Рішення № 99452562, 07.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

справа №380/12606/20

провадження № П/380/12865/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Львівській області щодо відмови в поверненні помилково сплаченого ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна в сумі 14192 грн.;

- зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області повернути помилково сплачений ОСОБА_1 податок в сумі 14192 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано такими обставинами: 16.09.2020 ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу Ѕ частки квартири, згідно з яким відчужив Ѕ частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Перед посвідченням цього договору нотаріусом ОСОБА_1 сплатив податок з доходів фізичних осіб, обчислений за ставеою 5% від обумовленої з покупцем вартості Ѕ частки квартири, що становить 14192 грн. Позивач стверджує, що помилково сплатив податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна. Оскільки квартира перебувала у його власності з 2009 року, тобто більше 10 років, позивач на підставі пункту 172.1 статті 172 Податкового кодексу України звільнений від сплати цього податку при її продажу. Позивач звернувся до контролюючого органу в порядку статті 43 ПК України із заявою про повернення помилково сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб та листом від 23.10.2020 отримав відмову, яку оскаржив до суду. Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, просила завершити розгляд справи без її участі.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з покликанням на норми ст.ст. 14, 43, 167, 172 Податкового кодексу України, норми «Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені». Стверджує, що позивач добровільно сплатив суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, такі не нараховувалися та не стягувалися в примусовому порядку. З огляду на те, що договір купівлі-продажу укладено та посвідчено нотаріально, то отримані позивачем кошти від продажу об`єкта нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК України (5%).

Суд з`ясував зміст заяв по суті справи та вивчив аргументи сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні правовідносин:

ОСОБА_1 : - з 2006 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 ; в період 2009-2020 років був титульним власником квартири в АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а.с.10, 11).

Оскільки це майно було набуте у шлюбі, співвласником квартири була дружина позивача ОСОБА_2 .

В 2017 році за позовом ОСОБА_1 шлюб було розірвано у судовому порядку (а.с.15-16). В 2018 році суд за позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя визнав квартиру в АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частині цієї квартири (а.с.12-14).

На підставі цього рішення суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13.08.2020 зареєстрували за собою кожен право власності на частку по Ѕ квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.17-18).

16.09.2020 ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 Ѕ частку згаданої квартири (а.с.19-21). Перед нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатив податок з доходів фізичних осіб від вартості продажу Ѕ частки в квартирі, що становив 14192 грн. (квитанція № ПН4833 від 16.09.2020, а.с.9).

ОСОБА_1 стверджує, що відповідно до положень статті 172 Податкового Кодексу України зайво (надміру) сплатив податок у вказаній сумі, оскільки проданий об`єкт перебував у його власності понад три роки.

З метою повернення зайво сплаченої суми ОСОБА_1 звернувся до районного підрозділу ГУ ДПС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань від 06.10.2020 (а.с.5), в якій виклав обставини набуття та продажу належного йому об`єкта нерухомості, просив повернути надмірно сплачений податок з доходів фізичних осіб у сумі 14192 грн. у готівковій формі, за чеком.

ГУ ДПС у Львівській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.10.2020 надіслало заявнику лист №41675/10/13-01-04-20 від 23.10.2020 (а.с.4), в якому процитувало положення пп.14.1.115 ст. 14, п.43.3 ст. 43 Податкового кодексу України та повідомило, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік та не підлягає поверненню за заявою.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України):

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори

9.1. До загальнодержавних податків належать:

[…]

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

[…]

Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені

43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

43.3. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

43.4. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

[…]

43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

[…]

РОЗДІЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Стаття 162. Платники податку

162.1. Платниками податку є:

162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

[…]

Стаття 163. Об`єкт оподаткування

163.1. Об`єктом оподаткування резидента є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

[…]

Стаття 164. База оподаткування

164.1. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

[…]

164.1.1. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

164.1.2. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

164.1.3. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

164.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

[…]

164.2.4. частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу;

[…]

Стаття 167. Ставки податку

167.1. Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом

167.3. Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

[…]

Стаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету

[…]

168.2. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку особою, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів.

168.2.1. Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

168.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

[…]

168.4. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету.

[…]168.4.5. фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

[…] б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

[…]

Стаття 172. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна

172.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об`єкт незавершеного будівництва таких об`єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

172.2. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

[…]

172.4. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об`єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до пункту 172.3 цієї статті, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.

172.5. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об`єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов`язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

172.6. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об`єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

[…]

Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов`язань та зобов`язань з єдиного внеску

176.1. Платники податку зобов`язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

[…]

Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)

179.1. Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

[…]

179.7. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

179.8. Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Аналіз наведених положень ПК України у їх взаємозв`язку дозволяє зробити такі висновки:

1) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику податку за умови відсутності в нього податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків;

2) Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є ініціатива платника, яка має форму:

- заяви про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання;

- податкової декларації за звітний календарний рік - у випадку повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО). Для цього податку (ПДФО) повернення здійснюється за результатами проведення перерахунку загального річного оподатковуваного доходу платника;

3) визначення законодавцем відмінного від загального (шляхом подання заяви) порядку повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з ПДФО (шляхом подання декларації) обґрунтоване специфікою звітності та адміністрування цього податку. Адже для фізичних осіб - резидентів податковим періодом, за який подається податкова звітність по ПДФО, є календарний рік. З огляду на це з`ясування стану розрахунків платника ПДФО з бюджетом, встановлення факту наявності/відсутності податкового боргу (як обов`язкової передумови вирішення питання про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання) можливе лише після отримання контролюючим органом податкової звітності, - тобто декларації про майновий стан і доходи платника ПДФО.

На користь обґрунтованості наведеного тлумачення положень закону, окрім безпосередньої вказівки в пункті 43.3 статті 43, яку слід застосовувати в поєднанні положеннями підпункту а) пункту 176.1 статті 176 та пункту 179.8 статті 179 ПК України, також свідчить норма пункту 172.6. статті 172 ПК України. Так, навіть в очевидній з точки зору встановлення фактів ситуації (невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, за яким сплачено податок) платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку не на підставі заяви про повернення податку, а на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

16.09.2020, перед посвідченням договору купівлі-продажу частки в квартирі, ОСОБА_1 сплатив до бюджету за визначеною пунктом 167.2. статті 167 ПК України ставкою ПДФО в розмірі 5% від суми отриманого доходу в сумі 14192 грн.

06.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до контролюючого органу із заявою в порядку статті 43 ПК України, просив повернути йому вказану суму ПДФО як помилково сплачену (наведені у тексті заяви аргументи зводяться до того, що заявник сплатив податок у ситуації, коли був звільнений від його сплати, тому такий є помилково/надміру сплачений).

З огляду на наведені вище міркування про релевантні норми права та спосіб їх застосування до спірних правовідносин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 обрав хибний спосіб звернення до контролюючого органу про повернення сплаченого ПДФО. Тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив позивачу у здійсненні такого повернення за заявою, при цьому діяв добросовісно, оскільки роз`яснив заявнику, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік.

Суд окремо зауважує, що при розгляді цієї справи не дає оцінки наведеним сторонами аргументам щодо того, чи дійсно сума сплаченого ОСОБА_1 ПДФО (14192 грн.) є помилково сплаченою. З огляду на наведені вище підстави відмови, викладені відповідачем у листі від 23.10.2020 (а.с.4), суд встановив, що ГУ ДПС у Львівській області при розгляді заяви ОСОБА_1 не давало оцінки цим обставинам при вчиненні оскаржених дій, тому їх оцінка не входять в предмет доказування у цій справі.

Суд, перевіривши оскаржені дії суб`єкта владних повноважень на предмет дотримання визначених частиною другою статті 2 КАС України критеріїв, дійшов висновку, що такі вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно та своєчасно. З огляду на це в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з мотивів безпідставності позовних вимог.

З огляду на висновок суду по суті позовних вимог понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору покладаються на нього. Відповідач не повідомив суд про понесення судових витрат, тому підстав вирішкувати питання про розподіл немає.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя Москаль Р.М.