Рішення № 99491692, 08.09.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5040/20

Номер рядка звіту 38

номер провадження 2/279/172/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2021 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Давиденко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 22.08.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір б/н, відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 160 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 підписав заяву, відповідно до якої погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. Також відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням банку. Однак, порушив умови договору та станом на 12.08.2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 196 324,67 грн.. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати в розмірі 1921,00 гривень.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, вказавши, що позовні вимоги не визнає, оскільки неправомірно розраховано заборгованість, не надано належних доказів в обґрунтування позову. Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною кредитного договору, а отже сторони не обумовили сплату процентів за користування кредитом. Нарахування та списання процентів (коштів) із кредитного рахунку без його згоди не може вважатись обгрунтованим, внаслідок чого збільшилась його заборгованість.

В судовому засіданні, приймаючи участь дистаційно в режимі відеоконференції, відповідач ОСОБА_1 підтримав викладені ним заперечення у відзиві на позовну заяву та вказав, що він отримав від банку кошти в розмірі 1 млн. гривень, а віддав банку 851446 грн., при цьому вважає, що банку винен лише 56923 грн.. В задоволенні позову просив відмовити.

Позивачем надано відповідь на відзив із запереченнями щодо доводів відповідача.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 22.08.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір б/н, відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 160 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк".

Згідно проведеного позивачем розрахунку, станом на 12.08.2020 року відповідач має заборгованість в сумі 196324,67 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 160000 грн., відсотків - 36324,67 грн..

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Договором, на якому базуються правовідносини сторін є - заява-анкета відповідача про отримання кредитних коштів. У цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також в ній відсутні й домовленості сторін про сплату відповідачем процентів за користування кредитними коштами. Не містить заява і строку повернення кредиту (користування ним).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Надані позивачем Тарифи та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Разом з тим, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного суду, що висловлені в постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) за результами перегляду судових рішень у справі по аналогічному спору, про те, що підписана відповідачем анкета-заява не може вважатись договором, який підтверджує обов`язок відповідача сплатити позивачеві проценти за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, суд дійшов висновку про те, що оскільки укладений між сторонами спірний кредитний договір у виді заяви-анкети не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначена в ньому процентна ставка за користування кредитними коштами, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а тому позивач вправі вимагати лише виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої та не повернутої суми кредитних коштів.

З повідомленнями про незгоду з умовами договору, з приводу розірвання договору, відповідач не звертався, більше того, протягом спірного періоду активно користувся картою, що свідчить про прийняття ним діючих умов банківського обслуговування, тому заперечення відповідача в цій частині є необгрунтованими. Проведені відповідачем розрахунки не спростовують висновків суду, клопотань щодо призначення судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідачем не заявлено, тому підстав вважати наданий позивачем розрахунок заборгованості (тіла кредиту) неналежним, відсутні. Відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору належним чином не виконував, істотно їх порушує, до погашення заборгованості належних заходів не вживав, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

З урахуванням вище зазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.141,263-265 ЦПК України, ст.ст.549,1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором б/н від 22.08.2016 року станом на 12.08.2020 року в розмірі 160000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок та судові витрати в розмірі 2399,77 гривень.

У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони та учасники:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", адреса для листування: 49094, м.Дніпро, Набережна Перемоги 50, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення виготовлено 09.09.2021 року.

Суддя: Невмержицька О.А.