Рішення № 99493273, 09.09.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3453/21

Номер провадження 2-а/404/63/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря- Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Сафонова Сергія Володимировича, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом по якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №4134244 від 28.04.2021 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.04.2021 року приблизно о 23.40 год. на автомобілі Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вулиці Вокзальна у м. Кропивницький в напрямку від ринку Босфор до старого автовокзалу, оминаючи вибоїни на дорозі.

Вказує, оскільки на дорозі відсутня розмітка, тому рухався по правій смузі проїзної частини, оминаючи вибоїни, і надалі мав намір здійснити поворот ліворуч в бік центру міста. Правил дорожнього руху не порушував.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки не відповідає обставинам справи та вимогам закону, в зв`язку з чим повинна бути скасована.

Крім того, в порушення ст.268 КУпАП розгляд справи в порядку ст.. 279 КУпАП не проводився, був позбавлений права заявляти клопотання і користуватися юридичною допомогою адвоката, постанова не відповідає вимогам закону.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.05.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання /а.с. 14-15/.

Згідно ухвали суду від 04.08.2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції /а.с. 40-41/.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, в подальшому після оголошеної перерви не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судовому засіданні вимоги не визнала, після оголошеної перерви не з`явилась, повідомлялась, направи

В судове засідання відповідач інспектор роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенант поліції Сафонов С. В. та співвідповідач Департамент патрульної поліції, його представник не з`явились, подали до суду відзиви на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, якими вимоги не визнали, у їх задоволенні просили відмовити.

Вказують, що при винесенні постанови позивачу були роз`яснені його права та обов`язки передбачені ст.. 268 КУпАП та ст.. 63 Конституції України. Вважають, що в оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушення чинних Правил дорожнього руху України, а постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимів, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 /а.с. 23-27, 28-31, 46-52/.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, в тому числі оглянувши відео-фіксацію на носії інформації DVD-R диск, суд вважає, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.04.2021 року 23:52:35, ОСОБА_1 в м. Кропивницькому по вул. Вокзальній, 68 керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі і при вільній правій та при цьому не мав наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушив вимоги п.п. 11.5 ПДР України, тим самим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

По факту вчинення правопорушення 28.04.2021 року інспектором роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції Сафонов С. В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4134244, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до п. 11.5 Правил дорожнього руху України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративніправопорушення, передбачені в тому числі і ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, суд зазначає наступне.

Так, у пункті 2.4 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Дане твердження спростовується п.1 p. III Інструкції №1395, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, частиною 4 статті 258 КУпАП. у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП та статтею 133 Конституції України, відповідно до якої систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

На підставі вище зазначеного, суд зазначає, що поліцейським, як посадовою особою Управління, було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову на місці вчинення правопорушення.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідач надає відеозапис з місця адміністративного правопорушення від 28.04.2021 року, що здійснювався з нагрудного відеореєстратора нк7.

Крім того, про наявність вказаного відеозапису відповідач зазначив і в пункті 7 оскаржуваної постанови.

Так, із наданого запису вбачається, що позивач в м. Кропивницькому по вул. Вокзальній, 68 керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги руху в одному напрямку, тривалий час рухався в крайній лівій смузі і при вільній правій та при цьому не мав наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот.

Отже, підтверджується наявність події та складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

При цьому суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права, вважає за необхідне зазначити, що Європейським судом з прав людини, у рішенні, яке ним було ухвалено 29.06.2007 р. у складі Великої палати у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», постановив, що будь-яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди, і ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Щодо посилання позивача на те, що інспектором порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності.

Так, процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі- Інструкція №1395).

Приписами п. 4 Інструкції №1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

З даного відеозапису вбачається, що інспектором дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що інспектор роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенант поліції Сафонов Сергій Володимирович, який діяв від імені органу Національної поліції, а не від свого імені, у справі під час прийняття постанови серії ЕАН №4134244 від 28.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6 ,8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Сафонова Сергія Володимировича, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, а постанову інспектора роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Сафонова Сергія Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4134244 від 28.04.2021 року відносно ОСОБА_1 -залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: інспектор роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенант поліції Сафонов Сергій Володимирович, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22б, м. Кропивницький;

співвідповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646;

третя особа: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22б, м. Кропивницький.

Повне судове рішення складено 09.09.2021 року.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В.Мохонько