Ухвала суду № 99491393, 27.08.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3199/21

Провадження № 1-кс/216/1844/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Трофимова В.І., погоджене Першим заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Прихожановим В., про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, працює на посаді слюсаря в ТОВ «Версія Люкс», неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні № 12021041230000506 від 30 травня 2021 року,

сторони кримінального провадження:

прокурор Денисенко О.В.,

підозрюваний ОСОБА_1 ,

захисник Верхуша Я.О.,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2021 року до суду надійшло вказане клопотання слідчого СВ Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Трофимова В.І. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивоване таким.

Досудове розслідування неможливо закінчити до закінчення дії ухвали про тримання під вартою, а саме до 30 серпня 2021 року, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих і процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. При цьому ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені в ході досудового розслідування, що виправдовують застосований до підозрюваного запобіжний захід, не зменшилися й продовжують існувати, тому виникла необхідність у продовженні тримання останнього під вартою, оскільки запобігти таким ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

У судовому засіданні прокурор Денисенко О.В. клопотання підтримав і просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_1 і його захисник Верхуша Я.О., кожен окремо, проти задоволення клопотання заперечували та просили змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, враховуючи конкретні обставини справи та особу підозрюваного, зокрема, недоведеність заявлених ризиків, відсутність в останнього попередніх судимостей, наявність офіційної роботи й законного джерела доходу, а також постійного зареєстрованого місця проживання, де підозрюваний мешкає разом з батьками, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021041230000506 від 30 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

30 травня 2021 року о 02.30 год. ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за участю захисника Верхуші Я.О. було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

30 травня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 липня 2021 року.

Постановою виконуючого обов`язки керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Кривд.ка С.В. від 15 липня 2021 року строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, тобто до 30 серпня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 30 серпня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2021 року строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні було продовжено до чотирьох місяців, тобто до 30 вересня 2021 року.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ч. 3. ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частинами 1, 3-5 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому можуть бути застосовані лише за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує таке.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.

У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення. Не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. При цьому метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання.

Слідчим суддею встановлено, що 30 травня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення фактично визнав повністю, лише уточнивши обставини своєї поведінки після скоєного.

Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 30.05.2021 року, в ході якого було оглянуто приміщення садового будинку, розташованого на ділянці АДРЕСА_2 , під час якого в приміщенні кімнати на підлозі було виявлено труп ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті та тілесним ушкодженням у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини;

- речовими доказами, вилученими під час огляду місця події;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який показав, що 30.05.2021 року він перебував у садовому будинку АДРЕСА_2 та був оцевидцем скоєного ОСОБА_1 вбивства ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 , яка пояснила, що її донька ОСОБА_2 зустрічалась зі ОСОБА_1 , який її постійно ревнував та погрожував;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 30.05.2021 року, в ході якого було виявлено та вилучено речові докази – одяг, в яких останній знаходився в момент вчинення умисного вбивства потерпілої ОСОБА_2 ;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 1357 від 31.05.2021 року, згідно з яким причина смерті ОСОБА_2 - є гостра крововтрата, травма інших уточнених органів грудної порожнини, колото-різане поранення груді;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який показав як саме спричинив ножове поранення потерпілій ОСОБА_2 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 , який показав як саме підозрюваний ОСОБА_1 спричинив ножове поранення потерпілій ОСОБА_2 ;

- висновками судово-медичних експертиз трупу ОСОБА_2 від 16.07.2021 року № 1357; від 27.07.2021 року № 1357/1; від 27.07.2021 року № 1357/2;

-висновком судово-імунологічної експертизи від 01.07.2021 року № 72;

- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 05.08.2021 року № 636.

Разом з тим наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення вже була предметом перевірки й установлена слідчими суддями при ухваленні рішень про застосування запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою.

З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги таке.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, а санкція зазначеної норми кримінального закону передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно працює, неодружений, неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше не судимий, належного йому рухомого та нерухомого майна не має, на обліках у лікаря-нарколога й лікаря-психіатра не перебуває, тяжкими або хронічними захворюваннями не страждає, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкає разом з батьками.

Таким чином, обставини, які б перешкоджали утриманню підозрюваного під вартою, зокрема, похилий вік, наявність інвалідності, тяжкого або хронічного захворювання, відсутні.

Разом з тим ухвалами слідчих суддів про обрання підозрюваному запобіжного заходу та продовження строку тримання його під вартою, зважаючи на тяжкість злочину та особу підозрюваного, встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим визнано необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу й недостатність більш м`яких запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, для запобігання наявних ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Слідчий суддя зважає, що підстави, за яких до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою й продовжено строк його тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались, на даний час не змінились, а заявлені щодо останнього ризики є вагомими, не зменшились і продовжують існувати.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, наведені вище дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров`я, сімейний і майновий стан, соціальні зв`язки, спосіб життя взагалі, слідчий суддя вважає, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й наведені в клопотанні ризики об`єктивно існують і жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе їм запобігти.

Отже, на теперішній час достатніх даних про наявність підстав для скасування застосованого до підозрюваного запобіжного заходу або його зміни на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням свободи, слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не спростовують наведених вище висновків, оскільки належним чином не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи наведені вище обставини, слідчий суддя також зважає на практику ЄСПЛ, що передусім національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою (справа «Сергій Волосюк проти України»). Разом з тим, вирішуючи питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. При цьому ЄСПЛ підкреслює, що визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Водночас у справі «Михалкова та інші проти України» ЄСПЛ зазначив, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Перевіряючи викладені в клопотанні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, дослідивши надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про доведеність цих обставин, оскільки існує необхідність у завершенні виконання процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок станціонарної судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_1 , яка наразі проводиться; виконати вимоги статей 283, 290 КПК України; виконати інші необхідні процесуальні дії, які не могли бути виконані в трьохмісячний строк у зв`язку з тривалою процедурою проведення судових експертиз.

Таким чином, для завершення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні відповідних процесуальних дій.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставини, зазначених у частині третій статті 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме, що заявлені при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не зменшилися, та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тому є достатні підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою. Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне скористатись правом не визначати розмір застави, оскільки злочин спричинив загибель людини (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193-196, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Трофимова В.І. про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 вересня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Дія ухвали закінчується о 24.00 год. 30 вересня 2021 року.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному та захиснику, а також направити директору державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ю.В. Онопченко