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого або суду відповідно до стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, відповідно до стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 18 жовтня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя А. А. Пономаренко
Судове рішення № 99497727, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 25.08.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/12625/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: