Ухвала суду № 99476713, 09.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2021 року Справа 215/4974/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізького районного відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області про визнання бездійства протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду у порядку КАС України, у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати свої ЄДРПОУ, Е-mail і відділення поліції № 5 КВН ГУНП Дніпропетровської області;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові повідомити про заходи виконання ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2021 року справа № 215/2152/21, ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від від 20.08.2019 року справа № 215/4916/19;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати акти, протоколи фактичного стану земельної ділянки № 65, яка розташована на землях садівничого товариства Першотравневе-3 та зобов`язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати ПІБ кожної особи оперативної групи викликаної 31.03.2021 року через «102» на земельну ділянку № 65 садівничого товариства Першотравневе-3, яка на місце злочину не прибула.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що предметом спору є бездіяльність відповідача стосовно розгляду заяви (запиту) позивача від 13.05.2021 року року.

Зі змісту зазначеної вище заяви судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача в порядку КПК України із заявою, у якій просить надати інформацію про розслідування злочину, а саме:

надати всі процесуальні рішення слідчого по кримінальному провадженню;

розпорядженням, наказом забезпечити належне виконання службових обов`язків слідчого, копії яких надати мені і вказати ПІБ слідчого, номер телефону, посаду, загальний термін служби на посаді;

окремо повідомити про заходи виконання ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2021 року справа № 215/2152/21, ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від від 20.08.2019 року справа № 215/4916/19;

надати ваши ЄДРПОУ, E-mail і відділення поліції № 5 КВН ГУНП Дніпропетровської області;

окремо надати акти, протоколи фактичного стану земельної ділянки № 65, яка розташована на землях садівничого товариства Першотравневе – 3;

надати ПІБ кожної особи оперативної групи викликаної 31.03.2021 року через «102» на земельну ділянку № 65 садівничого товариства Першотравневе-3, яка на місце злочину не прибула;

дисциплінарного стягнення Начальника відділення поліції № 5 КВН ГУНП Дніпропетровської області.

Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Основного Закону).

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункти 1-3 частини першої статті 4 КАС адміністративною справою визначають переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; а адміністративним судом - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС).

Завданнями кримінального провадження відповідно до частини першої статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК).

Пунктом 5 частини першої статі 3 КПК досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За правилами статті 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303, 314-316 КПК.

Згідно із частиною другою статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Наведеними правовими нормами визначено суб`єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.

У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ. Крім того, імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

При цьому Конституційний Суд України у цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1666а15.

Таким чином, посадові особи поліції під час вчинення діянь, пов`язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, а тому оскарження таких діянь має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України.

У межах спірних правовідносин позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Посилання позивача на Закон України “Про звернення громадян” та Закон України “Про інформацію” є безпідставними з наступних причин.

У відповідності до статті 12 Закону України “Про звернення громадян” дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження”.

Пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” процесуальні закони (Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України) регламентують спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження.

Доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України "Про доступ до судових рішень" особливостей.

Відтак положення Закону України “Про інформацію” та Закону України "Про звернення громадян" не поширюються на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 826/13340/15 (номер у реєстрі судових рішень 75296569).

Враховуючи викладене дана позовна заява в частині наступних заявлених позовних вимог :

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові повідомити про заходи виконання ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2021 року справа № 215/2152/21, ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від від 20.08.2019 року справа № 215/4916/19;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати акти, протоколи фактичного стану земельної ділянки № 65, яка розташована на землях садівничого товариства Першотравневе-3 та зобов`язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати ПІБ кожної особи оперативної групи викликаної 31.03.2021 року через «102» на земельну ділянку № 65 садівничого товариства Першотравневе-3, яка на місце злочину не прибула,

не підсудна адміністративним судам, а повинна вирішуватися місцевим загальним судом в порядку КПК України.

Позовна вимога - визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати свої ЄДРПОУ, Е-mail і відділення поліції № 5 КВН ГУНП Дніпропетровської області, підсудна адміністративним судам.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

До позовної заяви позивачем додано в якості додатку заяву (запит) від 13.05.2021 року.

Однак позивачем не додано копії заяви (запиту) від 13.05.2021 року для відповідача.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі, коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік” станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2270 гривні.

З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином сума судового збору за вимогу немайнового характеру складає –908 грн.

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку № 5422 від 11.06.2021 року про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом 1 групи за 2020 рік у розмірі 410 грн., а також копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік, у якій вказано про отримання позивачем доходу у розмірі 24017,37 грн.

Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища, позивачем не надано.

Надаючи оцінку наданої позивачем довідки, суд зазначає, що не може прийняти її як доказ скрутного матеріального стану позивача, оскільки з наданих документів не вбачається сума отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік та не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги, компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального становища, позивачем не надано.

Тобто, вказані довідки не підтверджують відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, а лише встановлює факт отримання ним щомісячної компенсаційної виплати та соціальні виплати з бюджету.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обставини, які зазначив позивач не є підставою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надав доказів наявності інших підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 01.11.2019 року по справі №215/1961/19, від 17.10.2019 року №215/3786/18.

Порушуючи питання про запит судом відомостей щодо майнового стану, позивач не зазначає жодної причини, через яку такі відомості та документи не можуть бути подані ним самостійно.

За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв`язку з чим, його клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявленої ним одної вимоги немайнового характеру у розмірі 908 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору за розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом є наступними:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача 899998

Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 170,256 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького районного відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області про визнання бездійства протиправним в частині наступних заявлених позовних вимог:

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові повідомити про заходи виконання ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2021 року справа № 215/2152/21, ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від від 20.08.2019 року справа № 215/4916/19;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати акти, протоколи фактичного стану земельної ділянки № 65, яка розташована на землях садівничого товариства Першотравневе-3 та зобов`язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України;

визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати ПІБ кожної особи оперативної групи викликаної 31.03.2021 року через «102» на земельну ділянку № 65 садівничого товариства Першотравневе-3, яка на місце злочину не прибула.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького районного відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області про визнання бездійства протиправним в частині наступних заявлених позовних вимог: визнати протиправною бездіяльність Криворізького районного відділення поліції КВН ГУНП Дніпропетровської області за результатом розгляду заяви від 13.05.2021 року у сфері управління, яка виявилася у відмові надати свої ЄДРПОУ, Е-mail і відділення поліції № 5 КВН ГУНП Дніпропетровської області, підсудна адміністративним судам – залишити без руху.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:

- надати суду докази сплати судового збору у розмірі 908 грн.

- надати суду для вручення відповідачу копію заяви (запиту) від 13.05.2021 року.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 КАС України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін