Вирок № 99485667, 09.09.2021, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/474/21

1-кп/458/59/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Коліщук З.М.,

секретар судового засідання Матківська Р.Р.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12021141290000105 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ільник, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

з участю прокурора Гучок І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Буняка Д.М.,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 15 квітня 2021 року о 09.00 год. з метою незаконної порубки лісу, з корисливих мотивів, будучи в лісовому масиві кварталу № 37, обходу № 4 Надсянського лісництва Турківського ДЛГП "Галсільліс", який знаходиться на території Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, умисно, незаконно зрізав ручною пилою, шляхом відокремлення від кореня, п`ять сироростучих дерев породи "Смерека" загальною кубомасою 3,07 м3, чим завдав матеріальну шкоду інтересам держави у розмірі 43536,12 грн., яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є істотною шкодою, тобто вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяли істотну шкоду, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю та показав, що дозволу на рубку дерев у нього не було, але так як ніде не працює, вирішив зрізати дерева, щоб продати, і тому 15 квітня 2021 року о 09.00 год. взяв з дому свою бензопилу та пішов до лісу, де в кварталі № 37, обходу № 4 Надсянського лісництва Турківського ДЛГП "Галсільліс" зрізав ручною пилою, шляхом відокремлення від кореня, п`ять сироростучих дерев породи "Смерека", які пізніше за допомогою коня перетягнув до себе на подвір`я та порізав на дрова, а ручну пилу добровільно видав працівникам поліції. На даний час шкоду не відшкодував. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Цивільний позов визнав повністю.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини його винуватість у незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяли істотну шкоду підтверджується такими доказами.

Протоколом огляду місця події від 19.04.2021 з якого видно, що об`єктом огляду є територія подвір`я ОСОБА_1 , що в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції знаряддя злочину, а саме ручну пилу з пластиковою ручкою жовтого кольору, якою 15.04.2021 зрізав п`ять дерев породи "Смерека" в лісовому масиві поблизу с. Закіпці (арк. справи 54-57).

Протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 20.04.2021 з якого видно, що об`єктом огляду є лісовий масив в урочищі "Потічок" обходу № 4 кварталу №37, Надсянського лісництва Турківського ДЛГП "Галсільліс" поблизу села Закіпці Самбірського району, Львівської області, де виявлено 5 пнів породи "Смерека", розмір діаметра на місці зрізу становить 36, 38, 38, 38, 46 см. Поблизу пнів знаходяться вершки та гілки зрізаних дерев (арк. справи 59-64 ).

Висновком експертизи № СЕ-19/114-21/6960-ЕК від 02.06.2021 встановлено, що розрахунок розміру шкоди (збитків), заподіяної лісу, внаслідок порубки 5 дерев породи "Смерека" в Надсянському лісництві Турківського ДЛГП "Галсільліс" обходу № 4 кварталу № 37, у сумі 43 536,12 гривень (арк. справи 66-71 ).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2021, відеозапис якого був відтворений під час судового розгляду, із якого видно, що ОСОБА_1 розповів та показав на місці події, де саме за допомогою ручної пили зрізав 5 дерев породи "Смерека" і після того за допомогою коня перетягнув до себе на подвір`я та порізав на дрова (арк. справи 77-80).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2021, відеозапис якого був відтворений під час судового розгляду, із якого видно, що свідок ОСОБА_2 розповів та показав, що під час обходу лісового масиву виявив самовільну рубку 5 дерев породи "Смерека", на місці якого залишились пні (арк. справи 81-84).

Із довідок, виданих Турківським ДЛГП "Галсільліс" відомо, що квартал № 37 Надсянського лісництва не відноситься до ПЗФ і не є заказником та знаходиться на території Турківської міської ради Самбірського району, Львівської області (арк. справи 88-89).

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суд бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, а також підтверджуються іншими доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.

Суд приймає до уваги протоколи слідчих дій та вважає їх допустимими доказами, оскільки вони отримані відповідно до норм чинного КПК України.

Також суд бере до уваги висновок експертизи, оскільки він проведений із дотриманням норм КПК та КК України, не містить суперечностей та узгоджуються з іншими доказами у справі, отже є належними та допустимими доказами, відповідно до вимог статтей 86 та 87 КПК України.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження у межах пред`явленого обвинувачення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяли істотну шкоду, і його дії правильно кваліфіковані зач. 1 ст. 246 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

За місцем проживання він характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують ОСОБА_1 покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Із досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації відомо, що ОСОБА_1 є безпечним для суспільства та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства (арк. справи 49-50).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волів межах санкції статті, яке є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 призначається покарання у виді обмеження волі, та ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, а також особу обвинуваченого, який згідно досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого є безпечним для суспільства та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, раніше не судимий, суд дійшов висновку про можливість виправленняОСОБА_1 без відбування покарання і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд визнає за необхідне призначити іспитовий строк тривалістю один рік.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім, та, у відповідності до вимог статтей 50, 65 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті.

Вирішуючи питання про цивільний позов, суд виходив із такого.

Процесуальним керівником Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області пред`явлено разом із обвинувальним актом цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 43536,12 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 завдано майнову шкоду інтересам держави, а саме Турківській міській раді Самбірського району Львівської області у розмірі 43536,12 гривень.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов у кримінальному провадженні про відшкодуванння майнової шкоди підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ст. 56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, прокурор може звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Крім того, у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Таким чином, судом встановлено, що у даній справі підставою для представництва інтересів держави прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 суди розглядаючи позови про відшкодування шкоди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від її вини.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі Закон), ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Відповідно до ст. 3 Закону, основними принципами охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 105 цього кодексу встановлено відповідальність за порушення лісового законодавства осіб, винних у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що одним з джерел формування державного та місцевого фондів охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі державного та відповідного місцевого бюджету, є частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, визнання ОСОБА_1 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Ураховуючи наведене, а саме те, що унаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 не відшкодавана заподіяна майнова шкода в розмірі 43 536,12 грн. і відповідач позов визнав повністю, суд дійшов висновку задоволити позов повністю.

Питання щодо речових доказів суд вирішив, керуючись ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 під час судового розгляду не обирався, так як такі клопотання не заявлялися, а тому відсутні підстави для його обрання в силу ст. 331 КПК України.

Керуючись ст. 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1ст.246 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Установити ОСОБА_1 іспитовий строк - один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, адреса: м. Турка, пл.. Ринок, 26, Самбірський район, Львівська область, № UA258999980333179331000013919, банк - казначейство України, код ЄДРПОУ 38008294, МФО 899998, завдану державі шкоду внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 43536,12 гривень.

Речовий доказ: ручну пилу з пластиковою ручкою жовтого та чорного колору, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів ВнП № 2 Самбірського РВП, - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21.04.2021 на ручну пилу з пластиковою ручкою жовтого та чорного колору,- скасувати.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя З.М. Коліщук