Ухвала суду № 99451678, 06.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

06 вересня 2021 року м. Київ № 320/5803/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (далі – позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000185/2 від 14.09.2020, № UA100320/2020/000187/2 від 14.09.2020, № UA100320/2020/000199/2 від 22.09.2020 та № UA100320/2020/000200/2 від 22.09.2020.

Ухвалою суду від 09.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, від представника позивача – відповідь на відзив.

Під час розгляду справи по суті судом установлено, що позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.08.2021 позов залишено без руху в порядку частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з надання доказів на їх підтвердження, з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині ухвали.

Копія вищевказаної ухвали отримана, зокрема, позивачем 12.08.2021, представником позивача – 20.08.2021, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (штриховий кодовий ідентифікатор 0113300774112 та 0113300774104).

Від представника позивача 19.08.2021 надійшла заява на усунення недоліків, в якій представник просила суд продовжити розгляд справи з підстав того, що на її думку, всі недоліки усунуті.

Розглянувши вказану заяву, судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на таке.

У поданій представником позивача заяві зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 55 Митного кодексу України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Позивач зазначив, що скористався своїм правом випуску товарів у вільний обіг, перерахувавши забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Крім того зазначено, що сам позивач добровільно просив митний орган винести рішення про коригування митної вартості, без урахування вимог частини третьої статті 55 Митного кодексу України, так як не мав можливості надати відповідачу витребувані документи протягом 10 днів, але мав можливість їх надати протягом 80 днів (в період дії гарантії).

На вимогу митного органу зазначену в рішеннях, у період дії строку гарантії, позивач вказує, що надав відповідачу додаткові документи, на підставі яких відповідач не мав інших варіантів законної поведінки окрім визнання заявленої позивачем митної вартості.

Позивач зазначив, що листами вих. № 7.8-8/15/11/23653 від 30.11.2020 відповідач відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за ЕМД № UA100320/2020/627565 від 14.09.2020, № UA100320/2020/627625 від 14.09.2020, № UA100320/2020/628231 від 22.09.2020 та № UA100320/2020/628232 від 22.09.2020 з урахуванням додаткових документів.

Відтак, на думку позивача, ТОВ «Кволіті Фіш» дізналося про порушення своїх прав не з дня прийняття оспорюваних рішень, а лише після розгляду відповідачем поданих позивачем додаткових документів та отримання останнім обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинним законодавством України встановлено шестимісячний строк звернення до суду, який обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, законодавцем для оскарження рішення про коригування митної вартості товарів встановлено загальний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 826/11843/16, від 18.02.2021 у справі № 826/14826/16, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.

Суд установив, що оскаржувані у межах цієї справи рішення митного органу прийняті 14 та 22 вересня 2020 року.

При цьому, суд зазначив, що шестимісячний строк звернення до суду обчислюється щодо рішень № UA100320/2020/000185/2 від 14.09.2020, № UA100320/2020/000187/2 від 14.09.2020 та сплинув 15.03.2021, щодо рішень № UA100320/2020/000199/2 від 22.09.2020 та № UA100320/2020/000200/2 від 22.09.2020 сплинув 22.03.2021.

З цим адміністративним позовом до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування зазначених рішень митного органу позивач звернувся засобами поштового зв`язку лише 07.05.2021, який зареєстрований в суді 18.05.2021, отже позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Суд відхиляє твердження позивача стосовно того, що ТОВ «Кволіті Фіш» дізнався про порушення своїх прав не з дня прийняття оспорюваних рішень, а лише після розгляду відповідачем поданих позивачем додаткових документів та отримання останнім обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, з огляду на ту обставину, що надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався про прийняті рішення.

Крім того, позивач вже на момент подачі додаткових документів митному органу був обізнаний про існування рішень про коригування митної вартості, якими і було скориговано митну вартість товару і саме про це позивач і зазначає у заяві про усунення недоліків.

Слід зазначити, що частиною восьмою статті 55 Митного Кодексу України визначено спеціальні гарантії захисту прав осіб, якими здійснено імпортування товару на митну територію України, після подання митної декларації та коригування контролюючим органом заявленої митної вартості товару, проте вчинення таких дій як надання митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються не перешкоджає та не позбавляє позивача права на оскарження рішення митного органу, яким відкориговано митну вартість товару в судовому порядку на протязі шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки після відкриття провадження у справі, з урахуванням заяви про усунення недоліків, підстави пропуску цього строку не визнані поважними, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 123, 171, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх уповноваженим представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Шевченко А.В.