Рішення № 99454642, 08.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7645/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови в оформленні та направленні до органу Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби",

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що згідно Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 набув право на зарахування на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Із врахуванням пільгового періоду, вислуга років позивача становить понад 25 календарних років, а саме 30 років 09 місяців 05 днів, що свідчить про набуття права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність своїх дій. Стверджував, що подана позивачем заява не відповідає установленій формі та до неї не додано усіх необхідних документів. Стверджував, що на дату звільнення зі служби у позивача відсутня достатня вислуга для призначення пенсії (а.с. 30-35).

20 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог. Зазначив, що у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. Стверджував, що адреса проживання позивача відома ГУНП в Полтавській області, оскільки остання міститься в матеріалах особової справи. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03 березня 2021 року по справі № 805/3923/18-а, наполягав на тому, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугою років, якщо пільговий стаж є достатнім для такого призначення, навіть попри відсутність на день звільнення достатньої кількості стажу в календарному обрахуванні (а.с. 63-65).

06 вересня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення ГУНП в Полтавській області по справі. У поясненнях відповідач зазначив, що згідно Положення про сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 30 листопада 2017 року № 124, уповноважене надсилати матеріали про призначення пенсії лише до ГУ ПФУ в Полтавській області, в той час, як позивач проживає в Луганській області (а.с. 69-70).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП в Полтавській області.

Відповідно до довідки від 27 липня 2020 року № 230/115/12/02-2021 Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 , згідно послужного списку архівної справи брав участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення Антитерористичної операції в період з 01 липня 2014 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 27 січня 2016 року, з 04 грудня 2017 року по 30 квітня 2018 року (а.с. 37).

Наказом ГУ НП в Полтавській області від 24 лютого 2021 року № 106 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національної поліції" з 24 лютого 2021 року (а.с. 38).

Згідно вищевказаного наказу вислуга років ОСОБА_1 станом на 24 лютого 2021 року складала 22 роки 06 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 09 місяців 05 днів.

24 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Полтавській області із заявою в якій просив обчислити вислугу років з урахуванням вимог Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей". Оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с. 39).

За результатами розгляду вищевказаної заяви Сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Полтавській області повідомив листом від 08 квітня 2021 року № С-92/115/39/01-2021 начальника УКЗ ГУНП в Полтавській області Д.Малишева, що відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби після 01 жовтня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 24 лютого 2021 року № 106 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції з 24 лютого 2021 року за пунктом 4 частини першої статті 77 (через скорочення штатів) Закону України "Про Національну поліцію". Вислуга років станом на 24 лютого 2021 року 22 роки 06 місяців 15 днів у календарному обчисленні та 30 років 09 місяців 05 днів - у пільговому. Враховуючи, що на день звільнення ОСОБА_1 не мав 25 років вислуги у календарному обчисленні та не надав документи, згідно яких він має право на пенсію по інвалідності, то для оформлення пакету документів направлення його ГУПФУ в Полтавській області для призначення пенсії заявнику має підстав (а.с. 40-41).

Листом № С-244/115/12-02-202 від 08 квітня 2021 року Управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що вислуга років станом на 24 лютого 2021 року становить 22 роки 06 місяців 15 днів у календарному обчисленні та 30 років 09 місяців 05 днів у пільговому, в тому числі з урахуванням часу участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 01 липня 2014 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 27 січня 2016 року, з 04 грудня 2017 року по 30 квітня 2018 року. Враховуючи, що на день звільнення ОСОБА_1 не мав 25 років вислуги у календарному обчисленні та не надав документи, згідно яких він має право на пенсію, то для оформлення пакету документів направлення його ГУПФУ в Полтавській області для призначення пенсії заявнику не має підстав (а.с. 42-43).

Позивач не погоджуючись із діями ГУНП в Полтавській області щодо не подання та не оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно пункту "б" статті 12 Закону № 2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та поліцейські.

Стаття 2 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Згідно статті 17 Закону № 2262-XII, до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до статті 171 Закону № 2262-XII, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 зі змінами "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей", установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України та служба в Національній поліції.

Пункт 3 вищезгаданої Постанови визначає, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Виходячи з суті адміністративного позову суд встановив, що спірним між сторонами є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислуги років.

Посилаючись на приписи статті 12 Закону № 2262-XII, відповідач вважає, що підставою для призначення пенсії за вислугу років є 25 років саме календарної вислуги, наявність позивача пільгової вислуги необхідної тривалості не є спірною між сторонами та визнається відповідачем.

Відповідно до частини першої та п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

В постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року по справі № 805/3923/18-а, якою вирішено спір у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

В зазначеній постанові колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 достатньої вислуги для призначення пенсії за вислугу років.

Стосовно посилань відповідача у відзиві на позов, як на підставу для відмови у направленні документів, подання ОСОБА_1 заяви, яка не відповідає формі, встановленій в додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, суд зазначає, що у своїх листах ГУ НП в Полтавській області не посилається на подання позивачем заяви не у встановленій формі.

Щодо не додання до заяви копії паспорта, копії довідки про присвоєння РНОКПП, довідки ВАТ "Ощадбанк" та не зазначення місця проживання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в ГУ НП в Полтавській області наявні всі необхідні можливості для збору та подання документів.

При цьому, відповідач, посилаючись на відсутність у ОСОБА_1 достатньої вислуги років, фактично відмовився вчиняти передбачені Порядком № 3-1 дії щодо підготовки та подання документів.

Крім того, ГУ НП в Полтавській області не було обмежено в праві звернутися до позивача із вимогою надання необхідних документів та встановити місце проживання останнього.

Варто також зазначити, що ГУ НП в Полтавській області у своєму листі про відмову у підготовці та поданні документів для призначення пенсії взагалі не вказує на ті обставини, які зазначає у відзиві на позов, зокрема, подання заяви не тієї форми, чи то відсутність повноважень для збору та подання документів.

Стосовно тверджень ГУ НП в Полтавській області, що останній має право направляти матеріали для призначення пенсії виключно до ГУ ПФУ в Полтавській області, суд зазначає, що пункт 12 Порядку 3-1 не містить такої вимоги.

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправною відмову ГУНП в Полтавській області, викладену в листі № С-244/115/12/02-2021 від 08 квітня 2021 року.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у оформленні та направленні документів для призначення ОСОБА_1 пенсії, а також, враховуючи наявність у позивача такого права, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 березня 2021 року та вчинити дії щодо оформлення та направлення документи до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".

З огляду на вищезазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Разом з тим, у матеріалах справи наразі відсутнє клопотання позивача про повернення судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області викладену в листі № С-244/115/12/02-2021 від 08 квітня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 березня 2021 року та вчинити дії щодо оформлення та направлення документів до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко