Ухвала суду № 99497670, 09.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13273/20

Провадження №: 2/755/6739/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні майном шляхом виселення та вселення.

30 серпня та 07 вересня 2021 року до суду відповідачем подано заяви про відвід судді Арапіної Н.Є. Підставами для відводу зазначено, що 22 липня 2021 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. цивільну справу № 755/13273/20 (провадження № 2/755/6058/2021) за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні майном шляхом виселення та вселення, передано до Київського апеляційного суду для визначення підсудності. Однак, згідно ухвали Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року відмовлено у визначенні територіальної підсудності, оскільки матеріали справи не містять розпорядження голови Дніпровського районного суду м. Києва про передачу справи до апеляційного суду для визначення підсудності. Крім того, матеріали справи не свідчать про те, що ОСОБА_4 була залучена до участі у справі. З матеріалів справи також вбачається, що після повторного автоматичного розподілу справи суддею Арапіною Н.Є. не було постановлено ухвали про прийняття справи до свого провадження, не було розглянуто клопотання відповідача про залучення ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, а постановлено одразу ухвалу про направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції для визначення територіальної підсудності. Ухвалу про прийняття справи до свого провадження було прийнято лише 18 серпня 2021 року вже після того, як апеляційний суд відмовив у визначенні територіальної підсудності даної справи. Крім того, 18 серпня 2021 року суддею Арапіною Н.Є. постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районного в місті Києві державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Також в неупередженості та не об`єктивності судді Арапіної Н.Є. свідчить те, що 22 листопада 2019 року суддею ухвалено рішення по цивільній справі № 466/2224/19 про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, що є предметом спору і в даній справі.

Оцінивши наведені заявником підстави для відводу судді, суддя дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Перевіривши наведені заявником підстави для відводу головуючого судді у справі, суддя приходить до висновку, що прийняття суддею відповідних процесуальних документів та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду цивільної справи, не є підставою для відводу судді та оціночно визначатись як сумніви у її об`єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів.

За положенням ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може з заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Враховуючи, що зупинення провадження у справі, у випадку надходження заяви про відвід, є правом суду, вирішуючи дане питання, суд приходить до висновку про доцільність зупинення провадження у справі до вирішення по суті заяви про відвід судді в порядку ч.1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 40, 252, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Визнати заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід головуючого судді необґрунтованим.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні майном шляхом виселення та вселення зупинити.

Передати заяву про відвід головуючого у справі для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя Н.Є.Арапіна