Ухвала суду № 99456481, 08.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 вересня 2021 року м. Київ № 640/8129/21

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0515 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) до Військової частини А0515 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини А0515 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язано Військову частину А0515 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року; в решті заявлених позовних вимог - відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 14 липня 2021 року в розумінні ч. 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), внаслідок чого 27 липня 2021 року у справі № 640/8129/21 видано виконавчий лист.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у зв`язку з тим, що відповідачем вчиняються дії, протилежні за змістом рішенню, прийнятому судом за наслідком розгляду даної справи по суті заявлених позивачем вимог.

Вирішуючи питання про відповідність поданої заяви вимогам, визначеним процесуальним законом, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує зокрема тим, що Військової частини А0515 всупереч вимогам редакції п. 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що застосовується з 01 грудня 2015 року, при обчисленні індексу споживчих цін для проведенні індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року застосовувала серпень 2014 року, а не січень 2008 року.

На думку заявника, рішення суду від 11 травня 2021 року в частині зобов`язання Військову частину А0515 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року виконано не було.

До заяви додано копію листа-звернення ОСОБА_1 до командира Військової частини А0515 від 22 липня 2021 року; копії квитанцій АТ «Державний ощадний банк України від 03 серпня 2021 року на суму 4 305, 83 грн. та від 19 серпня 2021 року на суму 30 934, 57 грн.; копію листа Військової частини А0515 від 20 серпня 2021 року № 222/4/2078, яким ОСОБА_1 повідомлено про виконання рішення суду від 11 травня 2021 року по справі № 640/8129/21 та до якого додано розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року та витяг з послужного списку особової справи полковника у відставці ОСОБА_1 ; копію конверта, в якому надійшов лист Військової частини А0515 від 20 серпня 2021 року з додатками; копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи заявника; докази надсилання заяви відповідачу.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив суд, у тому числі, зобов`язати Військову частину А0515 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року, у тому числі з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - з урахуванням вимог пункту 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та останнього підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тобто, базового місяця для проведення індексації січня 2008 року, з виплатою грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення.

Вказана позовна вимога була задоволена частково, а саме: зобов`язано Військову частину А0515 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

В судовому рішенні від 11 травня 2021 року було зазначено, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2008 року» відсутні.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Таким чином, судом було відмовлено позивачу в частині зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний вище період, з урахуванням базового місяця «січень 2008 року».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що обчислення Військовою частиною А0515 індексу споживчих цін для проведенні індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року застосовувала серпень 2014 року, а не січень 2008 року не може бути доказом невиконання судового рішення від 11 травня 2021 року.

Окрім цього, заявником не надано суду належних та допустимих доказів, з яких можливо встановити відмову відповідача у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

При цьому, як було зазначено вище, з метою виконання судового рішення у справі №640/8129/21 від 27 липня 2021 року було видано виконавчий лист.

Водночас, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення відповідачем у добровільному порядку.

Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 640/8129/21.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк