
cправа № 752/514/20
провадження №: 2/752/1738/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення коштів та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані кошти у розмірі 10650,00 грн, а також суму моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між сторонами було укладено кредитний договір № 630461282. На виконання вказаного договору позивачу було видано кредитну картку, при цьому пін-код та іншу особову інформацію ОСОБА_1 нікому не передавала, операцій по придбанню через інтернет не здійснювала. Проте, 30.01.2019 та 31.01.2019 з даної кредитної картки було без відома позивача, банком перераховано грошові кошти на один і той же невідомий рахунок в загальному розмірі 10650,00 грн. 04.02.2019 позивач звернулась до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. В результаті отримала відповідь, що ситуація, викладена в заяві ОСОБА_1 носить цивільно-правовий характер. 05.02.2019 позивачем було направлено звернення Голові правління АТ «Альфа-Банк» № 14299 про вищевказану ситуацію. Позивач вважає, що списання коштів з її рахунку було вчинено відповідачем неправомірно. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди мотивована тим, що відповідачем затягується виплата безпідставно списаних коштів, що призвела до душевних хвилювань та вимагає додаткових зусиль і часу, вплинуло на особисті стосунки та фізичне здоров`я.
Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.01.2020 було відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено до судового розгляду по суті.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» 15.08.2016 було укладено кредитний договір № 630461282.
30.01.2019 та 31.01.2019 з даної кредитної картки було без відома позивача, банком перераховано грошові кошти на один і той же невідомий рахунок в загальному розмірі 10650,00 грн.
04.02.2019 позивач звернулась до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення злочину (талон-повідомлення від 04.02.2019 № 010202).
В результаті отримала відповідь, що ситуація, викладена в заяві ОСОБА_1 носить цивільно-правовий характер.
05.02.2019 позивач направила звернення Голові правління АТ «Альфа-Банк» № 14299 про вищевказану ситуацію. Згідно відповіді Начальника відділу претензійної роботи АТ «Альфа-Банк» від 13.02.2019 № 14723-23.1-б/б повідомлено позивача, що АТ «Альфа-Банк» здійснює всі нарахування відповідно до умов підписаного договору та згідно з тарифами АТ «Альфа-Банк».
Також позивачем було отримано відповідь від 19.04.2019 № 38320-23.1-б/б, в якій було зазначено, що транзакції проведені коректно, з використанням реквізитів карти, в тому числі вводився CVV-код карти. Відповідно до правил міжнародної платіжної системи відсутня можливість отримання відшкодування по таким операціям.
Так, відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не доведено, що позивач вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків.
Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Оскільки з рахунків позивача списання коштів було вчинено відповідачем неправомірно, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню, та підлягає поверненню сума 10560,00 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню по наступним підставам.
Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання банківських послуг.
Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Правила статті 1167 ЦК України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.
Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.
З наявних в матеріалах справи складових частин договору про надання банківських послуг (заяви позичальника) не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договірних зобов`язань. Відсутні також підстави для відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, не встановлено обставин, з якими закон пов`язує право позивача на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення коштів та моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 840,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) безпідставно списані кошти у розмірі 10650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 00 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур
Судове рішення № 99497171, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 07.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/514/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: