Рішення № 99496258, 30.08.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1471/20

провадження № 2/691/239/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Ільченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту № VPr-80007 від 24.10.2017 у сумі 98425 грн. 44 коп., судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 12795 грн. 00 коп., витрати, що пов`язані з явкою позивача до суду в сумі 5000 грн. 00 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши клопотання про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомленими вчасно та належним чином, про що свідчить оголошення про виклик у судове засідання, розміщене на сайті «Судова влада України» адресою http://court.gov.ua. Про причину своєї неявки, суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача, висловленої у письмовому клопотанні, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа, зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

24.10.2017 ПАТ «Кредобанк», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , склали анкету-заяву № VPr-80007 про надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 70400 грн. 00 коп. Дружина позичальника ОСОБА_2 письмово погодила отримання кредиту своїм чоловіком.

Цього ж дня, між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VPr-80007, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у сумі 70400 грн., на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, з строком повернення до 23.10.2022.

Відповідно до умов п. 2.4 кредитного договору, позичальник доручає банку здійснити переказ кредитних коштів на поточні потреби в сумі 15083 грн. 51 коп. на поточний рахунок позичальника та 55316 грн. 49 коп. на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Кредобанк».

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 39,99 % річних.

Згідно до п. 4.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за ставкою, визначеною в п. 4.1 договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі.

Позичальник, згідно п. 6.1 кредитного договору зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

Відповідно до абз. 3 п. 6.3. Кредитного договору, позичальник доручає, а банк за дорученням позичальника щомісячно в кінцеву дату погашення щомісячного платежу, передбачену Графіком платежів, здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку в сумі щомісячного платежу. Щомісячний платіж вважається утриманим банком після його договірного списання банком з поточного рахунка. Грошові кошти, які на кінцеву дату погашення щомісячного платежу, відповідно до Графіку платежів, знаходяться на поточному рахунку та перевищують суму щомісячного платежу, можуть бути сплачені позичальником, як часткова або повна дострокова сплата заборгованості за кредитним договором, в порядку, передбаченому п.6.7 кредитного договору.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення простроченої до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальником на підставі цього пункту кредитного договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером № 62534056 від 24.10.2017 на суму 15083 грн. 51 коп. та меморіальним ордером № 62533527 від 24.10.2017 на суму 55316 грн. 49 коп.

Однак відповідач, в порушення умов договору кредиту, належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, в результаті чого, станом на 01.12.2020, має заборгованість у розмірі 98425 грн. 44 коп., з яких 59650 грн. 77 коп. – заборгованість за кредитом, 34728 грн. 61 коп. – заборгованість за відсотками, 4046 грн. 06 коп. – пеня.

Разом з тим, АТ «Кредобанк» звертаючись до суду з указаним позовом, та посилаючись на те, що умови кредитного договору належним чином не виконуються, просить стягнути заборгованість солідарно, так як відповідачка ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 і кредит був отриманий останнім на побутові потреби та використаний в інтересах сім`ї, а тому подружжя несе солідарну відповідальність по погашенню вказаного кредиту.

Вирішуючи заявлену банком вимогу щодо солідарного стягнення заборгованості із подружжя, суд приходить до наступного.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ч. 2 ст. 65 СК України). За таких обставин, за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц та підтверджений.

Крім того, належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено ст. 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї,суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 року у справі № 205/5882/18.

Суд вважає, що оскільки відповідачі на час укладення договору кредиту перебували в зареєстрованому шлюбі, договір укладений за їхньої спільної згоди в інтересах сім`ї та має високу вартість, подружжя повинно нести солідарну відповідальність за невиконання зобов`язань за кредитним договором

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачі в судове засідання не з`явилися та не подали відзив на позовну заяву, суд вважає, що вимога АТ «Кредобанк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп.

У частині стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в сумі 12795 грн. 00 коп. і витрат, що пов`язані з явкою позивача до суду в сумі 5000 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне відмовити, оскільки такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 – 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № VPr-80007 від 24.10.2017 у розмірі 98425 (дев`яносто вісім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. В. Подорога