Рішення № 99456465, 08.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року місто Київ №640/17586/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Так-Сервіс"

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2020 №Ю-8233-17,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 56 133 грн.45 коп. (п`ятдесят шість тисяч сто тридцять три грн. 45 коп.) з яких 11 839 грн. 67 коп. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять грн. 67 коп.) штраф, та 44 293 грн. 78 коп. (сорок чотири тисячі двісті дев`яносто три грн. 78 коп.) пеня, застосованих відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вимога по сплаті боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020, повинна обов`язково надсилатись тільки після акту перевірки, який Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС» повинен був бути вручений, чого відповідачем зроблено не було. До того ж, у вимозі ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року, не зазначено, яким чином виникла заборгованість по єдиному внеску, на підставі чого формувалася така вимога та за який період виникла заборгованість. Також, вимогу було винесено 09 червня 2020 року, а направлено позивачу аж 18 червня 2020 року, що підтверджується конвертом поштового відправлення 0103327475391 та роздруківкою з сайту Укрпошта. Крім того, позивачу нараховано пеню та застосовано відповідачем штрафу за відсутності недоїмки, що підтверджується оскаржуваною вимогою по сплаті боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року, в якій зазначено що недоїмка відсутня (0.00 грн.). Також, на момент дії карантину, спрямованого на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), а саме 20.03.2020 року у позивача була переплата (10,73 грн.) по єдиному внеску, що підтверджується роздруківкою з електронного кабінету платника податків позивача. Таким чином, дії відповідача щодо винесення вимоги по сплаті боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року є протиправними, а вимога ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року, підлягає скасуванню.

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2020 відмовлено позивачеві в задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника позивача. Прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17586/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 16.03.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в тексті якого заявлено клопотання про заміну сторони у справі №640/17586/20 з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ43141267) на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року у справі №640/17586/20 запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі №640/17586/20 з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Позивач, на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року у справі №640/17586/20 пояснень стосовно клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі №640/17586/20 до суду не надав.

Від представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - відповідач) 16.03.2021 року, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що підстава для застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені до ТОВ «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС». (ЄДРПОУ 23745814) - несвоєчасна сплата єдиного внеску по звітам про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.08.2011 по 22.08.2018 за кодом бюджетної класифікації 71010000. Рішення направлене платнику засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення. Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 56 133 грн.45 коп. (п`ятдесят шість тисяч сто тридцять три грн. 45 коп.) з яких 11 839 грн. 67 коп. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять грн. 67 коп.) штраф, та 44 293 грн. 78 коп. (сорок чотири тисячі двісті дев`яносто три грн. 78 коп.) пеня, застосованих відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року.

Рішенням Державної податкової служби України № 23296/6/99-00-06-03-01-06 від 21.07.2020 року про результати розгляду скарги позивачу відмовлено в її задоволенні.

Не погоджуючись із вимогою ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8233-17 від 09 червня 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС» звернулось до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Як встановлює частина одинадцята статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина одинадцята).

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до частини десятої якої на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 розділу VIII Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Підпунктом 2) пункту 2 розділу VIII Інструкції передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1 частини першої статті 4 Закону,- календарний квартал;

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що акт перевірки щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС» ніколи не отримувало. Оскільки, враховуючи норми підпункту 2) пункту 2 розділу VIII Інструкції у даному випадку оформлення акту довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів, не передбачено. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

У матеріалах справи наявні Рішення про застосування штрафних санкцій від 12.03.2020 №0146473308 та докази направлення його позивачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 7 розділу VII Інструкції рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення, одночасно з розрахунком такого рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в податковому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.

Нумерація рішень у журналі - в порядку зростання в межах календарного року.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється в рішенні про нарахування пені та застосування штрафів:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення рішення про нарахування пені та застосування штрафів під підпис;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до рішення про нарахування пені та застосування штрафів;

ІТС контролюючого органу - у разі направлення рішення про нарахування пені та застосування штрафів до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі).

Якщо платник на день надсилання йому податковим органом рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв`язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Таким чином, відповідно до Інструкції якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

Матеріали справи свідчать про те, що контролюючим органом було направлено рішення від 12.03.2020 №0146473308 за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС», а саме: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 9-В, оф. 1., про що свідчить реконденоване повідомлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 0411633892164.

При цьому, судом встановлено, що адреса 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 9-В, оф. 1. відповідачає адресі реєстрації позивача, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, відповідачем було виконано свій обов`язок щодо надіслання позивачеві рішення про застосування штрафних санкцій у встановленому законом порядку.

Так, управлінням податкового адміністрування фізичних осіб на підставі повернення рішення як такого, що не знайшло адресата, здійснено відмітку в ІС «Податковий Блок» про вручення платнику відповідного рішення.

Розрахунок сум штрафної санкції та пені до рішення від 12.03.2020 №0146473308 ГУ ДПС у м. Києві здійснено відповідачем на підставі облікових даних інформаційної системи фіскального органу, що підтверджується роздруківкою з інтегрованої картки платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягає поверненню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА ТАКА-СЕРВІС» - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.