Рішення № 99483363, 08.09.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11796/21

Провадження № 2-а/522/296/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пуленко Анна Геннадіївна звернулася до Приморського районного суду м.Одеси в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №072/21 від 15.06.2021 року про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн.

Ухвалою суду від 07 липня 2021 року провадження у справі було відкрито.

Судове засідання, призначене на 30.08.2021 року було відкладено з метою надання Позивачем оригіналів документів на які посилалася у позові.

Представником відповідача 20.07.2020 року було подано до суду відзив на позов, згідно якого заперечували проти вимоги.

У судове засідання 08.09.2021 року з`явилась позивачка ОСОБА_1 , а також її представник адвокат Пуленко Анна Геннадіївна, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов із підстав зазначених у ньому. При цьому позивачка зазначила, що інспектор УДАБК приходив до неї у двір 28.05.2021р, проте оскільки у нього не була документів про право на перевірку, то він пішов і з`явився тільки 03.06.2021р. та запропонував їй розписатися у протоколі, приписі, на що вона відмовилась, і згодом він по телефону запросив її на комісію, де вона разом з адвокатом, проте комісія не хотіла чути їх доводи про те, що вона не здійснювала реконструкцію а лише склила балкон з дозволу експлуатуючої організації. 03.06.2021р. ніяких робіт вона вже не здійснювала. Вона не розумію за що на неї накладено такий штраф, адже вона нічого не порушувала а тільки засклила балкон бо при непогоді все заливає та в квартирі виникає сирість та грибок, та є пенсіонером та велика сума.

Також, у судове засідання з`явилася представник відповідача, проти позову заперечувала, із підстав, зазначених у відзиві на позов, зазначаючи що позивачка проводила роботи які відносяться до реконструкції, на що у неї не було дозвільних документів, та просили відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку про наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем №072/21 від 15 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень.

Підставою прийняття постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стали акт від 03.06.2021 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; протокол про адміністративне правопорушення від 03.06.2021 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Підставою складання протоколу від 03.06.2021 року стала виявлена реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом влаштування металопластикового профілю зі склінням балкону, власником зазначеної квартири - ОСОБА_1 .

Згідно витягу про право власності, вбачається, що ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1

Згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553) від 23 травня 2011 року №553 було затверджено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п.2 Порядку №553 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п.5 Порядку №553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 7 Порядку № 553).

При цьому, вказаний пункт Порядку №553 також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Натомість, із матеріалів справи, вбачається, що направлення на проведення позапланової перевірки датоване 31.05.2021 року, а сама перевірка відбулася 28.05.2021 року. Зокрема, зазначене було підтверджено поясненнями позивача та її представника. Належних доказів на спростування вказаного представником позивача на думку суду не надано, оскільки фото з датою 03.06.2021р. в справі наявні лише копії. Оригіналу цього цифрового доказу суду не надано.

Таким чином, представником відповідача, який здійснював перевірку було порушено вимоги Порядку №553.

У матеріалах справи міститься бланк замовлення від 18.12.2020 року, у якому зазначено, що скління у квартирі позивача відбулося 28.05.2021 року. Оскільки, із перевіркою відповідач прийшов, також, 28.05.2021 року, отже, у нього не було повноважень на її проведення.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивач виконувала у своїй квартирі реконструкцію, у зв`язку із чим і було складено постанову про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості.

Скління балкону, без втручання у несучі та огороджувальні конструкції, без збільшення площі балкону та порушення прав інших співвласників не можна вважати реконструкцією квартири.

Позивачем з метою відвернення негативних наслідків та руйнування конструкцій балкону, дійсно було проведено певний поточний ремонт зі скління балкону, без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що, в свою чергу, не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до зазначеної Постанови КМУ від 07.06.2017р. №406.

Окрім того, одночасно необхідно звернути увагу й на те, що в розумінні наведених вище положень ст.ст.376,181 ЦК України, здійснена власником житла певний (ремонт) балкону на 2-му поверсі 12-поверхового будинку не є самочинним будівництвом нерухомого майна, а тому положення статті 376 ЦК України, на які посилається відповідач, як на одну з основних підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 р. по справі №464/6026/13ц).

Також, судом встановлено, що відповідачем було порушено порядок встановлення особи позивача при проведенні перевірки.

Зокрема, матеріалами справи та поясненнями відповідача у судовому засіданні було встановлено, що особу ОСОБА_1 було встановлено лише за довідкою про ідентифікаційний номер, технічним паспортом та витягом про право власності, на якій не має фото особи.

Відповідачем не було запропоновано надати позивачу паспорт для ідентифікації особи. При винесенні оскаржуваної постанови, також, не було встановлено особу позивача, хоча вона була присутня на засіданні комісії із притягнення її до адміністративної відповідальності.

Тому, у всіх документах, що складалися відповідачем було зазначено невірну адресу проживання/перебування позивача, оскільки, паспорт не досліджувався для встановлення особа, так і для встановлення місця реєстрації позивача.

Оскаржувана постанова складена із порушенням п. 3 ч. 2 ст. 283 КУпАП, де зазначено, постанова повинна містити: відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування.

Відповідач у судовому засіданні надав свої пояснення щодо скління інших балконів у тому ж будинку, що проживає позивач. Зазначив, що будь-яка інша особа, співвласник квартири у будинку АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності не притягався. Хоча, із пояснень Позивача та її представник, продемонстрованими матеріалами фотофіксації вбачається, що приблизно 10 квартир мають засклені балкони.

Крім того у матеріалах справи міститься лист від 23.04.2021 року, керуючої компанії “Коін”, яка займається обслуговуванням будинку, у якому проживає позивач. Зазначеним листом, «Коін» надає свою згоду на скління балконів у будинку.

Відповідач посилається на ст. ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналіз наведеної норми ЦК свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснено без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.

Так, під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об`єктів нерухомості (ст. 9 Закону України від 20.05.1999 року «Про архітектурну діяльність»), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову.

При цьому, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, статтею 379 ЦК України встановлено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

А відповідно до положень ст.382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого,за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

До того ж, у відповідності до ст.152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. (ч.ч.1-4 ст.319 ЦК України).

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 10 липня 2001 року № 582/5773 з останніми змінами та з урахуванням змін №4 до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», які вступили в силу з 01 жовтня 2018 року на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 139 від 14.06.2018 року, скління лоджій і балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом. Отже, на такі роботи не треба отримувати дозвільні документи та потім вводити приміщення в експлуатацію. Винятком вважаються будинки, які занесені до Державного реєстру пам`яток України. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Таку ж думку висловив свого часу і Вищий Адміністративний Суд України у своєму Листі від 01.07.2015 року «Огляд практики розгляду справ зі спорів, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності».

Згідно ч.1 ПЕРЕЛІКУ будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 7 червня 2017 р. № 406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Враховуючи наведене суд вважає що відповідач при винесені постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не перевірив належним чином її доводи, не встановив належним чином особу та те , що таке скління балкону не відноситься до реконструкції.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає є обґрунтованим та задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також підлягають задоволенню вимога про стягнення судового збору з відповідача, та у зв`язку з не наданням підтверджуючих доказів щодо витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. – в цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст. 9, 23, 33, ч.5 ст.96, ст. 188-42, 245, 247, 256, 268, 276-278, 280, 287, 293, 295 КУпАП, ст.ст. 3, 5-14, 19-20, 72-77, 122-123, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради №072/21 від 15 червня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, якою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП, за постановою № 072/21 від 15 червня 2021 – закрити.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради (м.Одеса вул. Черняховського,6 кож ЄДРПОУ 40199728) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

В іншій частині стягнення судових витрат- відмовити.

Рішення може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів в строк після отримання рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 09.09.2021 року.

Суддя: Л.В. Домусчі