Рішення № 99495604, 31.08.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/1194/21

Провадження №2/628/612/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/повне/

31 серпня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкової Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Куп`янську Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , треті особи: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулосядо Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом, у якому просить звільнити з – під арешту квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: реєстраційний номер обтяження: 7465087, підстава обтяження: договір іпотеки, ВКМ 579336-339, р. 3234, 26.06.2008, приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Литвинова І.В.; реєстраційний номер обтяження: 12213628, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, 27238625, 23.06.2011, ВДВС Куп`янського МРУЮ, ОСОБА_2 ..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.06.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк»)та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11365547000, за умовами якого, ОСОБА_1 було надано кредит (грошове кошти) в іноземній валюті у сумі 12170,00 доларів США з відсотковою ставкою 14% річних, в забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором був укладений договір іпотеки від 26.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В., зареєстровано в реєстрі за №3233, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

13.02.2012 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №2 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 13.02.2012 за реєстровий №649-650, згідно яких право вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11365547000 ОСОБА_1 не виконанні.

Позивачу з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором накладений арешт: 1) Реєстраційний номер обтяження: 7465087, Підстава обтяження договір іпотеки, ВКМ 579336-339, р. 3234, 26.06.2008, Приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Литвинова І.В., Об`єкт обтяження: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) Реєстраційний номер обтяження: 12213628, Підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження, 27238625, 23.06.2011 ВДВС Куп`янського МРУЮ, ОСОБА_2 , Об`єкт обтяження: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Саном на дату звернення з даною заявою, майно залишається під арештом.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься письмова заява про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримують в повному обсязі. Проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається. Отже, суд надавав можливість приймати участь у змагальному процесі, із реалізацію всіх прав учасника процесу, передбачених цивільним процесуальним законодавством.

Представник третьої особи: Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи без його участі, та при вирішенні справи покладається на розсуд суду, а також повідомлено, що згідно бази АСВП станом на 13.05.2021 відкритих виконавчих проваджень у відношенні відповідача не перебуває.

Представник третьої особи: Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, будь-яких заяв до суду не надходило.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що

26.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк»)та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11365547000, за умовами якого, ОСОБА_1 було надано кредит (грошове кошти) в іноземній валюті у сумі 12170,00 доларів США з відсотковою ставкою 14% річних, в забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором був укладений договір іпотеки від 26.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В., зареєстровано в реєстрі за №3233, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 9-14).

На підставі Договору факторингу №2 та Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідченого Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 13.02.2012 за реєстровий №649-650, укладеного 13.02.2012 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», право вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». (а.с. 15-29)

Зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11365547000 ОСОБА_1 не виконанні, та наявність боргу підтверджено довідкою – розрахунком залишку заборгованості боржника ОСОБА_1 (а.с. 89-91)

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 7, 8) на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором накладений арешт: 1) Реєстраційний номер обтяження: 7465087, Підстава обтяження договір іпотеки, ВКМ 579336-339, р. 3234, 26.06.2008, Приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Литвинова І.В., Об`єкт обтяження: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) Реєстраційний номер обтяження: 12213628, Підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження, 27238625, 23.06.2011 ВДВС Куп`янського МРУЮ, ОСОБА_2 , Об`єкт обтяження: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. З ст. З ЗУ «Про іпотеку»).

Суть порушеного права позивача полягає в тому, що Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Боржник належним чином не виконував взяте на себе зобов`язання, а саме, обов`язок сплачувати грошові кошти, відповідно до умов вищевказаного договору.

За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору - заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя. Положеннями статті 16 Закону України "Про заставу" передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 ЗУ «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на задоволення кредиторських вимог в позасудовому порядку за умови наявності окремого договору про задоволення вимог або застереження, що міститься в іпотечному договорі та прирівнюється до окремого договору. Проте наявний арешт на іпотечному майні фактично не дає можливості іпотекодержателю скористатись своїм правом на позасудове врегулювання, гарантованим законодавством.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що іпотекодержатель, у разі виникнення підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначених статті 33 Закону України «Про іпотеку» наділений правом на звернення до суду з позовом про зняття арешту з-майна.

Згідно бази АСВП, як повідомлено Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), станом на 13.05.2021 відкритих виконавчих проваджень у відношенні відповідача не перебуває.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Такий правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 у справі №923/1105/17 (ЄДРСРУ № 77586100), від 19 червня 2019 року у справі №825/1764/16 (ЄДРСРУ №82473109), від 17.10.2019 у справі №822/1426/16 (ЄДРСРУ № 84987811).

Згідно із пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Частиною 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна, у тому числі відповідно до ч.5 цієї норми у всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на нерухоме майно - предмет іпотеки, порушується право позивача, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 90, 258, 259, 280, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , треті особи: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» про звільнення майна з-під арешту – задовольнити.

Зняти арешт з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: реєстраційний номер обтяження: 7465087, підстава обтяження: договір іпотеки, ВКМ 579336-339, р. 3234, 26.06.2008, приватний нотаріус Куп`янського міського нотаріального округу Литвинова І.В.; реєстраційний номер обтяження: 12213628, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, 27238625, 23.06.2011, ВДВС Куп`янського МРУЮ, ОСОБА_2 ..

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 09.09.2021.

Суддя: В.В. Барабанова

М.П.