Ухвала суду № 99492171, 09.09.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №342/414/17

Провадження № 1-кп/345/106/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090150000052 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 307 КК України,

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

прокурора Сорочихіна О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бульби В.М.

в с т а н о в и в:

На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як раніше встановлені ризики залишилися незмінними.

Захисник заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просить врахувати, що кримінальна справа тривалий час перебуває на розгляді. Подальше тримання його підзахисного під вартою є необґрунтованим, а тому просить звільнити його з-під варти в залі суду.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.07.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 21.07.2021 року по 09.09.2021 року включно.

Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків з метою подальшого спотворення їх показів задля виправдання своїх дій чи підтвердження власної версії події, продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується.

У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Вирішуючи дане питання, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо доказів про наявність ризиків, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений був фактично затриманий 10.03.2017 року і ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду від 11.03.2017 р. йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було неодноразово продовжено. Отже, обвинувачений безперервно знаходиться під вартою досить тривалий період часу.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд враховує засади верховенства права, закріпленої у ст. 8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Розглядаючи питання про продовження строків тримання під вартою суд повинен з`ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід. У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Так, у рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява №42310/04), суд зазначив, що зі спливом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля, встановленому п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з-під варти.

У справі «Гавули проти України» Європейський суд з прав людини висловив думку, що хоча спочатку взяття заявника під варту могло бути виправдано серйозністю висунутих проти нього обвинувачень, а також ймовірністю його втечі і перешкоджанні розслідуванню, «з плином певного часу суди зобов`язані були дати більш чіткі причини триваючого тримання під вартою», «в дійсності ...вони неодноразово покладалися на ті ж самі підстави, без надання конкретних деталей і без аналізу того, чи були зміни у ситуації заявника».

У зв`язку з викладеним, враховуючи норми національного та міжнародного права, беручи до уваги тривалий час перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою у цьому кримінальному провадженні без остаточного рішення, суд дійшов висновку про недоцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою, у зв`язку з чим відносно нього слід змінити запобіжний захід на інший, більш м`який.

Суд приймає до уваги існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання згаданих ризиків, буде застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на нього обов`язки, передбачені п. 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314-316, 331 КПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши його прибувати до суду за кожною вимогою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматися від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Визначити термін дії даних обов`язків 60 днів з дати винесення ухвали – 09.09.2021 року до 07.11.2021 року включно. Продовження даного строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Після закінчення строку, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з-під варти. В цій частині виконання ухвали доручити ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя