Ухвала суду № 99449856, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

06 вересня 2021 р. Справа №200/10189/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовуу справі № 200/10189/21 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної державної адміністрації – голови Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

10серпня 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної державної адміністрації – голови Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації, в якій просить:

- визнати протиправними дії Донецької обласної державної адміністрації щодо відмови у записі ОСОБА_1 на особистий прийом громадян до заступника голови Донецької обласної державної адміністрації (голови Регіональної комісії) Костюніної Ю.О.;

- зобов`язати Донецьку обласну державну адміністрацію здійснити дії щодо запису ОСОБА_1 на особистий прийом громадян до заступника голови Донецької обласної державної адміністрації (голови Регіональної комісії) Костюніної Ю.О.;

- визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації та заступника голови Донецької обласної державної адміністрації (голови Регіональної комісії) Костюніної Ю.О. щодо відмови винести питання на засідання Регіональної комісії про перегляд заяви ОСОБА_1 про підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС у 1989 році категорії 1 серії А;

- зобов`язати заступника голови Донецької обласної державної адміністрації (голову Регіональної комісії) Костюніну Ю.О. винести питання про перегляд заяви ОСОБА_1 про підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС у 1989 році категорії 1 серії А на чергове засідання Регіональної комісії;

- стягнути з Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 47311,32грн.

Ухвалою суду від 16серпня 2021 року відкрито провадження у справі.

3 вересня 2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити посадовим особам Донецької обласної державної адміністрації та департаменту соціального захисту населення Донецької ода, приймати рішення, що належать до компетенції регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, поза межами засідань такої комісії,

- заборонити Донецькій обласній державній адміністрації та заступнику голови Донецької обласної державної адміністрації (голові регіональної комісії) Костюніній Ю.О., відмовляти інвалідам у особистому прийомі громадян без пропозиції здійснити такий прийом з використанням власних технічних засобів (у режимі відеоконференції).

В обґрунтування заяви вказав, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду.

У відповідності до ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що застосування такого інституту як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. Отже, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Такий спосіб захисту має відповідати завданню адміністративного судочинства, яким, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом: заборони відповідачу вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначено у рекомендації NR(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня та 30 вересня 2019 року у справах №826/10936/18, №420/5553/18 відповідно.

Суд звертає увагу на те, що загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в частині другій статті 150 КАС України.

В заяві про забезпечення позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами.

Не наводяться, які саме складнощі можуть виникнути при виконанні рішення суду.

А відтак, у заяві не наведено та необґрунтовано, в чому саме існує небезпека для позивача.

Відсутнє посилання на явну протиправність рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, дією або бездіяльністю, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Керуючись ст. 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 200/10189/21 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної державної адміністрації – голови Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що діє при Донецькій обласній державній адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 вересня 2021 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином"

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов