Рішення № 99477700, 08.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м.Київ №320/694/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю імені О.Г.Бузницького до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю імені О.Г. Бузницького з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №230247 від 29 грудня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, у сумі 34000,00 грн.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесеної на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу з перевищенням встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України вагових норм, з огляду на відсутність перевищення норм загальної ваги транспортного засобу. Також, в обґрунтування позову позивачем зазначено, що акт проведення перевірки, на підставі якого була прийнята спірна постанова, був складений неіснуючим органом державного контролю, а також про несвоєчасне повідомлення позивача про справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що у відповідності до розпорядження КМУ «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» від 03.03.2020 №196-р, наказу №390 від 13.10.2020 "Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік", Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є правонаступником Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, бланк акту спеціально друкується типографією із зазначеним унікальним порядковим номером, всі інші документи з посиланням на Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. Відповідно направлення та графік на проведення рейдової перевірки видане Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки. З огляду на встановлення в ході рейдової перевірки перевищення належним позивачу вантажним транспортним засобом вагових обмежень на одиночну вісь – 17,220 тонн, при нормативно допустимому – 11 тонн, що свідчить про порушення позивачем вимог 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Також, відповідачем наголошено на наявності інформації щодо вимірювальної техніки у пункті здійснення габаритно-вагового контролю. Крім того, відповідачем наголошено на можливості розгляду контролюючим органом справи про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду такої справи.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, подав відповідь на відзив, у якому виклав письмові пояснення аналогічні тим, що викладені ним у позовній заяві на обґрунтування позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю імені О.Г.Бузницького (код ЄДРПОУ - 32547122, місцезнаходження: 08801, Київська обл., Миронівський р-н, місто Миронівка, вул. Степова, будинок 1-Б, зареєстроване як юридична особа 02.06.2004, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13411200000000159.

Управлінням патрульної поліції у Київській області видано позивачеві дозвіл від 16.11.2020 №2020-13328910-1289 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, на транспортний засіб VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп KRONE, д.н.з. НОМЕР_2 , вантаж: с/г техніка та обладнання, по маршруту: Благодатне виїзд на Н16 - Н16 - виїзд на Н08 - Н08 - виїзд на Р03 - виїзд на М01 - М01 - виїзд на Р67 - Р67 - Куликівка - Р67 - міська смуга прилук вул.Пирятинська - вул.Першотравнева - Андріївська - та у зворотньому напрямку вул.Козача - вул.Київська - вул.Вавілова міська смуга прилук - Р67 - виїзд на М03 - М03 - об`їзна Лубен - М03 - міська смуга Полтави, Київське шоме - Харківське шосе міська смуга Полтави - М03 - об`їзна Харкова М03 - виїзд на Р78-Р78-Савинці та в зворотньому напрямку. Параметри транспортних засобів: 1.1. довжина – 21,95 м., 1.2. ширина – 3,49 м., висота – 4,40 м., загальна вага автопоїзду з вантажем – 40,00 тонн, навантаження на найбільш навантажену вісь – 11,00 тонн (а.с. 44).

Посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку №000244 від 26.11.2020, було проведено рейдову перевірку, в ході якої встановлено, що навантаження на одиночну вісь вантажного автомобіля VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , склало 17,220 т при нормативно допустимому 11 т, загальна маса склала 50,48 т при нормативно допустимій 40 т, на строєну вісь склало 25,02 т при нормативно допустимій 22 т, довжина - 23,75 м при нормативно допустимій 22 м, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2020 №243950, акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.12.2020 №№024368, 0005081 (а.с. 34).

У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником і автомобільним перевізником є ТОВ ім.О.Г.Бузницького (а.с. 42).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO (з причепом), номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що загальне навантаження транспортного засобу склало 50,48 т при допустимих 40 т, навантаження на одиночну вісь - 17,22 т при допустимому - 11 т, навантаження на строєну вісь з одиночними шинами - 25,020 при допустимих 22 т.

Про зазначені результати габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 01.12.2020 №729, час зважування 19:37 год. (а.с.36).

На підставі талону про зважування від 01.12.2020 №729, контролюючими особами складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.12.2020 (а.с.37).

