Рішення № 99486439, 08.09.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2107/21

2/583/598/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до ОСОБА_1

про стягнення шкоди, завданої внасолідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

28.05.2021 року до суду надійшла позивна заява Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Страхова компанія «Країна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 61638,25 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 07.09.2018 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Сумський шлях, 5, в с. Дв. Кут, Дергачівського району, Харківської області, допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ІСБК» та застрахований відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 02/УА/0182527 від 13.06.2018 року в АТ «Страхова компанія «Країна». Внаслідок ваказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 30.10.2018 року по справі № 619/4042/18 ОСОБА_1 було визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі страхового акту АТ «СК «Країна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 61638,25 грн. На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідачем не була застрахована. Отже, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, нанесену потерпілому, що і стало підставою для звернення до суду.

07.06.2021 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

30.06.2021 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області постановлено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просить справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву не надав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «ІСБК» є власником автомобіля марки «RENAULT», модель «DOKKER» державний номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, 2018 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . (а.с. 14-15).

13.06.2018 року між ТОВ «ІСБК» та АТ «Страхова компанія «Країна» було укладено договір добровільного страхування наземеного транспорту № УА 182527, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуваннням та розпорядженням автомобілеммарки «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до умов договору старухання наземеного транспорту № УА 182527 від 13.06.2018 року АТ «Страхова компанія «Країна» взяла на себе зобов`язання у разі настання стахового випадку сплатити на користь страхувальника стархове відшкодування (а.с. 30-31).

07.09.2018 року о 21.01 год по вул. Сумський шлях, 5 в с. Дворічний кут Харківської області за участю автомобіля марки «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , сталася ДТП, внаслідок якої автомобілю «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 завдані механічні пошкодження, що підвтреджується довідкою № 3018255491602095 про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2018 року, складеною Дергачівським відділом поліції ГУНП в Харківській області (а.с. 28-29).

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 30.10.2018 року по справі № 619/4042/18, провадження № 3/619/1206/18, що набрала законної сили 12.11.2018 року, ОСОБА_1 , який не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «RENAULT Dokker» державний номерний знак НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 27)

10.09.2018 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Страхова компанія «Країна» з повідомленням про настання страхового випадку, а 26.09.2018 року ТОВ «ІСБК» подало до АТ «Страхова компанія «Країна» заяву на виплату страхового ввідшкодування (а.с. 6-7, 9).

Відповідно до рахунку-фактури № ЗРЕН0019763 від 21.09.2018 р., складеного СТО ТОВ «СОЛЛІ ПЛЮС», вартість відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT Dokker» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 61638,25 грн. (а.с. 39-40).

03.10.2018 р. головним фахівцем відділу врегулювання страхових випадків в автотранспортному страуванні АТ «Страхова компанія «Країна» складено старховий акт № 02/51116/2.1.5.1, в якому зазначено, що по страховому випадку, що стався 07.09.2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «RENAULT», модель «DOKKER» державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 61638,25 грн. (а.с. 41).

Відповідно до платіжного доручення № 12077 від 03.10.2018 року АТ «Страхова компанія «Країна» сплатило на користь СТО ТОВ «СОЛЛІ ПЛЮС» грошові кошти в сумі 61638,25 грн. в якості відшкодування по договору страхування (отримувач ТОВ «ІСБК») (а.с. 42).

09 жовтня 2018 р. АТ «Страхова компанія «Країна» надіслало ОСОБА_1 листа № 9153 по страховій справі № 51116, в якому зважаючи на те, що цивільно-правова відпвілальність ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП не була застрахована, запропонувало ОСОБА_1 в досудовому порядку компенсувати виплачену суму страхового відшкодування та протягом 7 днів перерахувати суму в розмірі 61638,25 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «СК «Країна» або надати копію чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль «ВАЗ» днз НОМЕР_1 , який би був чинний на дату ДТП (а.с. 44).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом позову є вимога, заявлена позивачем, як він визначає, в порядку регресу, про відшкодування завданої майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 61638,25 грн.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини (аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18); пункт 34).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, вимога позивача (страховика АТ «Страхова компанія «Країна») до завдавача шкоди ОСОБА_1 не є регресною, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов`язанні.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.03.2021 року по справі № 523/3212/19, провадження № 61-12680св20.

У п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосуваннясудами законодавствапри вирішенніспорів провідшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. № 4 роз`яснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. Проценти, неустойка виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов`язання перед страхувальником (стаття 992 ЦК) і не можуть бути стягнуті у порядку суброгації з особи, винної в завданні шкоди. Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавала шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбаченестаттями 993 ЦК Українита 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановівід 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відпвоідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до довідки № 3018255491602095 про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2018 року, складеної Дергачівським відділом поліції ГУНП в Харківській області, у ОСОБА_1 наявний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК 4186932, виданий ПРАТ «ЮНІВЕС», терміном дії до 24.09.2018 р. (а.с. 28-29).

Відповідно до довідки (а.с. 43) поліс АК 4186932, виданий страховою компанією ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», був укладений, але не діє на 07.09.2018 р.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не було надано чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль «ВАЗ» днз НОМЕР_1 , який би був чинний на дату ДТП, та зважаючи на те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (частина перша статті 993 ЦК України), позивач в порядку суброгації має право на відшкодування відповідачем ОСОБА_1 , який є винним у спричиненні шкоди внаслідок ДТП, збитків у розмірі 61638,25 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12, 81, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внасолідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження: вул. Електриків, 26А, м. Київ, ЄДРПОУ 20842474) матеріальні збитки в розмірі 61638,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження: вул. Електриків, 26А, м. Київ, ЄДРПОУ 20842474) судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Н.Б. Плотникова