Рішення № 99449964, 26.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/11567/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо утримання з нього переплати надміру виплачених коштів по 20% до повного погашення;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519 про утримання з ОСОБА_1 переплати надміру виплачених коштів по 20 % до повного погашення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити повернення утриманої переплати надміру виплачених коштів здійснених по рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, з 23.03.2010 він отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" та на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. 22 травня 2020 року відповідачем прийнято рішення №519 про утримання з його пенсії надміру виплаченої суми переплати в розмірі 12341,52 гривень, яка утворилась за період з 24.10.2014 по 04.05.2020 у зв`язку з його працевлаштуванням. На підставі прийнятого рішення, починаючи з 01.06.2020 з пенсії позивача щомісячно утримують 20 % до повного погашення переплати. Позивач вважає зазначене рішення від 22.05.2020 №519 протиправним, оскільки про своє працевлаштування він Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомляв та ніякої недостовірної інформації, яка могла б вплинути на розмір його пенсії, до управління не надавав. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 вважає, що утримання з нього зайве виплаченої суми пенсії без належних доказів його вини в такій переплаті є безпідставним та незаконним, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 30 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/11567/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Крім того, 30 липня 2020 року судом прийнято ухвалу, якою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 , а також належним чином завірену копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519 про утримання з пенсії ОСОБА_1 переплати надміру виплачених коштів .

01 вересня 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до суду була надана завірена копія пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.24-104).

04 вересня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Таку позицію відповідач аргументував тим, що відповідно до пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у разі працевлаштування після призначення пенсії особа зобов`язана повідомити орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування та вид зайнятості, шляхом подання відповідної заяви. 08 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про працевлаштування/звільнення. Відповідно до записів у поданій ним трудовій книжці було виявлено, що 24 жовтня 2014 року (на підставі наказу від 04.05.2020 №118а) ОСОБА_1 було поновлено на посаді прокурора Житомирської області, а 04 травня 2020 року було звільнено з цієї посади (на підставі наказу від 04.05.2020 №119а). У зв`язку з цим, за період з 24.10.2014 по 04.05.2020 виникла переплата пенсії в розмірі 12341,52 гривень. Вказані обставини зумовили прийняття оскаржуваного рішення від 22.05.2020 №519 про утримання з пенсії ОСОБА_1 переплати надміру виплачених коштів по 20 % до повного погашення. З огляду на це, відповідач вважає, що ним правомірно відповідно до норм ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, було прийнято рішення від 22.05.2020 №519 (а.с.105-106).

Відповідно до норм ст.ст. 257, 263 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 5ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З наявної у матеріалах справи у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.67-68) вбачається, що з 19.09.2005 позивач був призначений на посаду заступника прокурора Житомирської області.

На підставі подання Прокуратури Житомирської області від 10 січня 2009 року 311/36-вих09 (а.с.30-25) та особистої заяви позивача (а.с.36), з 16.01.2009 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" в розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 29.01.2009 №255 (а.с.26).

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника прокурора Житомирської області у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України (а.с.67-68).

Однак, на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 04.05.2020 №118а ОСОБА_1 з 24 жовтня 2014 року було поновлено на посаді заступника прокурора Житомирської області, а на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 04.05.2020 №119а, його починаючи з 04 травня 2020 року було звільнено з цієї посади, про що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 були зроблені відповідні записи за номером 34 та 35 (а.с.11).

Відповідачем не заперечувалось, що у зв`язку із вказаними обставинами ОСОБА_1 08 травня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про працевлаштування/звільнення, в якій повідомив про поновлення його з 24 жовтня 2014 року на посаді прокурора Житомирської області та звільнення 04 травня 2020 року з вказаної посади. До заяви позивач долучив копію своєї трудової книжки із вказаними записами (а.с.89 зворотній бік).

Розглянувши подану позивачем заяву, відповідач встановив, працевлаштуванням позивача в період з 24.10.2014 по 04.05.2020 на посаді заступника прокурора Житомирської області спричинило переплату його пенсії за період з 24.10.2014 по 04.05.2020 в розмірі 12341,52 гривень.

У зв`язку з цим, 22 травня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення №519 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплаченої суми переплати в розмірі 12341,52 гривень, яка утворилась за період з 24.10.2014 по 04.05.2020 (а.с.113).

