Рішення № 99493503, 06.09.2021, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/175/21 провадження № 2-о/403/11/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Остапенко Н.М.,

з участю:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Устинівська селищна рада Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документу особі),-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва про права на спадщину за законом на жилий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , виданого 18 червня 1993 року державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Таран Н.Г. (спадкова справа №45), яке було зареєстроване в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації 14 липня 1993 року та записано в реєстрову книгу за №5/1 на ОСОБА_1 , оскільки вказане в даному свідоцтві ім`я заявника - « ОСОБА_2 » не відповідає дійсному її імені « ОСОБА_2 », зазначеному в належному їй паспорті громадянина України. Встановлення даного факту необхідне заявнику з метою здійснення реєстрації права власності на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами відповідно до чинного законодавства України.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заявлену нею вимогу повністю, прохала суд її задоволити, зазначивши, що неправильність зазначення її імені в свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому після смерті чоловіка ОСОБА_3 , створює перешкоди для внесення відомостей про право власності на належний їй будинок з господарськими спорудами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судове засідання представник заінтересованої особи Устинівської селищної ради Кіровоградської області не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.35). Письмових пояснень щодо викладених в заяві ОСОБА_1 обставин до суду не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі (а.с.37).

Заслухавши пояснення заявника, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 30.05.1996 року Устинівським РВ УМВС України в Кіровоградській області заявнику був виданий паспорт громадянина України (серія НОМЕР_1 ), в якому її прізвище, ім`я та по батькові записані як « ОСОБА_1 », дата народження - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », місце народження - «с.Цибулеве Знамянського району Кіровоградської області», місце проживання « АДРЕСА_1 » (а.с.3-5).

28.01.2010 року заявнику була видана картка платника податків із реєстраційним номером НОМЕР_2 . Прізвище, ім`я та по батькові заявника як фізичної особи-платника податків зазначені в картці як « ОСОБА_1 » (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (серії НОМЕР_3 ), 07.03.1982 року між гр-нами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, після реєстрації якого прізвище дружини змінилось на « ОСОБА_5 » (запис виконаний російською мовою). У відповідних графах вказаного свідоцтва містяться виконані російською мовою записи: імені та по батькові гр-нки ОСОБА_6 , як « ОСОБА_7 », дати її народження - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », місця народження - «с.Цыбулево Знаменского района Кировоградской области» (а.с.24).

На підставі вказаного свідоцтва про укладення шлюбу в належну заявнику трудову книжку колгоспника №698, заповнену 25.08.1977 року, були внесені зміни в частині доповнення запису прізвища власника трудової книжки « ОСОБА_6 » прізвищем - « ОСОБА_5 » при незмінному зазначенні імені та по батькові власника трудової книжки, числа, місяця та року її народження - « ОСОБА_8 , 09.ХІІ.1956» (а.с.26).

Як вбачається з копій наданих заявником свідоцтв про народження двох її дітей: дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище, ім`я та по батькові заявника, як їх матері, зазначені відповідно як « ОСОБА_1 » (а.с.23).

Відповідно до записів у трудовій книжці (серія НОМЕР_4 ), заповненої 04.2000 року, прізвище, ім`я та по батькові власника трудової книжки вказані як « ОСОБА_1 », число, місяць та рік її народження - «9.ХІІ.1956» (а.с.25).

Згідно відомостей, зазначених у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 18.06.1993 року державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Таран Н.Т. на спадкове майно, яке складається із жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та яке було зареєстроване в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації 14.07.1993 року за реєстраційним №5/1, спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 гр-на ОСОБА_3 є його жінка « ОСОБА_1 » (а.с.6).

Як вбачається із відповіді заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 26.04.2021 року за вих.№К-1487-06.4, заявника ОСОБА_1 повідомлено про неможливість внесення виправлень до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.1993 року, з урахуванням положень п.6.13 розділу VІ Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 23.12.2010 року за №3253/5 (виправлення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію), та звільнення державного нотаріуса Таран Н.Т. наказом начальника Управління юстиції у Кіровоградській області №148 від 02.10.1996 року у зв`язку з досягненням нею пенсійного віку (а.с.8).

Виконуючи приписи ч.4 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої нею вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який набрав чинності для України 11.09.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

За змістом ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.561 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) (чинного на час виникнення відносин спадкування), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно положень п.6.13 розділу VI «Правил ведення нотаріального діловодства», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року за №3253/5 (в редакції, чинній на дату звернення заявника до суду) у разі допущення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (свідоцтва, виданого нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесення дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних документів. Виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги припинення нотаріальної діяльності державним нотаріусом Таран Н.Т., яка видала 18.06.1993 року свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті гр-на ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що звернення заявника ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація її прав, як спадкоємця, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмовими доказами (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту свідоцтва про право на спадщину за законом, про встановлення факту належності якого заявник звернулась до суду з відповідною заявою, та наданих заявником письмових доказів (зокрема, свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтв про народження дітей, трудової книжки, паспорта громадянина України), вбачається відмінність запису в свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 18.06.1993 року державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Таран Н.Т. на спадкове майно померлого ОСОБА_3 , імені заявника, як спадкоємця останнього, а саме: « ОСОБА_2 », від її дійсного імені - « ОСОБА_2 », зазначеного в раніше виданих у часі та належних їй документах (зокрема, свідоцтві про укладення шлюбу (07.03.1982 року), трудовій книжці ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), свідоцтвах про народження дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_7 та 05.12.1987 роки відповідно)), при одночасній відповідності інших відомостей, внесених до даного свідоцтва, тим даним, які містяться в належних заявнику документах, зокрема, щодо її прізвища та по батькові, внаслідок чого суд приходить до висновку про помилковість зазначення у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 18.06.1993 року, імені заявника саме як « ОСОБА_2 ».

Крім того, судом при розгляді справи приймається до уваги те, що норми ст.ст.15, 16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 наділена правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави її звернення до суду із заявою про встановлення факту належності їй, як спадкоємцю за законом, правовстановлюючого документа свідчать про наявність обмеження її права на розпорядження об`єктом нерухомого майна, успадкованого нею у встановленому законом порядку після смерті чоловіка ОСОБА_3 ..

Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність заявнику ОСОБА_1 зазначеного у свідоцтві про право на спадщину за законом житлового будинку з надвірними будівлями, судом під час розгляду справи встановлено не було, а тому суд встановивши обставини, якими обґрунтовується заява ОСОБА_1 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ,

приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18.06.1993 року державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Таран Н.Т. на спадкове майно, яке складається із жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації 14.07.1993 року за реєстраційним №5/1, що відповідає вимогам п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Разом з тим, заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в частині встановлення судом факту належності їй свідоцтва про право на спадщину за законом, із зазначенням в ньому найменування вулиці, по якій розташований жилий будинок з надвірними будівлями, як « ОСОБА_11 », оскільки судом відповідно до вимог п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України встановлюється саме факт належності особі правовстановлюючого документу без внесення будь-яких змін до змісту такого документу.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що заявником ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп., що підтверджено належним письмовим доказом по справі (а.с.1).

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно роз`яснень п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при постановленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила про розподіл судових витрат у цих справах не застосовуються.

З огляду на викладене, судові витрати у виді сплаченого заявником ОСОБА_1 судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Устинівська селищна рада Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документу особі), - задоволити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про права на спадщину за законом, виданого 18 червня 1993 року державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Таран Н.Т. на спадкове майно, яке складається із жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та яке було зареєстроване в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації 14 липня 1993 року за реєстраційним №5/1, в якому спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 зазначена « ОСОБА_1 ».

В задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Судові витрати у виді сплаченого заявником ОСОБА_1 судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до адміністративно-територіальної реформи - Устинівського) району Кіровоградської області, поштовий індекс 28610, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Устинівська селищна рада Кіровоградської області, місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 смт.Устинівка Кіровоградська область, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 09 вересня 2021 року.

Суддя С.Ю.Атаманова