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Укртрансбезпеки складено Акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.12.2020 №024368 та №0005081 (а.с.39, 40).

01.12.2020 відповідачем складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №243950 (а.с.38).

29.12.2020 начальником Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була розглянута справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За наслідками розгляду справи складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 29.12.2020 №230247, якою до позивача застосовано штраф у сумі 34000,00 грн. за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% (а.с.50).

Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся із позовом до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).

Відповідно до п.1 Постанови №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.п.1 п.4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до п.8 Постанови №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті" №196-р від 03.03.2020 територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті реорганізовано шляхом злиття у відповідні територіальні органи Служби.

Київське міжрегіональне управління Укртранебезпеки реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області у Північне міжрегіональне управління Укртрнсбезпеки.

Відповідне рішення про реорганізацію, оформлене наказом №340 від 09.09.2020, також прийнято Державною службою України з безпеки на транспорті.

Згідно з наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №390 від 12.10.2020 з 15.10.2020 введено в дію нову структуру Укртрансбезпеки та штатний розпис з урахуванням новоутворених міжрегіональних управлінь.

15.10.2020 Головою Державної служби України з безпеки на транспорті затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті.

В силу вимог пп.15, 27 п.5 Постанови №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п.2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п.4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абз.2 п.15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-ІV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Також положеннями п.3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.16-18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.12.2020 посадовими особами Укртрансбезпеки був проведений габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу, що передбачало визначення його фактичної маси із застосуванням зважувального обладнання.

Після проведення зважування було сформовано талон від 01.12.2020 (час зважування 19:37 год.), згідно з яким загальна маса транспортного засобу з вантажем становила 50,48 т, на одиничну вісь 17,22 т, довжина 23,75 м (а.с. 36).

При цьому, будь-яких письмових застережень з приводу неправильного (недостовірного) визначення маси зважувальним обладнанням, порушення процедури його проведення чи виконання неналежним обладнанням водієм ОСОБА_1 ні у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні у акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, подано не було.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2020 №243950.

В акті зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 ПДР, а саме: навантаження на одиночну вісь - 17,22 т при допустимому - 11 т, навантаження на строєну вісь - 25,02 т при допустимих 22 т, загальне навантаження транспортного засобу - 50,48 т при допустимих 40 т, тобто понад 20% від вагової норми, довжина - 23,75 м, при допустимій 22 м.

В силу приписів абз.16 ч.1 ст.60 Закону №2344, відсутність в автомобільного перевізника вищевказаних документів, за умови перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, є достатньою правовою підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак суд дійшов висновку, що розмір штрафу в сумі 34000,00 грн. відповідає вимогам абз.16 ч.1 ст.60 Закону №2344.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд також зазначає таке.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363), на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Так, відповідно до пп. 8.14-8.15 Глави 8 Правил № 363, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 Правил № 363 визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (п. 8.21 Глави 8 Правил № 363).

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, оскільки загальне навантаження транспортного засобу позивача склало 50,48 т при допустимих 40 т, навантаження на одиночну вісь - 17,22 т при нормативно допустимому - 11 т, на строєну вісь - 25,02 т при допустимих 22 т, довжина - 23,75 м, при допустимій - 22 м, тобто понад 20% від нормативних параметрів, суд погоджується з правомірністю застосування відповідачем оспорюваного адміністративно-господарського штрафу.

Щодо зважувального обладнання, яке було задіяне у габаритно-ваговому контролю транспортного засобу позивача, слід зазначити, що зважування проводилося за допомогою ваг автомобільних тензометричних типу "Лахта-У" СВ-80000A/18.

Відповідно до п.12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Судом встановлено, що на вищенаведений засіб вимірювальної техніки видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 20.02.2020 № П40M 10105220 з терміном дії до 20.02.2021.

За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає ДСТУ EN 45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника (а.с.56).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вага якою проводилося зважування транспортного засобу позивача є справною і такою, що відповідає вимогам законодавства. Відповідно, доводи позивача щодо відсутності відомостей про справність ваг та недостовірність результатів контрольного заходу не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи.

Аналогічний висновок щодо оцінки таких обставин викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.08.2019 в справі № 819/586/16.

Крім того, відповідач у відзиві повідомив, що документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

Відповідно до доводів позивача з приводу того, що акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом був складений нібито не існуючим органом - Київським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Порядку про здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006, Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті, в.о. заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було видане направлення на рейдову перевірку 26.11.2020 №000244 посадовим особам, зокрема, головним спеціалистам Копі В.І., Гаврилюку Д.В., Ігнатьєву О.О., Торохтію Ю.О., ОСОБА_2 ; старшим державним інспекторам Меркулову М.С., Шевчуку А.Т., Брегіді В.В., Романченку Р.О., Шуму М.Г., Козлюку О.П., Пчелінову Р.В. для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, в місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території м.Києва та Київської області з 30.11.2020 по 06.12.2020, згідно затвердженого щотижневого графіку.

З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.12.2020, акту №243950 від 01.12.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, актів №024368, №0005081 від 01.12.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, вбачається, що ці документи складені та підписані посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Акт №243950 від 01.12.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складений старшим державним інспектором Козлюком О.П. та головним спеціалистом Цибенком Р.С. Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на спеціальному бланку у відповідності до вимог п. 21 Порядку про здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 (додаток №3) та має унікальний порядковий номер.

Відтак, позивач дійшов хибного висновку, що акт складений неіснуючим органом, оскільки правонаступником Київського міжрегіонального управління Укртранспезпеки є Північне міжрегіональне управління Укртранспезпеки, використання уповноваженими працівниками якого бланку Київського міжрегіонального управління Укртранспезпеки не може бути підставою для визнання акту протиправним та його скасування. Крім того, обставини порушення позивачем Правил №363, зафіксовані у ньому, не спростовуються іншими доказами у справі.

Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

Повідомленням від 17.12.2020 (трек-номер відправлення 0308300679174) позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 29.12.2020 (а.с. 51, 52-53).

Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» повідомлення направлено на адресу позивача від 17.12.20, а 18.12.2020 повідомлення надійшло у точку видачі, але не вручене під час доставки: інші причини (а.с. 54).

Вказане свідчить про те, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 18.12.2020, проте вказаним правом не скористався.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

Відтак, у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, якщо б він з`явився на розгляд справи про порушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

З приводу невідповідності надісланої позивачеві ксерокопії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.12.2020, вимогам Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п. 28 Порядку №1567, копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до пункту 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (далі – Типова інструкція), напис про засвідчення документа складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».

Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

Пунктом 76 Типової інструкції визначено, що установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу.

Відмітка «Копія» проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа.

Однак, надсилання позивачеві ксерокопії спірної постанови звичайною кореспонденцією не є безумовною та самостійною підставою для визнання цієї постанови протиправною та її скасування, враховуючи при цьому своєчасність її отримання позивачем. Крім того, суд наголошує, що позивачем не надано суду доказів на спростування порушень, встановлених в актах від 01.12.2020 №243950, №024368, 0005081 та довідці від 01.12.2020.

Також, суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів щодо відповідності зважувальних приборів встановленим стандартам. Тобто ненадання посадовими особами управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність їхніх дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

Щодо посилання позивача на ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то суд зазначає, що в компетенції Укртрансбезпеки відсутні повноваження для здійснення тимчасової затримки транспортного засобу.

Відповідно до ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваження щодо складання протоколів та розгляду справ за статтею 265-2 цього Кодексу належать до компетенції та повноважень органів Національної поліції.

Зазначені норми узгоджуються з п.5 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування від 10.12.2013 №1007/1207, відповідно до якого працівники відповідних підрозділів Національної поліції здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення затримання транспортного засобу дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

З наведеного слідує, що тимчасове затримання транспортних засобів згідно із ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є лише можливим наслідком порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Саме по собі незатримання транспортного засобу працівниками Національної поліції не спростовує факт відсутності дозволу на рух автомобільними дорогами України під час перевезення вантажу з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

За наведеного у сукупності, суд критично ставиться до відповідних покликань позивача.

Інші доводи позовної заяви, на думку суду, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів сторони позивача.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на встановлені судом обставини справи та правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.12.2020 №230347, згідно якої на позивача на підставі абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки накладено штраф у розмірі 34000,00 грн., відповідно, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття свого рішення, а тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.