На підставі зазначеного рішення, починаючи з 01.06.2020 з пенсії позивача щомісячно утримують 20 % від пенсії, до повного погашення ним переплати.

Вважаючи вказане рішення від 22.05.2020 №519 протиправним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Поряд з цим, в статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 ).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі зловживань з їх боку, які полягають у не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - у випадку несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 489/3771/16-а, а також у постанові від 20 травня 2019 року у справі №489/205/16-а.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб`єкта владних повноважень не було.

Отже, закон встановлює два виключення, коли безпідставно набута пенсія підлягає поверненню: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно ( в тому числі і пенсія) підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13, які є обов`язковими для виконання судами всіх інстанцій.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсію, мав достеменно встановити, що переплата пенсії відбулася у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера - поданням ним недостовірних відомостей, що враховуються при обчисленні пенсії або ж не повідомлення ним органу, що призначає пенсії, про обставини, які спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку відповідача про наявність за період з 24.10.2014 по 04.05.2020 переплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12341,52 гривень, та в подальшому для прийняття оскаржуваного рішення від 22.05.2020 №519 про утримання з пенсії позивача надміру виплачених сум, стало працевлаштування позивача, а саме його перебування в період з 24.10.2014 по 04.05.2020 на посаді заступника прокурора Житомирської області.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Аналогічні положення закріплені також в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок №22-1).

Зокрема, пунктом 2.21 Порядку №22-1 у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

У разі звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).

Дослідивши під час розгляду справи записи у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 суд встановив, що його поновлення з 24.10.2014 на посаді заступника прокурора Житомирської області було здійснене 04 травня 2020 року, у зв`язку з прийняттям Офісом Генерального прокурора відповідного наказу про поновлення на посаді від 04.05.2020 №118а.

Звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Житомирської області у зв`язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням також було здійснено 04 травня 2020 року на підставі відповідного наказу Офісу Генерального прокурора від 04.05.2020 №119а.

При цьому, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що 08 травня 2020 року ОСОБА_1 подавав до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заявою про працевлаштування/звільнення, в якій повідомив про поновлення його з 24 жовтня 2014 року на посаді прокурора Житомирської області та звільнення 04 травня 2020 року з вказаної посади, та долучив до цієї заяви копію своєї трудової книжки із вказаними записами (а.с.89 зворотній бік).

Вказане свідчить про те, що визначений в статті 102 Закону України та в пункті 2.21 Порядку №22-1 обов`язок пенсіонера повідомити орган, що призначає пенсію, про своє працевлаштування, ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином виконаний.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що переплата позивачу пенсії за період з 24.10.2014 по 04.05.2020 в розмірі 12341,52 гривень не була наслідком неповідомлення ОСОБА_1 про його перебування на посаді заступника прокурора Житомирської області в період з 24.10.2014 по 04.05.2020, оскільки, як вже встановлено судом, позивач вчасно та належним чином повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про своє працевлаштування.

Більш того, будь-яких доказів наявності вини ОСОБА_1 чи зловживань з його боку, які б спричини переплату пенсії, відповідачем не надано та судом не встановлено.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсії у більшому розмірі, з боку ОСОБА_1 допущено не було, а отже й підстави для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з позивача відсутні.

Оскільки ст. 50 Закону № 1058-IVвизначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, і таких у ході розгляду справи встановлено не було, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 12341,52 гривень та наявність підстав для його скасування.

Дії щодо утримання з пенсії позивача переплати надміру виплачених коштів здійснювались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення від 22.05.2020 №519, а тому задоволення позовних вимог про скасування вказаного рішення, охоплює позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідача щодо утримання переплати надміру виплачених коштів, а тому суд приходить до висновку, що належним захистом порушених прав ОСОБА_1 буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519 про утримання з його пенсії надміру виплачених сум в розмірі 12341,52 гривень.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи наявність порушеного права та необхідність застосування судом ефективного механізму для його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою та четвертою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 кошти, утримані з його пенсії на підставі рішення від 22.05.2020 №519.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 12341,52 гривень, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 20.07.2020 №163 вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 12341,52 гривень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти, утримані з його пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2020 №519.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович